Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко дав першу прес-конференцію


Сьогодні Міністерство освіти і науки працює над створенням плану конкретних кроків-заходів щодо реалізації Програми дій Уряду в галузі вищої школи, науки, технологій, проф-техосвіти, дошкільній й позашкільній ланках освіти, - наголосив відкриваючи свою першу прес-конференцію Міністр освіти і науки Станіслав Ніколєнко. Окрім програми, триває робота над визначенням пріоритетів, на яких сконцентрується робота і міністерства, і науково-педагогічної громадськості.
І на першому місці стоятиме питання якості і доступності української освіти . Воно розглядається, передусім, в рамках європейської інтеграції - приєднання до Болонського процесу. Сьогодні рівень розвитку продуктивних сил за кордоном, в Європі, набагато вищий, ніж в Україні, і освіта, яка забезпечує такі кадри, має набагато кращі параметри. Теоретично в Україні також добре вчать, але за кордоном набагато краща практична підготовка.
Одним із напрямів щодо покращення якості вищої освіти міністр назвав боротьбу з псевдоосвітою. В Україні біля тисячі філій різних ВНЗ, лише в АР Крим їх 130. Тому є необхідність подивитися на те: скільки створено останнім часом нових ВНЗ? чи є їх заснування доцільним? який у них рівень навчання? Не можна сьогодні обманювати людей, наголосив Станіслав Миколайович, імітуючи навчальний процес. Триватиме робота і щодо аналізу всієї освітньої мережі, обсягів ліцензування. Будуть підтримуватимуться потужні університети й інститути, а також буде посилено моніторинг за діяльністю ВНЗ і філій, якість навчання в яких може бути поставлена під сумнів.
Ще одним пріоритетом у діяльності міністерства, який також пов`язаний з якістю освіти, і, зокрема, вищої, є боротьба з корупцією . Її Станіслав Ніколаєнко бачить за кількома напрямами. Передусім, через підвищення заробітної плати вчительству і професорсько-викладацькому складу, бо поки ставка вчителя після університету буде 316 гривень, а професора 750, будь-які адміністративні, моральні, виховні, юридичні впливи будуть безсилі.
На думку міністра, молодий педагог, який прийшов до школи після педагогічного університету, має отримати зарплату хоча б у розмірі двох прожиткових мінімумів. Це сьогодні приблизно 850 гривень. Досвідчений вчитель - пропорційно більше. Викладачі і науковці вищої школи - ще більше. Міністр сподівається, що зарплата працівникам науково-освітянської галузі буде підвищуватися протягом року, а не обмежиться 10-відсотковим зростанням з першого січня. Можливо підвищення відбудеться влітку і напередодні першого вересня. Однак все залежить від того, чи вдасться розрубати "гордіїв вузол", які є в економіці.
Інструментом боротьби з корупцією у вищих навчальних закладах Станіслав Ніколаєнко, бачить у запровадженні незалежного тестування. І, хоча, створення системи незалежних центрів ще попереду, вже цього року вступні іспити в університети відбуватимуться у форму тестування. Буде поширений досвід Києво-Могилянки і Львівського університету ім.І.Франка. Збільшиться і державне замовлення.
Платне і безоплатне навчання у вищій школі. Нині це питання постійно піднімається серед громадськості. Відповідаючи на запитання журналістів, Станіслав Миколайович зазначив, що воно вирішуватиметься пропорційно благополуччю нашої держави. Сьогодні в структурі утримання вищого державного закладу України - університету, інституті, батьківська плата складає 55 відсотків. В Америці у приватному університеті - 37 відсотків, у державному - 17. Сьогодні Україна завдяки змінам у законодавстві поступово просувається у такому ж напрямі. Так змінено філософію відносин між виробництвом і навчальними закладами. Якщо раніше підприємства оплачували навчання необхідних їм спеціалістів з прибутку, то нині ці витрати перенесено до валових затрат. Тобто витрати на освіту фахівців, закладаються у вартість продукту. Однак ця норма законодавства має запрацювати з наступного - 2006 року. Та, зазначив Станіслав Миколайович, міністерство лобіюватиме її введення хоча б з червня цього року, бо це додатковий ресурс для вищої школи у вигляду трьох мільярдів гривень, а всього на вищу освіту нині виділяється 4,5 мільярдів.
