Мені потрібна молода амбітна команда, здатна реалізувати накази міської громади


Віталій Малецький разом ще з трьома колегами з України працював у міському уряді міста Любіна – 80 тисячного промислового центру західної Польщі. Учасники стажування вивчили досвід роботи міської влади в сфері соціальної та освітньої політики, залучення інвестицій, комунального сектору та розвитку міської інфраструктури.

Міський уряд цього міста можна порівняти з центральним офісом успішної комерційної структури, як за принципами роботи – відходом від формалізму і намаганням якомога швидше і ефективніше вирішити комплекс поставлених завдань, так і за рівнем заробітної плати працівників. Проте цьому є своє пояснення - Любін одна з найбагатших гмін (первинних адміністративно-територіальних одиниць) Польщі, основою добробуту громадян якої є мідні копальні і розташований за 40 кілометрів міднеплавильний комбінат. Середня зарплата по місту 2500 євро, на комбінаті – 4500, зарплата працівника міського уряду близько 1000 євро. Недаремно девізом міста є словосполучення „Любін – місто можливостей!”. І це дійсно так, середній вік жителя 24 роки, середній вік працівника уряду – трохи більше 30. Молоде обличчя ефективної міської влади, мабуть, найбільше вразило українську делегацію. Польський уряд надає можливість випускникам вузів півроку стажуватися в органах місцевого самоврядування на рівні воєводства, повіту чи гміни, оплачує їм зарплату на час стажування – і майже всі молоді фахівці залишаються працювати у владних структурах. Як говорить президент міста Любіна: „Мені потрібна молода амбітна команда, здатна реалізувати накази міської громади”.

Показовим і корисним, як для України, є реальне втілення у життя принципу субсидіарності – передача значного обсягу повноважень і прав на місцевий рівень, забезпечення дієвого і ефективного місцевого самоврядування. Коли послуга, що надається органами влади максимально наближена до того, хто її має отримувати і оплачує зі своїх податків – звичайного громадянина. Поляки справедливо вважають, що місцеві громади наділені реальними правами, повноваженнями та ресурсами по їх реалізації – основа демократії як на місцевому так і загальнодержавному рівні.
Також варто зазначити активну участь громадських організацій у вирішенні широкого спектру місцевих проблем. Відповідно до закону про волонтаріат та громадські завдання польські недержавні організації, в разі їх визнання організаціями громадської користі, отримують на конкурсній основі від місцевої влади замовлення по вирішенню тих чи інших проблем і вирішують їх набагато ефективніше ніж державні структури.

І ще один момент. Можливо, не такий оптимістичний, але від того не менш важливий - 1 листопада на католицьке свято „Дня всіх святих”, коли всі поляки пішли на могили своїх предків, учасники делегації відвідали меморіал радянських воїнів, що полягли в боях за визволення Вроцлава. Тисячі самотніх, місцями частково зруйнованих могил серед квітучої Європи, кілька свічок і букетів від міської влади і самотній поляк з радянською бляхою на ремені – саме це побачили вранці 1 листопада українці і знімальна група телеканалу ТVP 3 Wroclaw, яка в цей час робила там сюжет про вшанування полеглих під час 2-ї світової...

Представники української делегації провели впорядкування могил загиблих радянських воїнів. Про це не домовлялися, збиралися лише поставити свічки до монументу, але необхідність цього постала і стала зрозумілою без слів всім учасникам делегації і зі Сходу і з Заходу України, без поділу на національності чи ставлення до подій другої світової.
За годину, що ми провели на обелісках, вириваючи бур’ян і запалюючи свічки, кілька польських родин з дітьми відвідали меморіал, і вже на сірому граніті запалали вогники і затріпотіли на осінньому вітрі квіти – спільна шана народів тим, хто врятував світ.









Bookmark and Share