ШКОЛЯРЕВІ - ГРОШІ ЗА ОЦІНКУ !


У тому, що гризти граніт науки не лише складно, а й вигідно, переконані учні 9-Б класу однієї з житомирських шкіл. І мають рацію, бо для них буденний навчальний процес - це поєднання корисного і приємного: наприкінці тижня за хороші оцінки школярі отримують зарплату!

“СОЛОДКИЙ” ПОШТОВХ
Історія матеріального заохочення до навчання житомирських дітей почалася ще 2001 року. Саме тоді вчительку Віру Каленську призначили класним керівником найпроблемнішого - і в плані дисципліни, і в плані навчання - класу в школі. „Я дуже довго думала над тим, як мені зробити цей клас зразковим з усякого погляду. Мені так хотілося довести, що ці діти теж можуть бути успішними і дисциплінованими”, - розповідає Віра Каленська.
А „народилася” ця формула успіху завдяки випадку. Повертаючись з роботи, вчителька потрапила на святкове відкриття магазину морозива. Саме там їй спало на думку: а чому б не заохочувати своїх учнів цими ласощами? Сказано - зроблено. Невдовзі після розмови з батьками на зборах у щоденниках школярів почали з’являтися дивні для стороннього ока записи на кшталт: „Заслуговує на „Крем-брюле”, або „Заробив на пломбір”. Результати нововведення не змусили себе чекати: навіть найслабші учні воліли поласувати улюбленими солодощами! Однак за два роки “крижана” зарплата почала потроху втрачати популярність серед школярів. Тоді у Віри Каленської визріла ще одна ідея - платити за навчання справжні гроші. Вчителька знову порадилася з батьками, і ті одностайно підтримали її пропозицію.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА БУХГАЛТЕРІЯ
Принцип шкільного ноу-хау був досить простим: за оцінку найнижчого рівня (1,2,3) учень отримує 10 копійок, за більш високі бали - 20, 30 та 40 копійок відповідно. „Найдорожчою” стала найвища за сучасною шкалою оцінка -”дванадцятка”. За неї школярі отримують по 50 копійок.
Зарплата нараховується наприкінці кожного тижня. Обраний в результаті всенародного голосування “бухгалтер” підраховує зароблені кожним учнем гроші, відтак класний керівник збирає щоденники, вписує повідомлення для батьків (наприклад, „Тижнева зарплата становить 3 гривні 20 копійок”) і засвідчує їх своїм підписом. Обов’язок батьків - поінформувати педагога, чи виплатили вони зарплату, тобто зробити у щоденнику відповідний запис. Однак у цій грі є й оригінальні правила: вся зарплата „згорає” у разі, коли школяр не вивчить уроку або ж порушуватиме дисципліну.
Самі школярі вважають, що у цьому експерименті головне - не зароблена сума, а сам процес. Дітей захоплює конкурентна боротьба.

“ЗА” І “ПРОТИ”
Колеги Віри Каленської по-різному ставляться до експерименту: одні вважають таке стимулювання цілком правильним, інші ж - що платити за навчання аморально. Однак винахідливий педагог заперечує: „Що в цьому аморального? Ми готуємо дітей до дорослого життя, де робота цінується і оплачується. А чим щоденні старання учнів відрізняються від роботи? Нічим. Відповідно: є робота - буде і зарплата”.
Чиновники міського управління освіти поблажливо сприйняли ноу-хау - принаймні ніхто не заборонив вчительці й надалі преміювати своїх учнів. Однак впроваджувати таку програму в інших школах міста не збираються, бо вважають, що хоч зарплата учнів і мізерна, проте не всі батьки в змозі щотижня платити її.
Виплата житомирським школярам зарплати мала досить серйозний суспільний резонанс. Адже це єдина школа на Україні, де учні за навчання отримують матеріальне заохочення. Загалом і батьків, і дітей влаштовує така система. Школярі стали старанніше вчити предмети для того, аби заробити дещицю на кишенькові витрати. Батьків натомість задовольняють успіхи дітей у навчанні, і вони ладні й далі платити їм за це.

ЧИНОВНИЦЬКЕ САМОДУРСТВО
Однак після того, як житомирська школа №14 стала епіцентром уваги журналістів, у школярів та у їхнього класного керівника почалися проблеми. Віру Каленську, яка і є автором ідеї шкільної зарплатні, навіть до міської прокуратури викликали, аби дізнатися у неї, чи не привласнює вона грошей школярів. Після цього вчителька взяла відпустку за власний рахунок... Каже, що не рада тій „зірковості”, яка звалилася на неї та її підопічних: „Ця історія із викликом до прокуратури ще раз доводить істину про те, що ініціатива завжди карається. До того часу, поки загальнонаціональні канали не розповіли на всю країну про нашу з учнями домовленність, все було тихо і спокійно. А потім почалися суцільні негаразди”.
Та й справді, неприємностей у Віри Каленської суттєво побільшало. Окрім розмови зі слідчими, їй довелося вислухати критику і з боку свого керівництва. З’ясувалося, що директорат цього навчального закладу нічогісінько не знав про експеримент із зарплатнею. Хоча, як вдалося довідатися з достовірних джерел, ці заяви про незнання є ніщо інше, як елементарний страх. Керівництво школи просто злякалося за своє місце під сонцем, а точніше - під дахом навчального закладу.
Завуч школи №14 Олена Шадурська запевняє: „Ми ні в якому разі не звільнятимемо Віру Каленську за її нововведення. Але я вважаю, що такі експерименти варто ретельно продумувати. У нас щотижня проводиться педагогічна нарада. Питання такого рівня треба всебічно обговорювати саме там”.
А тим часом, за словами завуча, учні 9-Б, відчувши себе „зірками”, почали втікати з уроків та порушувати дисципліну...



















Bookmark and Share