Фоторобот майбутньої опозиції


Щодо майбутньої опозиції до новообраного Президента та новопризначеного Прем’єр-міністра маю наступні думки:
- опозиція зі сторони соціал-демократів та Партії регіонів не є доволі серйозною ні в Центрі, ні на Заході України. Набагато важливіше завоювати прихильників новій владі з числа електорату в Східній Україні, а також на Півдні. Для цього, на мою думку, необхідно приділити даним регіонам все більшої і більшої уваги з огляду на те, що 2006 рік – рік важливих виборів. Загалом, відвернути електорат від „регіоналів” і „есдеків” (до речі, останні навряд чи будуть мати таку підтримку, як минулих виборів до парламенту) цілком реально.
- опозиція зі сторони комуністів можлива, проте теж буде доволі слабка, оскільки ця політична сила настільки себе скомпрометувала навіть в очах самих комуністів, що тільки серйозна зміна керівництва партією може додати нової крові даній течії в Україні;
- зважаючи на наступні парламентські вибори мала б покращитися робота соціалістів, які зарекомендували себе в очах електорату (що дуже дивно) як соціалісти-демократи. Тобто, СПУ сьогодні можна сміло називати соціал-демократична партія України. А таких українці люблять.
- найнебезпечнішою опозицією, на мій погляд, буде політична сила з табору Віктора Андрійовича, а саме Українська Народна Партія на чолі із Ю.Костенко. Пояснення:
o згадаймо колись доволі потужну політичну силу Народний Рух України, яку доволі успішно розколов і, фактично, обезкровив п. Ю.Костенко, створивши Український Народний Рух  поділяй і володарюй;
o пізніше, коли визрівала ідея створення єдиної політичної партії під назвою Українська Народна Партія під керівництвом Віктора Ющенко п. Ю.Костенко доволі швидко приватизував дану назву, перейменувавши свій Український Народний Рух в Українську Народну Партію  забирай і володарюй;
o доволі потужна колись (і, можливо, єдина) молодіжна організація Молодий Рух, яка була доволі самостійною і, навіть, амбітною, завдяки п. Ю.Костенко майже знищена (обезкровлена) тим самим варіантом, що і Народний Рух України. Тобто, з числа активістів Молодого Руху створена підпартійна структура Українська Народна Молодь, яка є фактично штучною (диванною) організацією. Таким чином, і Молодий Рух знесилений (чи бачив хтось хоч один-два прапори Молодого Руху під час Помаранчевої революції???), і Українська Народна Молодь – ніяка організація. Зауважте, той самий принцип, що і з Народним Рухом України  поділяй і володарюй;
o в 2004 році Агентство моделювання ситуацій (В.Бала) видало книжку „Сьогоднішні лідери України: примірювання ролі президента”, де зазначено, що „Ю.Костенко у досить близьких стосунках особисто із В.Ющенком – вони товаришують з 1993 року. З іншого, Ю.Костенко також у досить „конструктивних” стосунках із ... Віктором Медведчуком”.  то тут, то там;
o аналізуючи виступи п. Ю.Констенко по телебаченню (до речі, він майже єдиний, хто мав змогу давати інтерв’ю каналам „Інтер” та „1+1” за часів повної блокади, тобто з 2002 по 2004 рр.) коментарі п. Ю.Костенко доволі часто йшли в розріз із „генеральною лінією” блоку „Наша Україна”.
o а чи був п. Ю.Костенко разом із партією в повній опозиції до уряду Кучми? Сумнівно. Якщо проаналізувати тільки Івано-Франківщину, то заступником голови ОДА за часів Кучми був член Української Народної Партії, головою районної державної адміністрації була член Української Народної Партії.... ;
o нарешті, особисто для мене дуже підозрілим є те, що п. Ю.Костенко не делегував себе і своїх активних діячів (окрім екс-голови Молодого Руху) до нинішнього уряду п. Ю.Тимошенко. Мабуть, це означає, що УНП не при владі, тому і не несе відповідальності. А зважаючи на брак досвіду та кадровий склад нового уряду – помилки будуть. Критикувати ж чиюсь роботу – найлегше. Мало того, критикуючи когось – робиш імідж собі: критикуй і володарюй.

Віталій Вандич

Bookmark and Share