Як вПОРАтися з партійними кар’єристами?


„Революцію вигадують романтики, втілюють – фанатики, а користаються з неї – негідники та кар’єристи” – нині ми маємо чудову нагоду перевірити правдивість чи хибність цього твердження, адже „помаранчева” революція перейшла у третю частину окресленого висновку. Для цього зосередимося на одному з сегментів механізму першої успішної української революції – громадянській кампанії „ПОРА”. Її сьогоденні та перспективах. До того ж нинішній інтерес суспільства до „ПОРИ” підігрівають не лише минулі здобутки, а й бурхлива дискусія розгорнути поміж активістами кампанії щодо її майбутнього: в якості громадської організації чи партії?
„ПОРА” стала не тільки одним із основних двигунів народного революційного здвигу, а й на відміну від низки інших організацій з подібною мобілізаційною методикою дій – стала певним символом. Спершу символом новітнього молодіжного руху, потім – репресій, пізніше – революції, а відтепер – спокуси політичних перспектив та можливих політичних дивідендів. Тож не дивно, що після того як хмара репресій і заґратованих перспектив для активістів „ПОРИ” зникла за горизонтом до цієї псевдо терористичної структури наче мухи до банки з варенням став липнути усілякий люд, який раніше і на відстань гарматного пострілу до таких радикальних організацій не підходив. Романтики та постраждалі у вирі революції фанатики виявилися відтиснутими у меншість, а тон почали задавати прагматики-кар’єристи. Як наслідок постала, на мою думку, згубна ідея перетворення кампанії „ПОРА” у партію.
Навіщо гравцю який з допомогою свого авторитету володіє можливістю керувати багатьма фігурами на політичній партійні шахівниці перетворювати себе самого на звичайного пішака в руках грошовитих мішків – це питання не до тих хто був робочою конячкою кампанії і будував її з момент зачаття, а швидше до тих хто цю ідею вигадав і хто вважає її безапеляційною.
Чому не партія? Переоцінка значимості бренду.
Частина людей з середовища „ПОРИ” (жовта), до речі не з найкращою репутацією, піддалася політичній спокусі і самостійно, вперто ігноруючи позицію іншого крила „ПОРИ” (чорна) та низки обласних координаторів „ПОРИ” (жовта), попри існуючі реалії, на втіху власним амбіціям, просуває ідею створення партії під згаданим брендом, що до речі не є їхньою власністю, чим продемонструвала свою політичну незрілість. Проте, більшість обласних координаторів розуміють регіональну політичну безперспективність такої партії, усвідомлюють, що найяскравіші діячі „ПОРИ” не готові так швидко перетворитися на сірих партійних функціонерів посереднього рівня. А тому будівничі партії „ПОРА” вже нині діють поза спинами координаторів і знаходять виходи на молодих зелених у політичному лані підприємців гарантуючи їм потрапляння у районні та міські ради. Тож у результаті матимемо вагомий політичний бренд „ПОРА” з кардинально іншим складом активістів і посередностями при керівництві. Якщо додати чинник шлейфу скандалів, що тягнутиметься хвостом за партією „ПОРА”, оскільки активісти, що створили „ПОРУ” і не змирилися з її новим партійним брендом у руках одіозних і не авторитетних фігур, мабуть, діятимуть згідно принципу „Я тебе породив, я тебе і вб’ю”, а тому плани про ріст рейтингу «ПОРИ» можна запити дуже холодною водою.
Чому громадська організація?
Перетворення „ПОРИ” на громадську організацію дозволить уникнути відходу від „ПОРИ” більшості активістів, які здобували з нею перемогу і становлять так званий золотий фонд цієї кампанії. В таких умовах „ПОРА” не зрадить своїй ідеї: здійснювати громадський контроль за діями нової влади, адже перетворившись у партію „ПОРА” цього контролю здійснювати не зможе усіляко прагнучи сама до влади. ГО „ПОРА” об’єднуючи сотні членів інших партій, тисячі членів інших громадських організацій залишатиметься унікальним утворенням, чия думка дійсно буде вагомою не лише для суспільства а й для політиків. А можливо саме тому політики і хочуть перетворення „ПОРИ” на сіру скомпрометовану контору.

Ігор ГОШОВСЬКИЙ
Координатор кампанії „ПОРА” (жовта) у Рівненській області

Bookmark and Share