Участь молодіжних організацій - партнерів політичних партій у виборчій кампанії 2006 р. (на прикладі Херсонської області)


Саме поняття молодіжний партнер – політичної партії є недосить досконалим, так як в обігу перебувають і такі поняття, як «молодіжна філія партії», «припартійна молодіжка» тощо.
У виборчій кампанії до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування 2006 року, за даними ЦВК, узяли участь 76 політичних партій 49 з яких об’єдналися у 17 виборчих блоків політичних партій.
З 76 політичних партій молодіжних організацій-партнерів має 30. Ще дві (партія «Віче» і Всеукраїнська партія Народної Довіри) під час виборчої кампанії мали внутрішньопартійні молодіжні утворення.
В цілому, молодіжна складова політичних партій і виборчих блоків у виборчій кампанії 2006 р. нараховувала 37 молодіжних організацій, плюс як мінімум 3 молодіжні організації (Національний Альянс, Студентське братство, Молода Просвіта) відкрито задекларували свою прихильність до тієї чи іншої партії чи блока.
Щодо Херсонської області, то тут ситуація трохи відмінна від всеукраїнської.
За останніми даними Херсонського обласного управління юстиції в області легалізовано 9 молодіжних організацій-партнерів політичних партій (Ліберальне молодіжне об’єднання, Спілка молодих соціалістів, Молодий рух, Народно-демократична ліга молоді, Молоді демократи, Українська соціал-демократична молодь, Ленінська комуністична спілка молоді України, Соціалістичний конгрес молоді, Спілка молоді регіонів України), ще 5 (Молодіжний союз «Наша Україна», «Молода Батьківщина», Християнсько-демократичний союз молоді, Молода Гвардія ПСПУ, «Молодь за Литвина», ), не легалізовані, але наявні в області. У регіональній організацій партії «Віче», під час виборчої кампанії, діяло молодіжне внутрішньопартійне утворення.
Якщо проаналізувати виборчу кампанію в області, то можна констатувати, що з вище перерахованих молодіжних організацій, будь-яку активність проявляли: Спілка молодих соціалістів (СПУ), Спілка молоді регіонів України (Партія Регіонів), Ленінська комуністична спілка молоді України (КПУ), Народно-демократична ліга молоді ( НДП, Блок НДП), Українська соціал-демократична молодь ( СДПУ(о), Блок Не Так!), «Батьківщина молода» ( партія «Батьківщина», Блок Ю.Тимошенко), Християнсько-демократичний союз молоді (ХДС), Молодіжний Союз «Наша Україна» (НСНУ, Блок «Наша Україна») «Молодь за Литвина» (Народна Партія, Народний Блок Литвина).
Розглянемо форми участі молодіжних організацій-партнерів політичних партій Херсонської області у виборчій кампанії:
1) найпоширенішою формою була участь молодіжних організацій як мобілізаторів молодих виборців для участі у різнопланових іміджевих та агітаційних акціях і заходах. Тут свою активність проявляли усі без винятку молодіжні організації – партнери політичних партій;
2) через реалізацію виборчих проектів орієнтованих на мотивацію молодого виборця. Тут слід виділити найбільш помітні проекти:

Спілка молоді регіонів України
«СМС референдум за русский язык»
«Перше робоче місце»
«Молоді регіони – перспектива України»
газета «Молодёжная правда»

Спілка молодих соціалістів
«Гаряча лінія «Дістали хабарники у вузах?»
газета «Моя волна»

«Молодь за Литвина»
Всеукраїнський автопробіг «Молодь за Литвина»
проект «Ми можемо жити краще»
«Молодіжний резерв Литвина»

Народно-демократична ліга молоді
«Студентська республіка»

3) участь лідерів молодіжних організацій у виборчих списках партій та блоків до місцевих рад, направлених на мотивацію молодих виборців голосувати за блок/партію
Тут можна майже без виключення перерахувати усіх лідерів та відомих активістів молодіжних організацій – партнерів політичних партій регіону. Але головна проблема при формуванні таких списків полягала в не завжди коректному ставленні старших партійців до молодих лідерів.
Як результат, не всі достойні молодіжні лідери змогли стати депутатами місцевих рад.


Підсумовуючи вище сказане можна зробити ряд висновків:
1) становлення молодіжних організацій – партнерів політичних партій, як дієвої системи оновлення партійних еліт перебуває у зародковому стані, як на загальнодержавному так і місцевому рівні. Причинами цього є відсутність сталого розвитку партійної системи в Україні, а це в свою чергу вимагає від партійних лідерів не поступального розвитку і довгострокового результату, а негайного і мало затратного результату;
2) низький рівень менеджментських здібностей, а подекуди і повна його відсутність у молодіжних організаціях – партнерів політичних партій;
3) низький рівень (а то й відсутність) організаційної розбудови молодіжних організацій на рівні місто/район;
4) відсутність реальної перспективи довгострокового розвитку.

Але не дивлячись на все, позитивною особливістю цьогорічної виборчої кампанії, стало залучення молодих партійних лідерів до процесу прийняття рішення. Що є важливим кроком в усвідомленні того, що більшість молодіжних лідерів є відповідальними особами.







































Bookmark and Share