Сумські події - рік по тому


Рівно рік тому на цьому місці відбулося свавілля влади – громадянам відмовлено в одному з їхніх фундаментальних конституційних прав на свободу пересування: неначе збіглих каторжан, сумських студентів, що мирно протестували проти указу Кучми про ліквідацію їхніх вузів та утворення Сумського держуніверситету, хапала міліція так, ніби то є не студенти, а страшні рецидивісти і розпихала по „бобиках” декому давши ще й добрячої прочуханки. Сьогодні цим студентам тут же влада відкриває пам’ятний знак, героїзуючи їхню незборимість, а міліціонер всього один і зовсім не страшний, та й той ховається від асфальтової спеки в принагідно розкладеному наметові НС „НУ”.



На узбіччі кілька молодих „жовторотиків”(в громадському житті, як згодом зізналися, всього менше як півроку, а хочуть здаватися бувалими вояками, весь час вживаючи слів „вибори”, „громадянське суспільство” все намагалися вести зі мною складні політологічні дискусії, нічого в цьому не патраючи!) з Партії Захисників Вітчизни та місцевого Демократичного Конгресу Молоді варять кашу, імітуючи похідну кухню сумчан, кажуть, що вони не йшли тоді, але зараз підтримують... Завчасно з’явився відомий лідер МНК, а нині – заступник голови сумської держадміністрації Олег Медуниця, видно, через молоді літа та недавній строк держслужби поважно запізнюватися ще не навчився! Репортери налагоджували камери. Всі чекали, так би мовити, винуватців урочистостей – студентів, які рік тому не скорилися. До речі – одними з перших в Україні!

Сама колона студентів показалася на дорозі зі сторони Ромнів десь за 20 хвилин до третьої, хлопці та дівчата молодо йшли вигукуючи гасла річної давності: „Студенти не бидло!”, „Навчання не панщина!” та „Руки геть від студентів!”. Побачивши вищезгаданого міліціонера – „Міліція з народом!”, чим викликали всезагальні веселощі всього товариства, що зібралося біля пам’ятника, та збентеження нашого охоронця правопорядку. До студентів з квітами в руках кинулися жіночки з „помаранчевою” символікою, так колись, напевно, зустрічали фронтовиків з поля бою. Підійшовши до пам’ятного знаку, студенти обступили Олега Медуницю та прибулого мера Сум Сергія Володимировича Клочка вітаючись та обмінюючись рукостисканнями та товариськими посмішками, – ситуація за старої влади фантастична й неймовірна. Сергій Клочко заступив на посаді „донецького” Омельченка Володимира Павловича, який, як мені всі дружньо хором пояснили, вже „сидить” на радість усім сумчанам, а особливо студентам, яким не мало нервів попсував.

На урочистостях був присутній і „патріарх” студентської непокори Олександр Рясний – у далекому 90-му сумський студент, організатор українського студентського руху „совєтізованого” Харкова. Казав, що він нам (студентам) зараз заздрить... А ще було багато прапорів НС „НУ” і жодного національного прапора.

Після привітальних слів Медуниці та Клочка, студентів, їхніх батьків та викладачів, котрі їх тоді підтримали, монумент з написом „Тут ми піднялись з колін та побачили волю” з веселощами та криками дружньо разом відкрили, зірвавши традиційне біле покривало. Потім була польова кухня, ще живі спогади та неформальне (!) спілкування з представниками влади за спільним, не менш „польовим” столом і від’їзд додому.



До речі, 2 вересня Суми святкуватимуть свій 350-річний ювілей. В програмі свята заплановане відкриття подібного пам’ятного знаку у міському сквері ім. Тараса Шевченка. Сумські студенти запрошують приєднатися до святкувань та урочистостей!





З місця подій - Сергій Одарич,

„Фундація Регіональних Ініціатив”





















Bookmark and Share