„Християнська етика” з`явиться у школах України з 1 вересня


У загальноосвітніх школах країни, не зважаючи на дискусії, з 1 вересня з`явиться предмет „Християнська етика”, – повідомив міністр освіти і науки України Святослав Ніколаєнко. За словами міністра, вже цього навчального року для 5-6 класів будуть запропоновані на вибір два курси, які, ймовірно, називатимуться „Етика” та „Етика релігій”, причому останній за змістом відповідатиме тому предмету, який пропонували ввести представники ряду конфесій.
С. Ніколаєнко розповів, що для розробки програм цих предметів буде використаний досвід багатьох шкіл, в яких вже декілька років читаються подібні курси. Викладати предмет будуть виключно вчителі, що мають відповідну кваліфікацію, – педагоги гуманітарної спрямованості - в першу чергу, історики та літературознавці. Міністр наголосив, що для повномасштабного введення цих предметів необхідно провести досить велику методичну роботу, у зв`язку з чим в першому півріччі навчального року на них виділятиметься менше годин, а в другому – більше.
Процес пішов, однак запитань поки що більше, ніж відповідей
Події щодо запровадження нового предмету розвивалися таким чином. 30 червня з ініціативи Міністерства освіти та науки України на виконання доручення Президента України відбувся круглий стіл з питань морально-духовного виховання учнівської молоді. В обговоренні взяли участь представники християнських Церков України, працівники Міністерства, а також представники Державного департаменту у справах релігій України. Відбулося обговорення питань, пов’язаних із проблемою впровадження у програму загальноосвітніх шкіл курсів „Етика” та „Християнська етика”. В результаті було прийнято рішення до 10 липня створити світсько-духовну комісію для подальшого опрацювання даного питання, яка має складатися в рівних частинах з представників Міністерства освіти та науки і Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
Мабуть, уперше Президент України заявив про намір ввести в загальноосвітніх школах викладання навчального курсу „Етика віри” на початку червня під час круглого столу „З любов`ю та турботою до дітей”. Віктор Ющенко дав доручення Міністерству освіти та науки України підготувати даний курс і з 1 вересня розпочати його викладання. За словами Президента, програма курсу мала бути побудованою на загальних підходах усіх Церков. Також про це йшлося під час зустрічі Президента України з главами Церков і релігійних організацій України 14 червня. Згаданий круглий стіл став певним етапом в активізації дискусії навколо питання впровадження курсу „Християнська етика” у програму загальноосвітньої школи. Нагадаємо, що цьому посприяв намір Міністерства освіти та науки України запровадити з 2005-2006 навчального року викладання курсу „Етика” у 5-6 класах у зв’язку з переходом на 12-річну програму навчання у загальноосвітній школі.
Оприлюднена Міністерством програма курсу викликала негативну оцінку у релігійному середовищі, що призвело до низки звернень з боку Церков до суспільства, Президента України та центральних органів влади. Це певним чином пожвавило процес вироблення спільних концептуальних підходів до формування програми з „Християнської етики” Церквами України. Дане питання було обговорено під час роботи Двадцять сьомої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ, що відбулася в Києві 15-16 червня. На цій сесії було прийнято рішення затвердити Спільне звернення Глав традиційних християнських конфесій України та Декларацію про створення Міжцерковної комісії з питань християнського виховання і освіти. Ці документи були підписані Предстоятелем Української Православної Церкви, Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату, Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви та Верховним Архієпископом Української Греко-Католицької Церкви.
У зверненні пропонується створити освітньо-церковну комісію при Кабінеті Міністрів України, першочерговим завданням якої має стати створення у двомісячний термін цілісної програми духовно-моральної просвіти в Україні на засадах християнської культурної спадщини та підготовка підручників і відповідних нормативно-правових актів; запровадити, починаючи з 2005-2006 навчального року, викладання основ християнської етики в українській культурі у загальноосвітніх навчальних закладах України як позаконфесійного предмету, що не супроводжується релігійними обрядами; вжити необхідні заходи, спрямовані на відкриття відповідної спеціальності в „Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах”; у співпраці з християнськими Церквами запровадити підготовку та перепідготовку кадрів у вищих навчальних закладах для забезпечення кваліфікованого викладання даного предмету.

