у Єреванському філіалі університету, із 145 студентів стаціонару та 350 заочників більшість представники української діаспори


У МОН під головуванням заступника міністра освіти і науки України Михайла Степка відбулася нарада за участю ректорів ВНЗ, які мають структурні підрозділи за кордоном. На нараді обговорювалися питання якості освітніх послуг у закордонних структурних підрозділах та піднімалися проблеми існування філій іноземних ВНЗ в Україні.

Заступник міністра освіти і науки Михайло Степко підкреслив, що відповідно до ст.27 “Закону про вищу освіту” закордонні позабазові підрозділи мають право відкривати вищі навчальні заклади IV рівня акредитації за погодженням з Міністерством освіти і науки України та відповідно до законодавчої бази країни, в якій університет чи академія має намір мати свій філіал, представництво, тощо. Однак відповідальність за якість освітніх послуг у таких структурах несе як вищий навчальний заклад так і Україна, як держава. Тому нині МОН стурбовано інформацією, яка останнім часом стала надходити з інших країн щодо якості освітніх послуг у деяких закордонних позабазових підрозділах українських ВНЗ. Мова, передусім, йде про нещодавні критичні виступи у болгарських ЗМІ щодо законності присутності в Болгарії представництв окремих українських ВНЗ та легітимності виданих ними дипломів. Сьогодні правдивість цих повідомлень ретельно перевіряється Міністерством освіти і науки України, а під час наради були заслухані відповідні пояснення керівників цих ВНЗ, яких було зобов’язано привести діяльність своїх підрозділів за кордоном у відповідність до законів держав, де створені підрозділи, та України.

Існування філій за кордоном, зауважив Михайло Філімонович, свідчить, передусім, про престижність вищого навчального закладу та української вищої освіти в цілому, а наближення надання освітніх послуг до місця проживання потенційних студентів, зокрема завдяки дистанційній освіти, є світовою тенденцією. На жаль не завжди Україну за кордоном представляють лідери української вищої освіти. Наприклад, такі потужні університети, як наприклад Київський університет ім.Т.Шевченко, “Київська політехніка”, Київський торговельно-економічний університет та інші, підкреслив заступник міністра, не мають філій за кордоном, в той же час вони “мають десятки і, навіть, сотні угод про співпрацю з іноземними університетами щодо підготовки студентів”. Тому потрібно вжити заходів, “щоб всі університети, що працюють за кордоном забезпечили високий рівень освітніх послуг і підтримували високий імідж української вищої школи”, зазаначив Михайло Філімонович.

Водночас, під час наради представники університетів наголошували, що у закордонних позабазових структурних підрозділах українських ВНЗ здебільшого навчаються представники української діаспори чи українці, яка проживають за кордоном. Наприклад, за словами ректора Тернопільського державного економічного університету Сергія Юрія, у Єреванському філіалі університету, із 145 студентів стаціонару та 350 заочників більшість представники української діаспори. До речі, вірменські українці, які навчаються у філії Тернопільського економічного, зацікавлені у здобутті вищої освіти за державним замовленням тобто за кошти України, проте це може викликати зауваження з боку наших фіскальних органів. Така ж проблема, за словами заступника міністра, є у діяльності Польсько-Українського колегіуму. Хоча можливість надання державного замовлення для навчання представників української діаспори було б логічним з огляду на політику нашої держави щодо підтримки закордонного українства.

На нараді також обговорювалися проблеми правомірності і доцільності існування в Україні філій іноземних вищих навчальних закладів. Наголошувалося, що європейські країни на законодавчому рівні встановлюють певні обмеження на підготовку фахівців з певних спеціальностей, наприклад юристів, педагогів, медиків, у філіалах іноземних ВНЗ. Також на нараді мова йшла про залучення іноземних студентів на навчання в Україну. Директор департаменту міжнародного співробітництва Омелян Сухолиткий зазначив, що за останній рік кількість іноземних студентів в Україні збільшилися на кілька тисяч і становить нині понад 34 тисяч осіб, і тенденція до збільшення залишиться й надалі.

За лаштунками наради буде створено робочу групу для удосконалення нормативної бази порядку створення та діяльності закордонних позабазових підрозділів українських ВНЗ.









Bookmark and Share