Принцеса в камуфляжі чи пацанка на підборах: чи легко живеться дівчині з Військового?


Вони одні з найзагадковіших студентів Шеви. Вони безперечно перші студенти, які зустрічають схід сонця, при цьому спавши вночі. Вони студенти Військового інституту. Суто жіночій редакції «730» стало цікаво як живеться дівчатам серед «не дівчачих» умов.

Почнемо з того, що ВІ готує журналістів, психологів, юристів та перекладачів. Студенти отримують диплом , де зазначена сама цивільна спеціальність та записано посаду. Зараз вона звучить як «офіцер тактичного рівня». Хоча всього 2 роки тому можна було прочитати «замісник командира роти з виховної роботи». Для роботи та проходження практики елітними вважаються Президентський полк, ВДВ, морський флот. Дівчата найбільше хочуть в повітряні та прикордонні війська.
Розглядаючи життя інституту неможливо оминути увагою спартанський розпорядок дня. О 6.00 офіційний підйом, але дівчата прокидаються раніше і вже 0 5.40 можна почути шарудіння коридорами. 0 6.10 проводиться ранкова фізична зарядка. Всі студенти йдуть з гуртожитку на плац біля Військового інституту. Сонну молодь шикують та перевіряють наявність у процесі читання іменного списку. 0 7.10 – ранковий огляд, тому неважко зробити висновок, що,фактично, є лише пів години, щоб зібратися та підготуватися до перевірки. Ранковий огляд – це процес, коли зібрані студенти виходять з планшеткою (польовою сумкою) та у формі для перевірки відповідності зовнішнього вигляду. До обов’язкових складових належать: сама форма в ідеальному стані,берет, начищене взуття та бляха. Дуже суворо перевіряються зачіски. За волосся в неналежному стані можна отримати покарання. Вже о 7. 30 сніданок. О 8.00 з їдальні вирушають на плац, де о 8.25 – 8.30 проводиться ранковий розвід. Для «неосвічених» військові з посмішкою пояснюють, що це ще один етап контролю, підчас якого доповідають про наявність та незаконно відсутніх. Підіймається державний прапор України, також співається гімн. Після цього віддається команда розвести підрозділ на заняття. 0 9.00 починається перша пара. У Військовому інституті всі вчаться у дві зміни. У першу зміну – військові пари, в другу – цивільні за спеціальністю. У день загалом має бути 5 пар. Як такого вільного часу немає. Його замінює таке поняття як самостійна підготовка. Поклавши руку на серце, можна сказати, що це час, коли люди просто сидять в аудиторіях та роблять вигляд, що вони щось роблять.
Після обіду, що проходить о 13.30, розпочинаються пари другої зміни. Вечеря о 18.30 за бажанням. О 21.00 всі повинні знаходитись у гуртожитку та списатись зі звільнення (навіть щоб піти на пари треба мати «папірець»,який дозволить вільно вийти) . о 21.30 вечірня перевірка (чергова!)– за іменним списком з’ясовують присутність. Вже о 22.00 відбій. Після цього коридором ніхто не ходить. А якщо хтось сміливий вирішить кудись «по подорожувати», то камери зафіксують будь – яке порушення. Плюс по коридорі є одна чергова та дві днювальні, які відповідають за порядок, несення служби та виконання розпорядку. Після вечері є 1 – 2 години особистого часу: хто ходить до спортзалу, хто просто відпочиває або зависає в Інтернеті. Для особливо активних є спортивна команда, яка займається за окремим графіком. Учасники звільнені від ранкової зарядки та самопідготовки, але вже 0 5.40 треба бути на ранковому тренування. Як зазначають самі студенти, як не крути, але «поблажок» не буде. Справжній жах цивільних факультетів для військових норма – навчання у суботу. 3 пари, а після обіду (!) парково – господарські роботи (прибирання території Військового інституту, іноді відправляють на кладовище). Однією з найбільших «печальок» є відсутність канікул. Відпустка лише одна на рік - 3 – 3.5 тижні. Можлива лише у випадку відсутності «хвостів» та двійок.
В ІЖ вчать історію української культури, категорії естетики та основні правила етики, а от у Військовому дівчата «розважаються», розглядаючи тактику, мистецтво ведення бою, правильність наступу та контрнаступу. Також не забувають про особливості спеціальності, які можуть бути в тому місці, де проходитиме служба. Одне з небагатьох позитивних явищ – стипендія є завжди незалежно від балів. Грошове забезпечення складає 208 грн. , якщо вчишся на 4 – 5 – 238 грн., відмінники отримують 268 грн.
Найприємніша частина навчання - звільнення. Воно буває кількох форматів: перше звільнення – до вечора (вечірня перевірка в цей день на годину пізніше), наступне звільнення – до ранку та добове звільнення. Але це лише 1 – 2 рази на місяць. Сумно, та навіть у неділю спокійного життя немає. Всі шикуються на культурно – просвітницьку годину або спорт – масове заняття. Достовірна інформація з джерел: немає поняття «бажаючі», є поняття «добровольці». До цього можна примножити і той факт, що на першому курсі треба звітувати черговому курсу за кожен свій крок. Лише після 2 курсу надається право вільного виходу в місто у вільний час.
Поступово ми підійшли до найцікавішої теми – власне зовнішнього вигляду. Установлений факт - косметикою користуватись дозволено, але це має бути, щось неяскраве. У манікюрі дозволяється бежевий та ніжно - рожевий. Волосся не має спускатись нижче плеч або треба закручувати «пучок». Якщо цей пункт порушено, то тебе записує військова служба правопорядку і в неділю з ідеальним манікюром, але з «кислим» обличчям відбуваєш покарання. Наприклад, 2 години стройової підготовки. Це звучить як порушення форми одягу та установленого зовнішнього вигляду. Звичний одяг– камуфляж: брюки, кітель, футболка, берци та берет. Парадна форма одягається при здачі екзаменів, при урочистих заходах (наприклад, у Будинку офіцерів)або на День Військового інституту. Спідниця, кітель, сорочка та статутні туфлі. Якщо чесно, цей опис звучить якось більш райдужно.
Розглянувши в подробицях життя у Військовому мене дуже зацікавило питання чому саме дівчата добровільно погоджуються на таке тяжке навчання. І самі військові мені відповіли. Головна причина – сімейна традиція. Більшість також «клює» на соціальне забезпечення: житло, медичне обслуговування, соціальні пільги для членів сімей. В молоді, що там навчається існує віра, що престиж військових обов’язково повернеться до того рівня, на якому був принаймні в СРСР. Деякі хочуть виділитись або відчувають, що камуфляж – друга «шкіра». Але для того, щоб перевірити твою готовність існує Курс молодого бійця – період в 30 днів, де від тебе вимагають максимуму. Лише після цього, якщо пройдено це випробування підписується контракт на військову службу. Жінок за набором лише 10 %. Але стреси, тяжкі умови навчання та служби даються взнаки. Серед дівчат поширені шкідливі звички. Особливо, куріння.
Дівчина з Військового принцеса? Так, і тільки так. В єдиний вихідний дівчата показують жіночність по максимуму, тому що в інші дні вони не одягають мереживну сукню, а задовольняються формою як у всіх. Але новиною особисто для мене стало те, що конкурс краси у Військовому це примусове явище. Ніхто навіть не хотів брати участь. За слова самих студенток, немає бажання через те, що це шоу потрібне тим людям, які хочуть самоствердитись за рахунок цього конкурсу, а військовим це не потрібно. Вони стверджуються із дня в день під час військової служби…

Левченко Інна

Bookmark and Share