У Києво-Могилянці спробували "нагнути" студентів


Право не прийти на лекції, коли ти на роботі. І тебе за це не відрахують. Про вчену раду, як і про вето студенти не знали. Києво-Могилянська академія стала першим українським навчальним закладом, який спромігся зламати стару систему освіти. І щоб відстояти можливість демократичного вибору, який гарантований введеною Болонською системою, києвомогилянці влаштували щось на кшалт страйку.

Остап Кривдик, випускник Києво-Могилянської академії: «В Могилянці є проблема: керівництво не чує студентів, студенти не чують реакції керівництва. Важливі рішення, як наприклад, введення двох змін, приймається без обговорень, не враховуючи особливості могилянського життя. Нас це турбує, тому ми зібрались тут».

Майбутній економіст Ганна Шаповал зараз вчиться на четвертому курсі Могилянки. Завдяки вільному відвідуванню лекцій має можливість планувати свій час так, щоб і на лекції встигати, і на подорожі вистачало часу. Каже, що в іншому різниці між умовами навчання тоді і зараз не бачить.

Ганна Шаповал, студентка IV курсу Києво-Могилянської академії: «В плані організації семінарів, лекцій я такої суттєвої зміни не спостерігаю. Лише це для студентів, які мають амбіцій щодо навчання у магістратурі за кордоном, це буде плюс, оскільки нашу академію прирівняють до рівноцінних європейских університетів, до будь-якого закладу в Європейському Союзі».

Останні слова Ганни перекриває звук оплесків. Так студенти висловлюють радість з приводу несподіваного скасування накладеного вченою радою вето. Здається, в найстарішому університеті України демократія перемогла.

А от професор університету імені Тараса Шевченка Борис Головко отримував знання та диплом за радянських часів. Каже, що поєднати традиції класичного університету та принцип вільного вибору Болонської системи складно.

До того ж інформаційно-технічна база навчальних закладів і сьогодні не зовсім підготовлена до нововведень. Але в Україні новий освітній стандарт вводять тому, що ці зміни є вимогою ринку. Абітурієнти підуть туди, де видають престижний диплом.

Борис Головко, професор кафедри історії та теорії соціології: «Це такий чинник того, щоб підвищити якість освітянських послуг, які надають наші вузи. Нам не уникнути конкуренції. Якщо ми згаємо такий ресурс, як час, то в виграші цілком Україна не буде».

Пояснюючи окремі аспекти європейського стандарту освіти, професор підписує і дарує нашій знімальній групі новий посібник для викладачів. Там написано, як реформувати вітчизняну схему викладання. Це поки що лише теорія.

Теоретизуючи, професор Головко запевняє, що для кращого засвоєння знань між школою та вищою університетською школою треба ввести обов’язкове навчання в коледжі. Платно, через кредитування.

Студентка Катерина Кітіченко каже, що кілька років тому навчання в коледжі дійсно стало для неї орієнтиром. Проте сьогодні ані їй, ані її батькам кредит не під силу. І якщо вже отримувати диплом, то відразу університетський.

Та власне й диплом сьогодні не має такої цінності, як раніше. Всеукраїнська соціологічна служба вивчає проблеми молоді. Стосовно того, як сьогодні влаштовуються до університетів та як здають іспити, директор соцслужби Борис Сагалаков, висловлюється різко.

Борис Сагалаков, директор з науки Всеукраїнської соціологічної служби: «Пока в ВУЗах будет коррупция двухсот процентная – ничего не будет. Во-первых, извините, отбор лучших самых талантливых прекратился полностью. Сейчас главную роль играют деньги. На престижных факультетах учатся только детки богатых людей».

Каже, що після руйнування радянської системи освіти нічого нового в Україні не створили. Проте кращі традиції передачі знань втратили. Обурюється на вимогу Євросоюзу ввести в Україні чужу систему освіти. Яка, на його думку, забезпечить українцям лише низький рівень фахової підготовки, а Європі – дешеву робочу силу. Та й то у випадку, якщо випускники українських навчальних закладів покажуть потрібний рівень знань.

























Bookmark and Share

Кольца армко прокладки овального сечения pgn.su/pmo.html.