«Безплiддя. Допомiжнi репродкутивнi технології: реалії та перспективи» - гостра тема для дiй


Аналіз кількісних та якісних характеристик населення за останнє десятиріччя свідчить про те, що Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, яка характеризується депопуляцією, старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя.

Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров’я, що є невід’ємною складовою частиною здоров’я нації.

Все актуальнішими стають проблеми невиношування вагітності, вродженої патології, зростає кількість безплідних шлюбів та відсоток народження недоношених дітей, виходжування яких потребує значних матеріальних витрат, зазначалося у доповідях виступаючих.

Було підкреслено, що реалізація Державної програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005 рр.” дала змогу дещо поліпшити ситуацію.

Але негативні процеси у сфері репродуктивного здоров’я як жінки, так і сім’ї в цілому, обумовлене багатьма чинниками. Це і:
низький рівень обізнаності, який поглиблюється неконтрольованою міграцією населення;
зростання кількості хвороб, що передаються статевим шляхом;
збільшення кількості нейроендокринних порушень у жінок репродуктивного віку;
ранній початок статевого життя, який провокує зростання онкологічних захворювань у молодому віці (що підтверджено науково).

Ці та багато інших факторів призводять до безплідних шлюбів, яких за офіційною статистикою в Україні нараховується біля 1 млн.пар. У таких випадках на допомогу приходять допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), які дають можливість отримати вагітність і вирішити проблему батьківства в більшості випадків безпліддя.

Ефективність методик ДРТ при лікуванні різних форм безпліддя знаходиться в межах 35-42%.

На початок 2004 року в світі після застосування методик ДРТ народилася мільйонна дитина. В Україні у минулому році за допомогою таких сучасних технологій народилося майже одна тисяча малюків.

Багатоцентрові міжнародні наукові дослідження вважають оптимальним проводити лікування безпліддя в межах 2-3 років від встановлення діагнозу. В останні десятиліття в світі зберігається стійка тенденція до збільшення числа жінок, які планують народження першої дитини після 30-35 років, пояснюючи це соціально-економічними факторами.

Треба враховувати, що у жінок здатність до зачаття після 35 років достовірно знижується в 3-4 рази. Вік жінки виявляється самим значимим фактором ризику порушень репродуктивної функції.





















Bookmark and Share