Депутатство Олександр Михайлович поєднував не лише з ректорством


Здавалося б, чи варто починати копітку справу, коли до нових виборів усього-нічого? Але офіційний вияв недовіри до Олександра Царенка є сьогодні принциповим питанням для двох обласних організацій-учасниць — Спілки української молоді та Молодіжного націоналістичного конгресу. Вони вважають, як зазначено в опублікованому зверненні, вчинки цієї людини «не достойні довіри виборців та високого звання народного депутата України».



Потрапити в течію...
Кар'єра випускника Української сільгоспакадемії Олександра Царенка починалася не стрімко. Очолив колгосп «Мир» рідного Путивльського району у тридцять шість. А вже відтоді пішов, можна сказати, його карколомний підйом. Перші пригорбачовські вибори до вищого законодавчого органу Союзу несподівано винесли голову колгоспу в депутати. Чи зірки допомогли, чи хтось неслабкий підтримав — у схованках історії. На загал фігура була маловідомою. Аж тут у голови колгоспу виявилися справжні таланти. В 1990 році стає заступником міністра автомобільного та сільськогосподарського машинобудування СРСР. Наступного року — заступником начальника фінансово-господарського управління секретаріату Верховної Ради Союзу, через три місяці опиняється на посаді генерального директора держпідприємства «Парламент-сервіс» тієї ж Верховної Ради. Потім Союз поліз по швах... У червні 1992-го Царенко знов на Сумщині. І відразу стає заступником голови обласної держадміністрації. Його, тогочасного, пригадують як такого собі добродія, дещо млявого, під час виступів якого мимоволі дрімалося.

1997 року Олександр Царенко стає ректором Аграрного інституту. За однією з версій — з адміністрації вже треба було йти. А куди йти заступнику «губернатора», як не в науку? Незабаром він стає одним із діячів аграрної партії і за її списком у 1998 році має намір потрапити до Верховної Ради, але... Щастить у 2002-му, коли, підтримуваний «Заєдою», Царенко стає народним депутатом. І знов ніби якась надреальність: практично постійне сумісництво посад не помічали! Може, депутатом був незамінним? Як свідчать дані Фундації «Відкрите суспільство», що досліджувала роботу нардепів iз травня 2002-го до травня 2005 року, Олександр Царенко показав найменші серед депутатів від Сумщини кількісні показники роботи у Верховній Раді. За три роки зробив одинадцять депутатських запитів; жодного разу не виступав iз трибуни, має два виступи з місця; вніс одну законодавчу ініціативу — у співавторстві; жоден його законопроект не набув статусу закону... Тим часом із переконаного аграрія пан Царенко став соціал-демократом.

Депутатство Олександр Михайлович поєднував не лише з ректорством. Сум'ятливого для Сум 2003-го, коли раптом пішов у відставку міський голова, Царенко деякий час виконував його обов'язки. І знову «непомітно»...

Стиль
У ректорстві Олександр Царенко показав себе, швидше, як господар. До його зразкового університету починають возити делегації, мовляв, дивіться, яким має бути сучасний ВНЗ. Тим часом усе частіше починають говорити про побори зі студентів. Дослідження громадських організацій щодо корупції в освіті свідчить, що Аграрний — передовий саме тут. У будь-який момент студентів можуть зірвати з пар і «мобілізувати» на знищення бур'яну на зразковій території. Боротьба з кульбабами стає для молоді символом СНАУ. Знайома студентка розповідала, як їх під час дощу «кинули» на кульбаби, і потім вона два тижні викашлювала те прополювання. Або таке: могли зайти в гуртожитку до кімнати, коли там не було мешканців, копирсатися в речах. Якщо хтось раптом дозволяв собі такі «безчинства», як на балконі сушити білизну, цілком міг опинитися під загрозою виселення.

І зрештою, одіозним не лише для Сум, а й для всiєї України став тиск на студентів під час виборів.

Як кажуть, не склалося в Олександра Царенка влітку 2004-го. Тоді у керівників області виникла ідея об'єднати три сумські ВНЗ. Без попередньої підготовки, без аудиту, без узгодження зі студентами та батьками, які вже підписали угоди на час навчання з конкретними ВНЗ, а не якимось об'єднаним... Але треба було поспішати: наближалися вибори. І якби ту ідею втілили таки в життя — усі ходили б на дільниці колонами, як в Аграрному. А могло ж удатися. Але стало відомо, що керівником об'єднаного призначають Царенка. Це стало останньою краплею. Студенти пішли на спротив і перемогли: указ про створення об'єднаного ВНЗ Кучма відмінив.

