Ініціативний бум: Влада пропонує студентам вирішувати проблеми «дуетом»


Обговорювали участь студентів в управлінні вищими навчальними закладами та шляхи реалізації студентських ініціатив. Цього разу ініціативи крутилася навколо питань забезпечення гуртожитками, безкоштовного проїзду, вчасної видачі студентських квитків, платні за пропущені лекції та вимагання грошей за оцінки.


«Корочки» для повноважень
Найбільш гучно говорили про невизнання повноважень студентських лідерів деякими ректорами та викладачами навчальних закладів. На прохання «Видайте, пане міністре, нам якісь «корочки» !» Станіслав Ніколаєнко пообіцяв придумати щось на зразок спеціальних посвідчень для лідерів-«самоурядовців». Далі — більше. Гаряче бажання декого з молодих нав'язати свою волю іншим час від часу спалахувало на різних боках столу. Але «пожежники» (старше покоління) виявилися досить досвідченими і вогонь гасили фактами, цифрами, назвами документів, докладним поясненням реалій життя. Всі ж проблеми пропонували бачити як спільні, й вирішувати їх «дуетом». Міністр повідомив присутнім, що за два тижні вже має з'явитися закон, який регламентуватиме всі спектри студентського самоврядування.

До речі, виявилося, що й у педагогічному колі повноваження студентського самоврядування розуміють по-різному. Наприклад, ректор Національного авіаційного університету Віталій Бабак запропонував замінити слово «контроль» на «співпрацю». Він розповів, що в його університеті щотижневі наради в деканатах проводять у присутності студентів, що його вихованці самі визначають, кому надавати стипендію, кого поселяти в гуртожиток. Але контролювати роботу ректора з боку студентів, на його погляд, — ненормально. З ним не погодився ректор Київського національного торговельно-економічного інституту Анатолій Тугай і навів приклад — якби студенти вчасно проконтролювали своїх ректорів, то не було б затримки із видачами студентських пластикових квитків. Затримка виникла через не подані вчасно заявки. Взагалі ж виявилося, що це дуже копітка справа. За день можна виготовити лише 180 тисяч квитків, а студентів у країні нараховується близько двох з половиною мільйонів. Тобто потрібно півроку працювати, щоб забезпечити всіх.

Дах для студента
Досить докладно прозвучало пояснення від міністерства стосовно проблеми студентських гуртожитків. Їх загальна кількість на початку незалежності майже повністю відповідала потребам студентства. Зараз місць бракує через шалене зростання кількості вищих навчальних закладів в останнє десятиріччя. На наступний рік державою заплановано виділити чималі гроші на вирішення питання гуртожитків. Але, мабуть, і їх буде замало. За «круглим столом» виникла ідея створення таких гуртожитків, де кожен поверх буде мати свого хазяїна в особі певного вузу. І тут уже не буде різниці, якої власності навчальний заклад — буде спільний дах, а також і вся інфраструктура гуртожитку. Цікавими спостереженнями поділився міністр у справах сім'ї, молоді і спорту Юрій Павленко. «У вихідні дні на спортивних майданчиках університетів можна побачити лише іноземних студентів. А що робить у цей час український студент? Спостерігає за дійством з вікна гуртожитку? А щодо програм із впровадження здорового способу життя? Чому б не «посамоуправляти»?»

Невеличка кишеня для важливих справ
«У нашому міністерстві існує бюджетна програма на підтримку молодіжних організацій, — розповідає Юрій Павленко, — серед яких є і студентські. Наприклад, «Правозахисна організація студентів України» була профінансована на 130 тисяч гривень лише на програму оздоровлення студентської молоді. Заплановано 40 тисяч гривень на надання студентам правової допомоги (в поточному році) . Всеукраїнська рада студентів профінансована на оздоровлення студентів на 230 тисяч гривень. Українська студентська спілка профінансована на 265 тисяч гривень — на проведення семінарів, міжнародного оздоровчого студентського табору, концертної акції «Студентська революція на граніті». Профінансовано низку заходів, які реалізують молодіжні громадські організації, але які направлені на студентську молодь. Зокрема, профінансований семінар з питань практики захисту прав студентів та студентський форум, який ініціює Спілка молоді регіонів України». Називаючи ці організації, Юрій Павленко підкреслив, що міністерство ніяким чином не зосереджується на підтримці програм, спрямованих на політичну орієнтацію громадських організацій. «Нас, у першу чергу, цікавить зміст програми і результати того, що пропонують студентські організації», — сказав він. Наступного року фінансування на підтримку студентських організацій збільшиться. Як через конкурс, оголошений міністерством, так і за рахунок програми з підтримки молоді, сім'ї і жінок. «Єдине, що нас стримує в цьому бажанні, — це відсутність прозорої, цілісної системи використання коштів студентськими організаціями. Той моніторинг, який ми провели не по центральних керівних органах, а на регіональному рівні, показує, що часто представники організацій не поінформовані своїм центральним керівництвом про програми, заходи, які здійснюються на виділені кошти. Зокрема, що стосується і путівок з оздоровлення, і вартості — вся інформація зосереджується на центральному рівні, на рівні міста Києва, де є доступ до інформації, і не скидається в регіони. На це ми будемо звертати увагу, коли вирішуватимемо, чи підтримувати нову програму і в яких межах це робити, підкреслив міністр. До кінця року студентські організації мають самі визначитися з пріоритетами щодо програми, бо на 2006 рік треба виділити 5 основних напрямів. Це потрібно для того, щоб не розпорошувати кошти, бо їх не так багато. Ініціатива має йти від студентів, але міністерство може працювати лише з Всеукраїнськими громадськими організаціями.