Хоча зазначені документи підписані главами чотирьох так званих традиційних Церков, їхні представники декларують свою відкритість і необхідність залучення для здійснення подальших кроків представників протестантських Церков. Це мало б сприяти виробленню програми, прийнятної для усіх Церков України, та врешті-решт підвищити шанси її реального впровадження у навчальний процес. При цьому передбачається, що програма „Основ християнської етики в українській культурі” має будуватися на культурологічних, а не віросповідних засадах, передбачати ознайомлення з усіма присутніми в Україні релігійними культурами (християнською в її розмаїтті, ісламською та юдейською). За думкою ініціаторів, це має зробити її прийнятною не лише для усіх християнських Церков, але й для мусульман та іудеїв, тобто практично для усього українського суспільства.
Водночас висловлюється розуміння того, що навряд чи створена комісія впорається із поставленим завданням до 1 вересня поточного року, тим більш, що для запровадження курсу потрібні не лише програма, але й підручники та підготовлені викладацькі кадри. Тому пропонується на найближчий навчальний рік залишити певний статус-кво, а саме продовжити викладання курсів „Основи християнської етики”, „Християнська етика”, „Основи православної культури” та інших подібних курсів у тих школах, де вони викладалися раніше, та почати їх викладати там, де для цього є підготовлені вчителі. З іншого боку, за цей рік має бути підготовлена програма і відповідні підручники, шляхом проведення курсів підвищення кваліфікації підготовлені викладацькі кадри з тим, щоб впровадити даний предмет в шкільну програму з наступного навчального року.
“У школах давно бракувало такого предмету”, - вважають батьки
“Як особисто ви ставитеся до введення в шкільну програму курсу “Християнська етика”? - вирішила я звернутися до тих, кого безпосередньо це стосується: вчителів шкіл Чернігова, учнів та їхніх батьків.
Примітно, що далеко не всі батьки і навіть вчителі чули про таке нововведення взагалі. Проте більшості ця ідея сподобалася. Наприклад, дорослі вважають, що в школах давно бракувало такого предмету. Всі прекрасно розуміють, якщо дитина вільна, тобто нічим, окрім школи, не займається (що є актуальною проблемою для багатьох родин), у неї виникає духовний „вакуум”, який треба якимось чином заповнювати. Загалом, батьки сподіваються, що цей предмет допоможе школярам стати більш моральними, навчить мислити дещо інакше – духовними категоріями, зробить їх добрішими та відповідальнішими.
На певні складнощі щодо введення нового предмету звертають увагу вчителі. Викладач школи №2 Олена Торба, приміром, вважає: „Введення курсу “Християнська етика” необхідне, тому що нашим учням треба знати ази християнської культури. Однак не можна забувати, що в школах навчаються також представники інших релігій та про те, що не всі учні віруючі. Все залежатиме від того, як і ким буде викладатися предмет.”
Валентина Петрівна (завуч школи №2) та Лілія Іванівна (вчитель початкових класів цієї ж школи) поділилися, що програми з цього предмету ще не отримували. “Вчителі до викладання курсу не підготовлені, - сказала зокрема завуч, - але дехто з них має дипломи “Інституту марксизму-ленінизму”, де вивчали курс історії релігій. З іншого боку, в бібліотеці достатньо відповідної літератури, яка буде цікава дітям. І взагалі, молодшим школярам подобаються цікаві розповіді про Біблію, а церква нічому поганому не вчить”. Захопленість учнів, на думку вчителів, залежатиме від того, у якій формі їм буде викладатися цей предмет.
Дійсно, в переважній більшості шкіл доведеться розраховувати на компетентність викладача: як він подаватиме серйозну інформацію, як буде обгрунтовувати свою точку зору. Дуже важливо, щоб інакомислячі учні розуміли, що їм не нав’язують віру в Бога, а лише дають змогу дізнатись про релігії якомога більше (адже курсом “Християнської етики” передбачене вивчення й інших релігій). Напевно, краще створювати на уроках не „повчальну”, а пізнавальну, дискусійну атмосферу.
Учні ставляться до нового предмету зацікавлено, але не зовсім розуміють, що саме їм викладатимуть. Більшість сподівається на „цікаву розповідь про релігії”.
Отже, введення нового предмету, який стосується моральних засад життєдіяльності людини та суспільства – складне й актуальне питання. Гадаю, заборони, упереджене ставлення до релігії, викликане пануванням “войовничого атеїзму” та обмежений культурний рівень деяких людей найближчим часом стоятимуть на шляху успішного ведення курсу. Хочеться вірити, що новий предмет надасть змогу замислитися над своїм внутрішнім світом, наблизитися до Бога і духовних традицій.
“Викладання курсу можна довірити лише віруючому педагогу”
Цікавою нам здалася думка настоятеля храму на Честь Усіх Чернігівських святих о. Петра Казновецького:
- Щиро кажучи, я боюся, що ініціативу щодо ведення курсу “Християнська етика” перехоплять сектанти. Вони можуть скористатися цією можливістю, оскільки більш активні й вільніші, ніж православні. Також не хотілося б, аби православ’я зокрема чи християнство звелося лише до вивчення моральних цінностей. За такого підходу може бути втрачена сутність духовності, адже не може бути моральності без Христа. В церкву людина приходить, аби врятувати свою душу... Та, на жаль, думка православних священиків навряд чи буде почута і врахована.
Ще одна проблема полягає в підготовці викладачів. Хто зможе викладати цей предмет так, щоб не відбити у дітей бажання пізнавати? Адже колись “Закон Божий” був одним із найбільш нелюбимих предметів у гімназистів, вихованців училищ, бо викладався надто сухо і схоластично. Сьогодні ж навіть не кожен батюшка зможе прийти до класу і говорити на цю тему. Для цього треба бути дуже обдарованою людиною, мати талант зацікавити, знайти підхід до кожної дитини, вміння переконувати, і, звісно ж, мати досвід духовного життя. Лише такій людини можна довірити викладання курсу “Християнської етики” в школі. Чи знайдуться у наших школах такі? Якщо ж викладання візьмуть у свої руки колишні атеїсти, марксисти-леніністи, яким чужий дух православ’я, вони виховають освічених безбожників. Таких прикладів в історії, на жаль, чимало...

Підготували Вікторія Сидорова та Олександра Моцар
«Високий вал»

Bookmark and Share