«Благодійні» побори
Саме в той час, вважають опоненти нардепа, і накопичився «мільйон», повернення якого вимагають нині. Олександр Царенко свого часу став засновником приватного благодійного фонду «Розвиток науки, освіти та духовності». Фонд то й фонд — хіба мало їх у наш час? Але при вступі до все ж об'єднаних тимчасово університетів починають вимагати «добровільного» внеску у фонд.

Скаржиться Микола Єрикалов, батько студента: «Син відвідував підготовчі курси при державному університеті. Добре склав екзамени, мав усі підстави бути зарахованим на бюджетній основі. Та за три дні до оголошення результатів повідомляють: якщо не заплатимо дві тисячі, не бачити нам ніякого бюджетного місця...»

Розповідає Наталія Василенко, мама студентки: «Донька вступила на умовах часткової оплати. Нормально склала іспити, і раптом зі вступної комісії повідомляють саме перед оголошенням списків: дівчина буде зарахована після вирішення фінансових проблем. Яких? Кажуть, треба перерахувати дві тисячі на рахунок благодійного фонду. Обурилися, звичайно, але ж дитину шкода! Перерахували. Коли об'єднання відмінили, я звернулася до прокуратури. Вимагаю, аби гроші повернули».

Близько трьохсот подібних заяв подано до прокуратури. Справа заступника голови приймальної комісії К., якого звинуватили у вимаганні коштів, зараз у суді. Але, наголошує співкоординатор акції «Царенко! Віддай мільйон!» Георгій Сахнюк, це буде покарання цапа-відбувайла. «К. засвідчив, що вказівку вимагати кошти зі студентів отримав від голови приймальної комісії. Чому ж відповідає за побори він один?» — запитує Георгій. Хто був торік головою приймальної комісії? Так, Олександр Царенко, в. о. ректора об'єднаного на той час ВНЗ, за сумісництвом — народний депутат України.

Зрештою, про правові нюанси можна говорити немало. Чому, наприклад, досі не проведено ревізії фінансових операцій фонду? Начальник слідчого відділу обласної прокуратури Микола Глух пояснює, що з літа їм не надають бухгалтерських документів. На аудиті вони, пояснюють у фонді. А хто проводить аудит, прокуратура буцімто дізнатися не може. Вже кілька місяців! Так само не може розібратися з будинком лабораторії бджільництва, який Олександр Царенко віддав під житло своїй помічниці К.. Перевірки підтверджують, що приміщення зайняли незаконно, але кримінальну справу не порушують.

Міфи та реалії Сумського аграрного
Нещодавно з'явилося звернення Олександра Царенка до правоохоронних органів, в якому йдеться про зловживання нинішнього ректора СНАУ Володимира Ладики. І гроші зі студентів бере, і незаконні кредити в банках... Як, мовляв, можна було довести «зразковий» СНАУ до такого? Щодо «зразковості», то Володимир Ладика готовий дискутувати. Бо зовнішня привабливість закладу впадає в очі лише тим, хто проходить повз територію, не знаючи суті того, що відбувалося в його стінах, вважає він. Але спочатку ми поцікавилися думкою нового ректора щодо фонду.

— Саме існування благодійного фонду — річ нормальна, такі фонди існують скрізь у світі. Був Фонд розвитку Сумського державного аграрного університету й у нас. Чому його створено як приватний — невідомо. І як могло статися, що при Сумському національному аграрному університеті не було створено наглядової ради, відповідно до статті 35 Закону «Про вищу освіту»? Це й стало однією з підстав для зловживань.

Фонд був не один. Як виявилося, в Києві є товариство «Інтерстаді», куди студенти, які їхали на практику за кордон, також мали вносити якусь незрозумілу суму грошей. До мене на прийом прийшли люди і сказали, що за кордон не поїхали, тому просять повернути гроші. Перепитую — які? Я не знав про якісь внески, університет тих грошей не отримував.

...Загалом для університету дуже важливо зробити аналіз економічного стану. Я хочу отримати офіційні висновки щодо цього. Бо не знаходжу пояснення деяким речам. Скажімо, чому кошти, які брали зі студентів наперед за п'ять років і використовували наперед? Їх мали пропорційно розподілити на весь час навчання на зарплату викладачам. Кошти ж витрачалися фактично за рік без урахування фонду зарплати. Тепер маємо з цим проблему.

