Шеремет: "Процедура прийняття рішень у Міністерстві має бути швидшою"


Своє ставлення до сьогоденної роботи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту пан Святослав розділяє на ставлення до Міністра та ставлення до організації роботи в Міністерстві як такому. «Міністр – це активна та в багатьох речах рішуча людина. Але на початку діяльності кожен потребує час на те, щоб дійти до суті справи, окреслити спектр нагальних проблем. Звичайно, це спричинює тимчасове затягування у вирішенні цих проблем. Окрім того, для Юрія Олексійовича великим ускладненням стало входження до його компетенції досить не знайомої йому галузі спорту. Це викликало зміщення акцентів у діяльності Міністра – з однієї галузі на іншу».

Негативних моментів у роботі Міністерства пан Святослав бачить багато: «Як і в усіх державних відомствах в Міністерстві занадто довга процедура обговорювання та узгодження рішень, що приймаються – два місяці».

Підтримка зв’язку з Міністерством затримується «зрозумілою, але не прийнятною нами відсутністю сучасних методів комунікації» - зазначає пан Святослав.

Шляхи для прискорення роботи Міністерства Святослав Шеремет вбачає у «категоричному вдосконаленні матеріально-технічної бази, притягуванні позабюджетного фінансування до роботи Міністерства та стабільному і достатньому фінансовому забезпеченні працівників Міністерства».

Пан Святослав вважає, що «вагомим сприяючим фактором у роботі Мінмолодьспорту буде модернізація законодавчої бази молодіжної політики з приведенням до порядку нормативно-правових актів, які існують у цій галузі. Така кількість законів, які у нас існують дає можливість чиновникам лавірувати на цих колізіях і не займатися практичною роботою».

Коментуючи питання створення єдиної молодіжної платформи, пан Святослав зазначив, що «об’єднання молодіжних організацій претендує на контроль над розподілом бюджетних коштів, що призведе до глобального послаблення молодіжного руху через можливі чвари серед молодіжних лідерів».

Створення молодіжної платформи на думку пана Шеремета є необхідним і можливим шляхом створення легалізованої коаліції молодіжних громадських організацій, яка діяла б на всеукраїнському рівні, але не брала б участь у розподілі коштів, не мала б статусу юридичної особи, приймала рішення шляхом консенсусу та не мала лідера з особливими повноваженнями.

Взагалі пан Шеремет вважає, що молодіжний рух в Україні не діє як такий, а є лише названим. «Молодіжний рух повинен мати сукупність певних характерних особливостей – їх в українському русі немає, як і яскравого представника молодіжного руху». А основними проблемами цього умовного руху є «надмірна зацікавленість у задоволенні власних амбіцій лідерів молодіжних організацій та у прагненні лише мати можливість розпоряджатися бюджетними коштами».

«Молодіжні організації в Україні виконують роль агенцій, тому що їхні програми охоплюють зовнішню аудиторію – тих же молодих людей».

«Важливим фактором є формування чіткої молодіжної платформи у кожній впливовій політичній партії».

Ольга Тацій,
pr@usmd.org.ua




















Bookmark and Share