Аня Безноєва: І знову про вибори та їх наслідки


Про ці особистості написано більш ніж достатньо. А результати перегонів були відомі ще за довго до того, як було оголошено офіційні рейтинги. В цьому розумінні ці вибори можна порівнювати з виборами в Росії 2003 року (Державна Дума). Весь шлях вже минулої передвиборчої кампанії для опозиції був лише початком, так званого, підготовчого етапу, де всі наявні ресурси спрямовувались на збір, обробку фактів, які так чи інакше дискредитують провладного кандидата. Лише за офіційними даними для участі у президентських виборах в Казахстані було зареєстровано 1605 міжнародних експертів та журналістів.

Наступні вибори в Республіці плануються на осінь 2007 року, але "до того може відбутися все що завгодно, в тому числі і перевибори президента" – коментар представників опозиції. На думку експертів Н. Назарбаєв створив унікальну систему влади, яка забезпечила його цілком реальний рейтинг 65-75%. За результатами виборів маємо трохи іншу картину – це 91% голосів. Я мала нагоду і поцікавилась думкою опозиції з приводу того, що саме забезпечило настільки високий реальний прогнозований рейтинг Н. Назарбаєва? І отримала такі пояснення: по-перше, великий заслуга в тому, що у 1986 році саме Н. Назарбаєв не допустив громадянської війни, по-друге, гарантоване забезпечення стабільності влади і бізнесу, по-третє, прекрасно спрацьовує радянський менталітет "краще ситий вовк, ніж голодна собака". Таким чином, виникає єдиний вагомий парадокс – не було необхідності проводити електронне голосування чи чинити фальсифікації – можна було все зробити чисто і як наслідок отримати гарантованих більше 50%". А просто формальної перемоги мабуть здалося мало, і маємо що маємо... Щодо єдиного кандидата від демократичної опозиції, Жармахана Туякбая, то його прогнозований рейтинг складав 18-22%. І скоріше за все – це найоптимістичніші оцінки. Електоральне поле кандидата складалось з пенсіонерів, безробітних, тих хто повертається до Казахстану на постійне місце проживання та тих, що живуть непогано, але хотіли б жити краще. Відрізняють основних суперників підходи до реформ, якщо Н. Назарбаєв починає з економічних і закінчує політичними, то Ж. Туякбай навпаки. І це суттєва різниця, якщо розуміти, що саме від послідовності впроваджуваних реформ залежить ситуація в країні в цілому.

Особливу увагу я звернула на роль молоді у виборчому процесі, бо це, як правило, найбільш чесна і рішуча аудиторія. Згадайте, наприклад, вибори в Україні. Але, на превеликий жаль, на сучасному етапі розвитку Республіки, молодь, так би мовити, не дуже активно відстоює свої позиції. Невідомо, може тому є об’єктивні причини? Щодо МГО, то їх взагалі не існує, проте певне місце займають МПО. Серед об’єднань громадян, що діють на території Казахстану можна виділити наступні: "Міжнародне бюро по захисту прав людини та дотримання законності" (Є. Жовтис), "Республіканська мережа міжнародного спостереження" (Т. Рахимбек), Міжнародна асоціація "Elections & Democracy", Громадянське об’єднання "Ехо", "Спілка молодих професіоналів Казахстану" (Н. Рахимбек, П. Морозов, А. Салімбаєв), "Молодіжна інформаційна служба Казахстану", "Кахар" (своєрідний клон ПОРИ, але набагато слабша організація). Всі вони мають місце, але серед них немає потужної ідейної організації, що мала б певне визнання та підтримку серед молодих людей Казахстану.

Наприкінці можна зробити висновок, що 4 грудня вибори не закінчилися і ще буде час, коли стануть у пригоді чесність, мораль, совість, здоровий конструктивний підхід до загальнодержавних напрацювань, креативні механізми вирішення проблем, ефективне використання економічного потенціалу країни та здоровий глузд політичної еліти.





Bookmark and Share