Одним з пріоритетних напрямів роботи МОН новий міністр назвав формування інформаційного освітньо-наукового простору. Сьогодні у ВНЗ, технікумах, школах є десятки, тисячі комп`ютерів, комп`ютерних комплексів, але вони не об`єднані в єдину інформаційну мережу. Проблемою є й програмне забезпечення для шкіл, ВНЗ, державних закладів. Вартість одного ліцензованого комплекту програм 300-400 доларів. Чи здатна сьогодні сільська школа чи профтехучилище заплатити дві - три тисячі за програмне забезпечення? Станіслав Миколайович розповів, що під час поїздки у Чехію було домовлено з компанією "Майкрософт" про те, що компанія не згортатиме свої освітні програми в Україні та про розробку механізмів, які дозволять нашим школам купувати програне забезпечення по ціні десь п`ять доларів, а вищим навчальним закладам і державним установам за 30.
Найближчим часом МОН активно працюватиме в напрямі забезпечення навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання. Як розповів міністр освіти і науки, сьогодні є угоди зі Світовим банком, є договори з Федеративною Республікою Німеччиною, а також затверджено створення технопарку "Навчальне приладдя". І стоїть завдання до кінця року хоча б педагогічні університети, інституту підвищення кваліфікації вчителів, а також пілотні школи забезпечити сучасними приладами для кабінетів хімії і фізики.
Половина український вищих навчальних закладів сьогодні не займається дослідницькою роботою. Мова йде й про госпрахункові науково-дослідні прикладні роботи, під час яких ВНЗ напряму співпрацює з бізнесом чи підприємством і отримують прибутки, які можуть визначатись десятками і сотнями тисяч євро. На думку міністра, необхідно виробити механізми стимулювання ректорів для розвитку в їхніх інститутах науково-дослідних, науково-конструкторських робіт.
Ще одне питання, яке стоїть на часі - комерціалізація наукових досягнень, винаходів, патентів. Нині, повідомив Станіслав Ніколаєнко, з тисячі українських патентів до виробництва доходить, тобто комерціалізується, лише шість - 0,6 відсотка. Тому ні про який інноваційний розвиток держави, в основі якого лежать нові знання, не можна говорити. У Фінляндії із 100 патентів реалізується на практиці приблизно 30 відсотків. Тому, як розповів міністр освіти і науки, у планах є створення на базі Департаменту інтелектуальної власності Фундації українських винаходів. Яка буде займатися моніторингом потреб виробничої і бізнес сфери України у ноу-хау і пропонувати, після відповідної експертизи, винахідникам або реалізувати їх ідеї у приватному чи державному секторі, або допомогти їм отримати кредит на самостійне впровадження їх винаходу (у такому випадку будуть залучатися венчурні фонди).
Нагальним, підкреслив Станіслав Миколайович, є подолання морально-духовної кризи . Воно є загальнодержавною проблемою. Її вирішення лежить у громадсько-державному управлінні, підвищенні ролі громадськості і студентське самоврядування. Необхідним є перегляд відносин між школою і релігією. Міністр підкреслив, що конституційна норма про відділення церкви від держави і від школи є незмінною, але потрібно використати все те, що є цінне в релігії щодо впливу на родину, на учня на студента поза навчальним процесом.
Щодо повернення до п`яти бальної системи оцінювання, то Станіслав Миколайович зауважив, що нині у багатьох школах вчителі її прихильники й противники розподіляються 50 на 50. Учні 1- 4 класів, які не знають іншої системи, сприймають 12-бальну нормально. Частина старшокласників сприймає, а частина -ні. На думку міністра, необхідно провести соціологічне дослідження і подивитися наукової точки зору, а тоді вирішувати повертатися до п`яти бальної системи оцінювання чи ні.
Мовне питання. Міністр освіти і науки завірив, МОН опікуватиметься підтримкою державної української мови, і одночасно, відповідно до міжнародних норм, робити все аби мови інших національностей не принижувалися в Україні.
Посилиться у роботі Міністерства і регіональний аспект . Першим листом, який підписав міністр був лист до голів облдержадміністрацій, в якому окреслені головні проблеми галузі - і щодо соціальної захищеності вчителів і науковців і щодо інших питань, над якими МОН сподівається активно співпрацювати разом з місцевими органами влади. Також, зазначив міністр, буде активніше поширюватися передовий досвід. Звичайно, що міністерство не може слідкувати за станом у кожній з 22 тисяч шкіл, тому велика роль належить громадським організації. До того ж 15-17 тисяч освітян є депутатами різних рівнів, які і мають впливати на ситуацію.

Прес-служба МОН

Bookmark and Share