Надзвичайний стан не зупинить арабський расизм


Отже, закон про надзвичайний стан передбачає комендантську годину та інші жорсткі заходи - ухвалення закону поки не припинило хвилю насилля. Минулої ночі спалено 573 автомобілів. Поліція затримала понад двісті осіб.

Префектура департеманту Сомма, що на північному заході Франції запровадила в місті Амьенє та його передмістях комендантську годину для підлітків. За законом, обмеження стосуються підлітків до шістнадцяти років з десятої вечора до шостої ранку. Рішення – про оголошення комендантської години в Амьенє – перше, ухвалене на рівні префекту департаменту. Напередодні комендантську годину оголосили місто Орлеан та паризькі мічста-супутники Ренсі і Савін’ї-сюр-Орж.

В цей час міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі звинувачує расизм: "Щовечора ми робимо все можливе, щоб країна вийшла з кризи. Зараз Франція переживає важкі часи. Нас переповнює відчуття, що в районах панує безвідповідальність. Ми розуміємо, що у Франції є райони, де панують злидні, безробіття, расизм." Міністр не уточнив, хто виступає носіями расизму - безвольні атрофовані білі французи, чи агресивні та організовані мігранти-погромники. Не варто сподіватися, що у французької влади тепер виникне інше тлумачення расизму - расизму арабів щодо європейців.

Навіть після запровадження надзвичайного стану повністю стабілізувати ситуацію поки що не вдається, масові заворушення захопили Ліон та Бордо. В Ліоні після серії інцидентів геть припинив роботу громадський транспорт. У Тулузі мігрантська молодь закИдала поліцію камінням та саморобними запалювальними бомбами. Не припиняється безлад і в сусідній Німеччині. Цієї ночі в Берліні підпалили дві машини. Місцевий мешканець (німець) каже, що почув сигналізацію. "Коли я підійщов до вікна - то побачив, що моя машина охоплена вогнем. Це просто жахливо", - бідкається "громадянин світу".

Закон про надзвичайний стан наділяє широкими повноваженнями міністра внутрішніх справ та префектів семи оборонних округів, на які поділена Франція. Тепер поліція може будь-коли та без судової санкції проводи обшуки в будинках підозрюваних осіб. А місцева влада може застосовувати такі заходи, як підписка про невиїзд. Закон дає префектам можливість тимчасово закривати бари, клуби та інші місця масових зібрань, які підозрюють в організації масових заворушень. Представники правозахисних організацій відзначають, що закон порушує громадянські права та свободи - ці ж "представники" відмовчуються, що підпали машин, магазинів, напади на корінних мешканців Європи - більш кричуще порушення "прав людини".

Нові підпали машин зафіксували і в Бельгії. Посилене патрулювання Брюсельських вулиць не змогло завадити підпалам двох автофургонів та легковика.

Інформцентр МНК, на основі матеріалів 5 каналу



ФРАНЦІЯ: БУНТ РАС

Сьогодні опівночі у Франції вступив у дію закон про надзвичайний стан. Заворушення серед іммігрантів тривають від 27 жовтня вже майже два тижні. За всіма даними, абсолютна більшість з учасників заворушень вихідці з бідних кварталів міст, мусульмани за віросповіданням. За останніми даними (цифри Бі-Бі-Сі), в ході бунтів загинула одна людина, спалено близько 6 тисяч автомобілів, заарештовано близько 1,5 тис. осіб, засуджено до позбавлення волі на термін від одного місяця до одного року 17 осіб, поранено блиько 120 поліцейських і пожежників. Навіть приблизна оцінка матеріальної шкоди поки що невідома. Наймолодшому з затриманих 10 років.

Надзвичайний стан

Згідно з законом, Кабінет міністрів може оголошувати надзвичайний стан по всій країні чи в окремих регіонах. Місцева влада також може оголошувати його на своїй території. Передбачено можливість введення комендантської години й інших заходів, спрямованих на приборкання безладу.

Поліція може проводити масові облави в місцях, де вона запідозрить наявність зброї. Міністр внутрішніх справ одноосібно може виписувати ордери на домашній арешт тих, хто вважається небезпечним для громадської безпеки. За рішенням влади може бути закрито громадські містя. В будь-який час можливі обшуки в будинках без судової санкції.

Влада може контролювати засоби масової інформації, кінострічки та театральні вистави. Надзвичайний стан може продовжити на термін понад 12 днів виключно парламент країни. Влада передбачає, що така можливість є цілком реальною.

