Розлади харчової поведінки: анорексія та булімія. Хвороба чи модна тенденція?


Прагнення жінок бути красивими природне, але в умовах сучасного суспільства не рідко доходить до крайнощів. Так декотрі доводять свій організм до виснаження. Не мале значення у цій проблемі важить мода та певна суспільна модель ідеальної людини. До факторів ризику також відносять фаст-фуд, що провокує швидке гладшання, а одже і параноїдальне похудіння.

До хвороб, що виникають внаслідок неправильної харчової поведінки відносять не тільки ожиріння, але іншу сторону медалі – виснаження організму: анорексію та булімію. Це розлади харчування, які можуть мати доволі подібні прояви і різне походження (іноді ендокринологічне, іноді психологічно-психіатричне, іноді терапевтичне). В основі усього знаходиться спотворене уявлення про власне тіло та змінене ставлення до процесу харчування.
Анорексія (від грецького ανορεξία = без апетиту) — захворювання, що характеризується критичним зниженням маси тіла, часто небезпечним для життя, втратою апетиту. Вона часто виникає на нервовому ґрунті (нервова анорексія, вона ж - невротична анорексія), особливо в дівчат і молодих жінок, одержимих бажанням схуднути. Страх поповніти з дня на день не зменшується. Особа постійно бачить себе надто опасистою, навіть тоді, коли починає нагадувати собою кістяк. Серцебиття стає рідким, тиск крові знижується, втрачається статевий потяг, починається облисіння. До ознак також відносять зниження ваги на 30% від необхідної маси тіла, що відповідає росту та віку. Анорексію часто супроводжує підвищене почуття голоду, булімія.
Нервова булімія (від грец. Βοῦς - «бик» і грец. Λῑμός - «голод») (вовчий голод, кінорексія) - розлад прийому їжі, що характеризується різким посиленням апетиту, зазвичай у вигляді нападу, що супроводжується відчуттям болісного голоду, загальною слабкістю. Булімія зустрічається при деяких захворюваннях центральної нервової системи, ендокринної системи, психічних розладах. Часто булімія призводить до ожиріння.
Булімія може протікати за однією із схем:
• нападоподібне поглинання величезної кількості їжі (апетит з'являється раптово);
• постійне харчування (людина їсть не перестаючи);
• нічне харчування (напад голоду трапляється вночі).
Крім частих нападів переїдання булімія характеризується активним контролем ваги за допомогою викликання блювання або використання проносних засобів. Хвора людина може їсти до болісного відчуття у шлунку, після чого може визвати блювання, і почати знову. Надмірна їжа і примусове очищення шлунка в поєднанні зі слабкістю нервової системи або характеру, можуть призвести до серйозних ускладнень: від неврастенії, руйнування взаємин з близькими і втрати інтересу до життя, і аж до лікарської або наркотичної залежності і смерті. Булімія може також викликати гостру серцеву недостатність.
Анорексія найчастіше трапляється в осіб жіночої статі і проявляється "добровільним" схудненням. Здебільшого все починається в підлітковому віці, особливо в періоді статевого дозрівання. Дитина починає худнути, апетит зникає, навіть виникає відраза до їжі, починаються розлади менструального циклу. І все це супроводжується підвищеною, збудженою фізичною активністю. Людині здається, що її вага надмірна, і така особа починає багато часу присвячувати різним дієтам. Часто виникають вкрай патологічні типи поведінки, наприклад провокування блювання, приховування їжі, надмірні виснажливі фізичні вправи, навіть зловживання проносними, сечогінними та засобами, що пригнічують апетит.
Не можна вважати винними у даній хворобі сім’ю або оточення людини. Культурний, генетичний і особистісний фактори тісно взаємодіють з подіями життя, що створює благодатний ґрунт для виникнення і розвитку розладів харчової поведінки психологічного характеру. Харчові розлади уособлюють собою несвідому боротьбу внутрішньої індивідуальності людини, її уявлення про самого себе в соціумі і проблем, які часто випливають з травмуючого життєвого досвіду і моделей соціалізації.
