“Про яйця я згадав на хвилі обурення”


Розмова з Віктором Щадеєм, активістом “Пори!”, який закидав яйцями мера Ужгорода.Віктор Щадей і Любомир Лазар відзначилися тим, що наприкінці січня під час сесії Ужгородської міської ради закидали яйцями міського голову Ужгорода Віктора Погорєлова.Цей випадок дехто вже встиг назвати “народною люстрацією”, оскільки, за словами яйцеметальників, вони не змогли дивитися на те, як після перемоги Ющенка чиновники почали “перефарбовуватися” замість того, щоб за законом відповідати за свої діяння. Проти обох активістів порушено справу за статтею “Хуліганство”. Про обставини того, що сталося, оцінку ситуації та подальші плани – в розмові з Віктором Щадеєм.– Чому ви пішли на такий учинок?– Ми з Лазарем були присутніми на сесії Ужгородської міськради. Депутати почали запитувати в мера, як так сталося, що на стадіоні “Авангард”, який є комунальною власністю Ужгорода, проживали бандити, і він ніяк не реагував на це. Погорєлов усі ці запитання ігнорував і ухилявся від відповіді. Звичайно, ніхто не мав наміру кидати в нього яйцями. Все сталося спонтанно. Коли я побачив, що мер поводить себе так цинічно та зверхньо, ніби нічого й не сталося, що йому зовсім не соромно дивитися в очі ужгородцям, на хвилі обурення згадав, що купив додому яйця, схопив пару й побіг до Погорєлова, а за мною і Лазар. А після того, як ми кинули яйця й хотіли повернутися на місце, до нас підбіг депутат Феєр, накинувся на мене й завдав декількох ударів. Однак депутати відтягли його. Я написав заяву в міліцію про побиття і хотів пройти експертизу та на місці події вимагав, щоб його затримали, адже все відбувалося на очах у правоохоронців. Однак Феєра ніхто не затримав. Ба більше, наступного дня його обрали секретарем ради. Ми зробили все для того, щоб “зек” не став президентом, а в Ужгороді тепер “зек” не тільки мер, який відсидів вісім років, а ще й секретар міськради, адже Віктор Феєр за рекетирство перебував за ґратами. – Сам Погорєлов сказав, що в нього кинули каменем. Ви кидали каміння?– Я каміння не їм, а яйця купив, щоб їх спожити в їжу, тож каменів там просто не могло бути. Думаю, що представники старої влади ще не зрозуміли: їхні дії та слова бачать люди, і треба бути обережнішими, щоб не ганьбитися. Депутати шукали каміння й не знайшли. Я ще чув версію, що з яйця шприцом витягли його вміст, туди залили воду та заморозили. Але якби навіть таке й було, то такі яйця давно б розтанули, бо на той час ми вже понад годину сиділи в залі. Потім Шуфрич сказав, що три яйця були справжніми, а одне заморожене, його зберігали в термосі. Абсурд.– Як вас утримували в СІЗО?– Мене затримали о 12.30 і в той самий час через три дні мали відпустити, однак відпустили близько 18.00 та декілька годин возили – то в суд, то знову в ізолятор. Про те, коли відбудеться суд, мені не відомо. Але сподіваюся, що справу розглядатимуть справедливо. Перед першим туром я вже був у СІЗО, адже тоді правоохоронці під час так званого обшуку знайшли в мене детонатори, патрони та літературу, яка начебто свідчила, що я готував військові дії в Ужгороді.– За якою статтею вам висунули обвинувачення?– Наскільки я розумію, це стаття за хуліганство – ст. 293, ст. 296 ч. 2 “за змовою групи осіб”. Однак не бачу, де там змова групи осіб, бо все відбулося спонтанно і на емоціях. Коли побачив, що мер так швидко “перефарбувався” і заявляє, мовляв любить нову владу, – не втримався.– Кажуть, що Погорєлов уже домовився з “Нашою Україною” про свою подальшу долю. Як на це реагуватиме “Пора!”?– Дуже прикро, якщо дійсно таке відбувається, але думаю, що після призначення нового голови ОДА за його діями ми побачимо, чи є такий факт домовленості, чи ні. Мені б не хотілося в це вірити, бо і “НУ”, і БЮТ дуже принципово ставилися до цих питань упродовж усієї виборчої кампанії. Ми боролися не за прізвища, а за принципи, тому домовлятися з тими людьми, які порушували ці принципи, не можна.– Які подальші дії “Пори!” щодо Погорєлова й узагалі?– Звісно, це не яйцеметання. Думаю, що Погорєлов – це справа не “Пори!”, а правоохоронних органів, які мають з’ясувати, як відбувалося розкрадання місцевого бюджету. А “Пора!” хоче впровадити в життя процедуру громадських обговорень усіх кандидатур, яких призначають на владні посади і, звичайно, подальша декучмізація України. Є чорні списки “Пори!”, й люди із цих списків не мають потрапити до влади.– Чи справді є поділ на “чорну” та “жовту” “Пору!”?– Я живу на Закарпатті та є неформальним лідером “Пори!” У нас жодних поділів немає. Є активісти, які брали участь у різних акціях, яких заарештовувала міліція – це “Пора!” А якщо декілька людей у Києві намагаються присвоїти бренд “Пора!”, то я ставлюся до цього негативно, бо ніхто не має права на монополію бренда. “Пору!” створювали не одна-дві особи, а сотні людей з усієї України. Сумно було дізнатися, що з 230 осіб, яких запросили на з нагоди припинення діяльності “Пори!”, було лише декілька десятків активістів кампанії. “Пора!” продовжує існувати, бо за день до офіційного закінчення діяльності в Києві відбувся форум, на якому декілька сотень активістів з усієї України затвердили програму подальших дій, згідно з якою “Пора!” трансформується у громадську організацію. Ми готові працювати з новою владою і переходитимемо від негативу й заперечення до конструктиву.Розмовляв Іван Колодій, Ужгород, для "Львівської газети"

Bookmark and Share