...Щодо незаконних кредитів. Пан Царенко та його помічники неуважно відслідкували цю тему. Ми не брали кошти під заставу державного майна, про що свідчать документи. А от чому брали ці кредити, варто розібратися. Як тільки я обійняв цю посаду, виникла потреба сплатити півмільйонний борг будівельникам за роботи, здійснені ще при Царенкові. Наприкінці травня отримали повідомлення Харківського апеляційного суду про майже 4,5 мільйона боргу за кредит банку «Україна». Кредит брали в сумі мільйон сімсот тисяч. Під час відомих подій — банкрутства банку — Царенко відмовився сплатити його. Суд щодо цього було програно, додалися відсотки штрафів. Виникла загроза блокування рахунків. А це — зупинка роботи! Довелося звертатися до міністерства за дозволом на кредит. Що в цьому незаконного? Поясніть мені в такому разі: коли Царенко у 2004 році брав триста тисяч кредиту в банку «Надра» — це було законно? І причому — під двадцять три з половиною відсотки. А в «Україні» кредит, за який ми тепер розраховуємося, було взято під сорок п'ять відсотків! Кредити, взяті мною, — під дев'ятнадцять та двадцять один відсоток. Є різниця?

Але проблема з фондом зарплати — не одна. У головному корпусі, яким так пишався університет, недобудовано поверх. Розумію, не вистачило коштів, але треба було законсервувати будівництво і чекати кращих часів, а не завершувати його в такому вигляді. Адже заклад залишився без приміщень для актового залу і бібліотеки. Мусимо будувати корпуси зооінженерного та агрофаку — студенти навчаються в прилаштованих приміщеннях... Важко, нерадісно, але я вважаю ситуацію не критичною. Головне, щоб було порозуміння в колективі.

До речі, вперше за тридцять років ми замінили газові плити в гуртожитку, матраци. Я взагалі не можу зрозуміти, чому в гуртожитку плити вмикали режимно? Чому студент не може захотіти чаю в будь-який час? Чому о сьомій ранку всіх піднімали і змушували йти прибирати сміття чи рвати кульбаби? І територію нині прибирають двірники. Ми додали до них п'ятнадцять чоловік з числа студентів. Вони самі попросилися, у них матеріальні проблеми, нічим платити за навчання. Працюють, половина зарплати йде на оплату навчання, половина — їм на руки.

...Мені довелося чути, що тепер в Аграрному легше дихається. Добре, якщо справді так. Але дуже хочеться, щоб нам не заважали...

Чи буде відставка?
Певна річ, у створенні навіть приватного благодійного фонду крамоли немає. Як стверджує Олександр Царенко, крамоли немає і у використанні коштів — тільки на благодійні цілі. Але, мабуть, можна посперечатися, чи слід було витрачати їх, скажімо, на будівництво храму на території університету, коли, виявляється, газові плити в гуртожитках експлуатують уже 30 років. До речі, на табличці, якою оздоблено храм, про фонд не йдеться, а написано, що побудований він завдяки конкретному благодійнику — Олександрові Царенку.

Олександр Михайлович чомусь не згадує дещо з того переліку «надбань» фонду, який свого часу зробило обласне КРУ: «Мерседес-бенц», «Лендкрузер», «Опель-астра», три «ВАЗи-2107»... Які, до речі, він забрав із собою, прощаючись з університетом.

Час від часу в Сумах відбуваються чергові мітинги чи пікетування, пов'язані з ім'ям народного депутата. То студенти та викладачі виходять на захист свого ВНЗ від колишнього ректора. То пікетують прокуратуру, аби вела «законну гру»... Ім'я Олександра Царенка відоме. На початку року в рейтингу регіональної популярності це ім'я посіло третю сходинку, щоправда, в «списку мінусів» — після «екс-губернатора» Володимира Щербаня та «екс-мера» Володимира Омельченка. І гасло щодо нього скандують ще з часів студентського спротиву літа 2004 року: «Царенка — на нари, тоді підем на пари».

Чи доведуть до логічного завершення ініціативу про відставку народного депутата? Є сумнів. Уже звикли люди до стану речей і не вірять, що можна щось змінити; вже надто затягнулося протистояння, аби вистачило сил іти до кінця... Вже тривають нові перегони і нові кандидати в нардепи вийшли на старт. І не тільки нові.

До речі, цього року в Аграрному університеті кульбаб не рвали взагалі. Впоралися травокосилками. І територія гірше не виглядала.






















































Bookmark and Share