"Хвороба жінок" - саме так це захворювання було названо ще в 1990-і роки. У 2006 році, коли від крайнього виснаження загинули одразу п'ять латиноамериканок, про термін «нервова анорексія» дізнався весь світ. Першою жертвою добровільного голодування стала 22-річна Луїсель Рамос з Уругваю (останні два роки її щоденний раціон становив салат-латук і дієтична кола). У 2006 році на Тижні моди в Монтевідео Луїсель після виходу на подіум побігла за куліси, як раптом впала. Врятувати її не вдалося - її серце зупинилося.
Навесні 2007 року міністр охорони здоров'я Франції Ксав'є Бертран оголосив про створення робочої групи, покликаної сформулювати рекомендації у зв'язку з серйозною загрозою збільшення випадків анорексії серед громадян Франції. До цієї групи увійшли медики, соціологи, дитячі психіатри, дизайнери, актори і журналісти. Своє рішення Ксавьє обгрунтував тим, що "вплив уявлень про ідеальний силует на поведінку молоді стає все більш очевидним. Прагнення до вишуканості нерідко призводить до порушення режиму правильного харчування", - підкреслив він.
На думку психолога Ставроса Ставр, у всьому винне телебачення. Дивлячись на струнких красивих моделей, які впевнено йдуть по подіуму, дівчатка-підлітки відмовляються від їжі. А тим часом щороку 1000 людей по всьому світу помирають від анорексії. Але супермоделі з подіумів світу ніби кажуть, що якщо у вас зайва вага, то ви - потворні. На його думку кращий спосіб боротьби з анорексією - це її попередження. Не варто годувати дітей насильно або говорити їм, що вони набрали зайву вагу і їм терміново потрібно сідати на дієту. «А молодим жінкам потрібно зрозуміти одну просту річ: анорексія може призвести до смерті. І це не жарт », - вважає кіпрський психолог.
Про те президент Паризької палати моди Дідьє Грюмбах висловив незгоду з міністром охорони здоров'я, наполягаючи на тому, що анорексія - проблема не професійна, а соціальна. Не погодитися з ним важко, але не можна скидати з рахунків, що широко рекламована і очевидно хвороблива худоба моделей стає вкрай потужним каталізатором, що викликає згубну хвилю наслідувань в підлітковому середовищі.
Хотілося б підкреслити, що інтернет ресурси також підливають не мало масла у вогонь. Створюються спільноти однодумців, що хочуть схуднути, з досить суворими правилами. Всесвітня мережа стає чи не єдиним способом спілкування з цього приводу, адже погляди хворого дуже глибинні та специфічні, про них не розповідають ані батькам, ані друзям. Світова спільнота вже забороняє сайти, що пропагують анорексичний тип харчування, але досить розповсюдженими залишаються блоги та співдружності, метою яких є розповсюдження ідей, що можуть нашкодити здоров’ю великої кількості молодих дівчат. Створення сайтів-антагоністів теж поки не дає бажаних результатів, адже ідеал виснаженої дієтами моделі все ще залишається досить розповсюдженим.
Ця проблема не обійшла стороною і нашу країну, але точної статистики немає. Однак у ЗМІ наводяться експертні оцінки, згідно з яким, у великих містах рівень захворювання на анорексію та булімію приблизно відповідає середньоєвропейським показникам.
Анорексія може призвести до летальності, яка досягає 15%. Приблизно в половині випадків це самогубство, що каже про емоціональне підґрунтя хвороби. До речі, анорексія має найвищий відсоток смертності серед психологічних захворювань. В той час від булімія страждає 10% дівчат віком 12-18 років, 7% жіночого населення у віці 20 - 45 років так само є буліміками або страждають змішаними формами харчових розладів. Якщо у вас чи ваших знайомих з'являються симптоми розладів харчової поведінки, дійте без зволікання - звертайтеся по допомогу до лікаря.
Не варто намагатися стати такою ж, як і худорляві дівчата з журналів та подіумів, адже кожна дівчина приваблива по-своєму. У кожної з нас є певні фізіологічні особливості, які неможливо змінити, і не відомо, чи не нашкодять такі спроби здоров’ю та навіть життю. Неповторна та особлива – кожна жінка має свій шарм, що не так залежить від кількох кілограмів, як від енергійності, життєрадісності та доброти. Любіть себе та будьте кохані. Обирайте здоров’я!

Ганна Гоменюк
Молодіжна Студія формування здорового способу життя

Bookmark and Share