Україна – ЄС: поки, що ми на різних полюсах, але скоро льоди розтануть!


Фонд ім. Стефана Баторія – це одна з найстаріших і найбільших польських організацій, що підтримують розвиток громадянського суспільства в Польщі та Центрально-Східній Європі. Уже 5 років фонд реалізує свої проекти також в Україні. Управління комітету європейської інтеграції існує з 1996 р. виконуючи функції координатора для всіх міністерств і установ безпосередньо задіяних у процес інтеграції Польщі з ЄС.
Семінар є частиною проекту – „Україна на шляху до Європейського Союзу”, реалізованого за фінансовою підтримкою Міністерства закордонних справ Польщі. У його рамках будуть проведені семінари у таких містах: Донецьк, Запоріжжя, Кіровоград, Луганськ, Миколаїв, Полтава, Суми, Херсон, Чернігів.
Мета семінару – поділитися з представниками української регіональної еліти польським досвідом у питанні європейської інтеграції та її наслідків для політичних, суспільних і економічних перемін.
Програма заходу включала загальну частину - виступи польських експертів: Агнєшка Бєлскі (Urzad Komitetu Integracji Europejskiej), Якуба Вторека (UKIE), Якуба Боратинскi, Войцєха Кононьчука (Фонд Батофія), Олександра Сушко (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики, Київ) щодо досвіду Польщі в процесі інтеграції з ЄС, суспільні, політичні, економічні наслідки членства Польщі в ЄС, перспективи співпраці Польщі з ЄС, лібералізація візового режиму і ін., а також 4 практичні заняття: 1) регіональний розвиток, 2) європейська освіта; 3) неурядові організації; 4) вище шкільництво.
Може виникнути запитання, чому саме Польща ділиться з Україною своїм досвідом? Це відбувається не лише з огляду на географічну близкість цих країн, але і на схожість інфраструктури економіки, історичних умов у яких відбувалося становлення незалежності. Ті реформи, що були запроваджені у Польщі внаслідок інтеграційного процесу, а також досвід здобутий нею у тому періоді, можуть стати добрим прикладом для України.
Якуб Ботаринські зазначив, що у Польщі досі залишається високий рівень безробіття, недостатньо відпрацьовані соціальні програми, проте відбулося становлення громадянського суспільства, яке поки, що не сформоване в українському суспільстві, став потужним третій сектор з широкою мережою громадських неурядових організацій не лише у містах, але у невеличких селищах. Проводиться потужна інформаційна дільність через центри та пункти європейської інформації, публічні заходи, різні джерела інформації. Цікавим також представляється налагодження громадянського діалогу, тобто обмін думками, інформацією чи установами щодо мети, інструментів стратегії реалізації публічної політики між державними органами влади та NGO.
Олександр Сушко – директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики наголошує на тому, що реформи необхідні самій Україні, яка повинна стати сучасною державою і не лише для членства в ЄС. Адже переваги, які пропонує ЄС (лібералізація візового режиму і ін.) можна здобути ще до приєднання до великої європейської родини.
Польща розпочала активний рух на шляху до євроінтеграції у 1993 році. Знадобилося 11 років, щоб досягти цієї мети. Для України, на думку О. Сушко, цей 93-й рік ще не настав. Тому про перспективу членства говорити зарано. Термін, який називають експерти, через який Україна приєднається до ЄС – 15 років. А поки, що необхідно впровадити такі зміни: набути статусу країни з ринковою економікою (це можливо вже станеться у грудні 2005 року), вступити до СОТ (у 2006 році), продовжувати реформи, які потрібні для членства у міжнародних організацій. Тоді вже ЄС буде змушений відповісти конкретними діями (наприклад, наданням статусу асоційованого члена).
Темп інтеграції України з ЄС у дуже великій мірі залежить від Києва, але регіони також повинні активно діяти у цьому напрямі, адже у Польщі саме у воєвудствах відбувалися найпалкіші дискусії. Тому міжнародний семінар „Україна на шляху до Європейського Союзу” проводиться у містах, які по-перше, віддалені від столиці, по-друге, недостатньо поінформовані щодо польського досвіду та не мають активних польських спільнот (на відміну від, скажімо, західних областей, які межують з Польщею).







Bookmark and Share