Одне з «болючих» питань — це проблема пільг на проїзд. «Є специфічні позиції наших колег у міністерствах, але в нас достатньо сьогодні і сил, і підтримки, щоб вирішити це питання для студентів навчальних закладів усіх форм власності», — сказав Павленко.

Прямуємо до європейського рівня
Студентське самоврядування існує і на міжнародному рівні. Найближчим часом українське студентське самоврядування планує представити Україну у європейському союзі студентів.

Цікаво, що французькі самоорганізації студентів найбільший вплив мають на рівні свого університету. Їх участь пов'язана з питаннями прав і обов'язків студентів, політичних і профспілкових свобод, запровадженням нових спеціальностей, поліпшенням їх умов життя, функціонуванням медичних та соціальних служб, бібліотек, інформаційних центрів, визначенням напрямів дослідницької політики, програм навчання. А ось студентські ради у Великій Британії не тільки виражають думки студентів щодо університету, а й відповідають за надання різноманітних послуг. Наприклад, керують деякими комерційними установами, розташованими на території університету (магазинами, нічними клубами), друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті, керують спортивними клубами. Голову студентської ради обирають члени студентської ради, він отримує заробітну плату.



КОМЕНТАР
Оксана ГАРНЕЦЬ, кандидат психологічних наук,

керівник Проекту ПРООН «Створення безпечного середовища для молоді»:

— Молодь відіграє вагому роль в управлінні суспільством. Участь молоді в студентському самоврядуванні — один з найважливіших компонентів соціалізації молодої людини, так би мовити, її «дорослішання». Зараз ми досліджуємо, яким чином залучена українська молодь до процесів управління суспільством, які мотиви її залучення та які існують перепони на шляху діяльності молодіжних органів самоврядування.

Тільки половина опитаних респондентів (54%) засвідчили, що мають органи шкільного або студентського самоврядування у своїх учбових закладах. Це може свідчити або про те, що органи самоврядування не дуже поширені в навчальних закладах України, або про низький рівень поінформованості молоді стосовно діяльності органів самоуправління, про недостатню увагу останніх до висвітлення своєї діяльності серед членів громади.

Що ж стосується оцінки молоддю видів діяльності органів самоврядування, то більшість опитаної молоді (71%) схильна вважати, що органи самоврядування займаються лише питаннями організації дозвілля. Хоча до функції цих органів мають входити різноманітні завдання. Значно менша частка молоді (39%) думає, що цi органи відіграють роль профспілок. 41% опитаних певен, що ці органи сприяють посередництву між студентською молоддю та адміністрацією відповідних навчальних закладів (41%). Дехто думає (26%), що студентські органи самоврядування беруть участь у науковій роботі. 29% респондентів дотримуються думки, що органи самоврядування в їхнiх навчальних закладах вирішують питання координації та організації громадсько-політичної діяльності закладів.

На думку опитаних, головними перешкодами для розвитку самоуправління є відсутність бажання молоді цим займатись — 54%, організаційні негаразди (брак коштів, обладнання, приміщення... — 42%), низький рівень поінформованості молоді про існування таких органів — 40%. За оцінкою молоді, основними шляхами розвитку самоврядування мають стати: система взаємодопомоги та підтримки на місцевому рівні (56%) та створення єдиного координаційного органу системи самоврядування навчальних закладів (52%).

З огляду на названі молоддю перешкоди для розвитку самоврядування фахівці зробили такі висновки: молодіжному самоврядуванню потрібна матеріально-технічна підтримка, треба працювати над підвищенням бажання молоді займатися самоуправлінням, поширювати поінформованість щодо цього явища. Стане у нагоді і закордонний досвід, якщо його зуміти грамотно пристосовувати до українських реалій. Студентське самоуправління може взяти на себе деякі функції, які в нас традиційно виконувала адміністрація вищих навчальних закладiв, однак у формальному вигляді воно створить надлишкові ілюзії, проблеми загостряться і не буде користі ані студентам, ані керівництву закладів. До речі, позитивний бік студентського самоврядування треба висвітлювати не тільки для студентів, а і для викладачів.



































Bookmark and Share