Привид нацизму крокує Європою


Загострення суспільної уваги до гітлерівської праці “Майн кампф” і зростання її популярності в наші дні – явище, притаманне не лише Україні. Сплеск продажу цього твору спорадично можна помічати і в інших державах Європи, з-поміж них і в таких “просунутих”, як Франція та Великобританія. Але природно, що першою країною, де “Майн кампф” почав масово опановувати умами людей, була Німеччина. Перше видання роздумів майбутнього фюрера здійснили в Німеччині восени 1925 року. Впродовж першого року продали 9473 екземплярів. А вже протягом першого року перебування Гітлера при владі (1933) німці розкупили близько мільйона примірників. Доходи ж самого фюрера від гонорарів становили понад мільйон марок. Окрім Біблії, у період правління нацистів жодної книжки не продавала в такій кількості. Тоді вважали престижним дарувати “Майн кампф” нареченим на весілля та підліткам на честь закінчення школи. Вже до кінця 1940 року в Німеччині реалізували близько шести мільйонів примірників “нацистського катехізису”.

У наші дні виток найбільшої популярності “Майн кампф” доволі несподівано спостерігають у Туреччині, що непокоїть представників тамтешньої влади. Як повідомляє “Российская газета”, за останні три місяці в Туреччині куплено 50 тисяч примірників праці Гітлера, що вивело її на четверте місце в списку літературних бестселерів. Це абсолютний рекорд, адже, починаючи з 1939 року, коли в країні вперше видали цей твір, його наклад жодного разу не перевищував 20 тисяч на рік.

Книготорговці пояснюють зростання популярності твору низькою ціною. Якщо раніше “Майн кампф” коштував у Туреччині 11 євро, то тепер книгу можна придбати вдвічі дешевше. Однак тамтешні політологи вбачають глибші причини ажіотажу, які можуть бути характерними і для інших держав Європи. Так, професор Стамбульського університету Ахмед Ічдугі пов’язує раптове зацікавлення видання із незгодою частини населення з політикою влади, спрямованою на зближення з Європою.

Оглядачі також звертають увагу на зростання в Туреччині популярності антиамериканської та антиізраїльської літератури. Хоча ця тенденція властива Європі загалом, зокрема й Росії та Україні. Особливо “шанованою” антиамериканська тематика стала після початку війни в Іраку. В Києві чи Львові всілякі антиамериканські розвідки з різним степенем науковості за помірну ціну можна придбати практично в кожній книгарні. Здебільшого такі видання імпортують із Росії.

Підготувала

Наталка Понуркевич, „Львівська газета”



КОМЕНТАР для газети:

Василь ГУТКОВСЬКИЙ

генеральний директор літературної агенції “Піраміда”,

кандидат історичних наук

Як видавець появу таких видань розглядаю у трьох аспектах: закон, видавець, читач.

Отже, по-перше: закон. Тому видавцеві, який хотів би видати ксенофобську літературу, слід бути дуже обережним, щоб його не притягнули не лише до адміністративної, а й до кримінальної відповідальності.

По-друге: видавець. Для видавця, який продукує книжки як бізнес, а не як освоєння коштів найрізноманітніших грантів, на першому місці стоїть комерційний успіх певного проекту. Маючи значний досвід видання художньої літератури, можу запевнити: що більш дискусійною, оригінальною чи провокативною є книжка, то кращі її фінансові результати. Тому мені здається, що схожі видання можуть мати успіх.

І по-третє: читач. Видавець діє в його інтересах і для нього. Тому читач повинен мати змогу знайти ту чи іншу книжку українською мовою. Інакше він читатиме книги мовою сусідів і даватиме заробляти їхнім видавцям.

Загалом моє ставлення до виходу контроверсійної літератури є радше позитивним. Проте хотів би зауважити: публікуючи такі книжки, видавець не повинен пропагувати ксенофобські ідеї. Але особисто не видаватиму ксенофобської літератури – мені подобається художня.





























Bookmark and Share