Як повідомив прем'єр-міністр Франції Домінік де Вільпен, влада має намір застосовувати лише окремі елементи з цього закону, зокрема комендантська година. Її зможуть на свій розсуд вводити префекти семи оборонних округів, на які поділено Францію, там, де вважатимуть за необхідне. Прем'єр підкреслив, що контролю над ЗМІ на практиці не буде.

За недотримання комендантської години порушникам загрожує до двох місяців в'язниці (одного для неповнолітніх) та/або штраф 3750 евро. Не чекаючи централізованого рішення, місцеву комендантську годину ввели деякі муніципалітети зокрема, Ам'єн, Орлеан, і паризькі передмістя Ренсі та Савіньї-сюр-Орж. Ці обмеження стосуються лише неповнолітніх без супроводу дорослих.

Міністр внутрішніх справ Ніколя Саркозі сказав, що уряд розглядає запровадження комендантської години як єдиний шлях контролю над ситуацією:

"Це рішення ухвалено як відповідь на події, що виникли в кількох регіонах Франції. Політика, якої має дотримуватися в цій ситуації уряд, повинна бути жорсткою, але, водночас, виваженою. Після впровадження комендантської години ми маємо шанс діяти ще ефективніше. Люди, які відповідають за ці сутички, будуть заарештовані та покарані."

Застосований нині закон спершу було прийнято для боротьби з насильством в Алжирі, під час боротьби тодішньої колонії за незалежність від Франції в 1954-62. Раніше його також застосовували в Новій Каледонії в 1985 році.

Стає спокійніше чи ні?

Саркозі стверджує, що хвиля безладу йде на спад. Він робить такий висновок з того, що за станом на 4 ранку середи спалено 558 автомобілів, тоді як за попередню добу 884. Водночас, правоохоронні органи затримали більше людей 204 порівняно з учорашніми 143.

Особливо помітно зменшення безладу в паризькому регіоні, що понад тиждень був епіцентром подій. Це підтверджує також газета "Ліберасьйон".

З іншого боку, Бі-Бі-Сі відзначає, що незважаючи на введення надзвичайного стану бунти тривають. В Ліоні було зупинено роботу всієї системи громадського транспорту після того, як один з бунтівників кинув на станції залізниці коктейль Молотова. В Бордо вибухнув замінований автобус. В Тулузі відбулися сутички між підлітками та поліцією. В Марселі поліція затримала молодих людей, що намагалися розграбувати магазин. Відносно спокійним залишався Париж, де було здійснено лише кілька окремих підпалів.

Раніше повідомлялося, що бунти серед підлітків-мігрантів поширилися також на Бельгію та Німеччину. Сьогодні вночі в Кельні та Берліні спалено 10 автомолів. В Брюсселі, не зважаючи на посилене патрулювання поліцією міських вулиць, також здійснено нові підпали. В Нідерландах теж є подібні випадки зокрема в Антверпені та Генті.

Паризька прокуратура підозрює в поширенні закликів до бунту за допомогою блогів персональних інтернет-сторінок (щоденників) окремих людей. Так, почато розслідування щодо 16-літнього француза та 18-літнього виходця з Гани, яких затримано в понеділок. В разі підтвердження провини їм загрожує до п'яти років в'язниці.

Як завжди: хто винен?

Одні (переважно мусульмани, а також ліві) звинувачують у тому, що сталося, владу Франції та дискримінацію стосовно арабів. Вимагають відставки міністра внутрішніх справ Саркозі. Той назвав учасників заколоту "збродом", що дехто сприйняв як слова на адресу всіх іммігрантів як таких. З іншого боку, представники влади стверджують про підбурення молоді, зокрема, ісламістами. Автори багатьох блогів стверджують про "знахабнілість" арабів, що "звикли до безкарності" та життя у криміналізованому світі. На думку автора, перші концентруються на глибших соціальних причинах того, що відбувається тоді як другі більше зосереджені на видимих наслідках.

Саркозі говорить безпосередньо про те, що сталось останніми днями. "Люди без віри й без закону, не вагаючись, стріляють у представників республіки, руйнують школи, чинять мародерства й організовують підпали. Батька родини ногами й кулаками забивають на очах у його родичів". Міністр висловив надію, що ніхто не використає ці події в політичних цілях, а також підкреслив свою переконаність, що стратегія, яку нинішній уряд застосовує вже чотири роки, є правильною.

"Сьогодні я її захищаю ще більше, ніж раніше; не тому, що це стратегія "правих", а тому, що досі вона є єдиною стратегією, що виявилася раціональною", вважає Саркозі. Він нагадує, що насильство в містах було й раніше просто у вигляді побутової злочинності.

На події відгукнулося міністерство закордонних справ Ірану. Воно заявило, що Європейський Союз повинен покласти край дискримінації етнічних та релігійних меншин. Речник МЗС Хамід Реза сказав: "У мене є дружня порада до європейських країн. Якщо вони хочуть, аби їхні заяви сприймали серйозно, вони мають почати з самих себе. Що зробила Європа, аби викорінити дискримінацію та порушення прав меншин, зокрема, мусульман? Заяви Європи мають бути відображені у діях".

Що стало іскрою

Різні люди, залежно від своєї позиції, схоже, звертають більшу увагу на одну з двох подій.

Подія перша. Використовується як приклад, безпосередньо з початком бунтів не пов'язана. "Ти можеш виставити хоч усю поліцію проти цих ненормальних пацанів, і нічого не допоможе". 27 жовтня Жан-Клод Ірвош вийшов з машини, щоб зробити фотографію на одній з вулиць Марселя у кварталі, де зосереджена торгівля марихуаною. Не встиг він витягти цифровий фотоапарат, як на нього накинулися троє молодиків. Чи то вони подумали, що Ірвош хоче фотографувати їх, чи то просто захотіли пограбувати його. Сорокарічний чоловік чинив опір, він збив одного з нападників, а той у відповідь ударив його по голові. Ірвош упав мертвим на очах дружини та доньки, що чекали в машині. Вся сцена зайняла 90 секунд. Якщо пригадаєте, про цю подію говорив міністр внутрішніх справ Саркозі. Двоє підозрюваних затримані, власне убивця не місцевий перебуває в розшуку досі. Місцеві підлітки вважають те, що сталося, нещасним випадком, а не вбивством, і обурені тим, що преса назвала те, що сталося, "лінчуванням".

Подія друга. Вважається приводом до початку бунтів. 27 жовтня двоє підлітків з іммігрантських родин загинули в паризькому передмісті Кліші-су-Буа від ураження електричним струмом. Місцеві мешканці (теж іммігранти) стверджують, що вони напоролись на електричну загорожу, втікаючи від поліції. Поліція стверджує, що за підлітками ніхто не гнався, а їм це здалося.

Чим це може закінчитися?

Прем'єр-міністр Домінік де Вільпен сказав, що відновлення законності та порядку забере багато часу та праці. Він окреслив плани покращення можливостей для молодих людей, які нарікали на дискримінацію при прийомі на роботу. Прем'єр змалював плани підвищення освіти молодих людей з іммігрантських родин та покращення можливостей для їхнього працевлаштування. Вільпен також пообіцяв створити агентство для боротьби з расовою дискримінацією.

"Республіка перебуває в моменті істини", сказав він. "Під питанням стоїть ефективність нашої моделі інтеграції".

Газета Le Monde порівняла нинішні події з травнем 1968 року, коли молодіжний бунт, а потім загальнонаціональний страйк призвели до позитивних соціальних наслідків і лібералізації країни. Втім, це дуже оптимістична думка, в яку хотілося б вірити, але яка не всім здається вірогідною.

Якщо на державному рівні позитивні зміни й можливі, то в самому суспільстві розкол між іммігратами та корінними французами може тільки посилитися. Про це свідчить зростання популярності ультраправоголідера Національного фронту Жан-Марі Ле Пена. Він від самого початку виступам за комендантську годину та введення надзвичайного стану. Ле Пен заявив, що причиною бунтів є не нерівність можливостей, а сам факт, що уряд не бореться з масовою імміграцією мусульман з колишніх колоній до Франції. Він також заявив, що сама тільки відставка міністра внутрішніх справ Саркозі ситуації не врятує. "Ця людина переконала багатьох французів, ніби вона в стані щось зробити. Це не так. Головна проблема полягає в масовій арабо-африканській імміграції. Якщо щорічно пускати в країну сотні тисяч іммігрантів, вони неминуче об'єднаються за расовою, племінною ознакою. Але ж ці люди абсолютно чужі французькій нації", стверджує лідер ультраправих. На тлі нинішнього насильства цілком імовірно, що французи прислухаються до нього та його думок про сьогодення, забувши про історію й довготривалі соціальні причини того, що зараз відбувається. В 1968 році бунтувала біла молодь, і про расову та культурну "боротьбу" тоді не йшлося. А зараз може піднятися хвиля суцільної ксенофобії, що охопить як корінних французів, так і мігрантів.

Артем Чапай
www.cmc.com.ua














































































Bookmark and Share