Гран-прі від Івасюка не вартий ніхто?


Пісні Володі співали українці, узбеки, болгари та молдовани. Уже втретє у Літньому театрі Чернівців відбувся конкурс молодих виконавців сучасної естрадної пісні ім. В. Івасюка у рамках міжнародного пісенного фестивалю «Пісня буде поміж нас». Його засновник - народний артист України Микола Мозговий, президент українського мистецького фонду ім. Володимира Івасюка. Микола Петрович також очолив журі. Цього року у суддівських рядах сиділи народний артист України Іво Бобул (він приїхав разом із дружиною Наталкою), заслужений артист Молдови Валентин Динга, народний артист Узбекистану Мансур Ташматов, співак із Болгарії Паскал, а також заслужені артистки України Оксана Савчук та Ольга Макаренко. Відкриття конкурсу вела Олена Мозгова, яка прибула до Літнього театру з донькою Євгенією. Спеціальним гостем став народний артист України Василь Зінкевич. Перед виступом співак спілкувався у гримерній із звукорежисером Чернівецького телебачення Василем Стріховичем, який робив перші записи пісень ансамблю «Смерічка» та Софії Ротару, а також був одним із близьких друзів Володимира Івасюка.

За перемогу у цьогорічному конкурсі змагалися 25 учасників з різних регіонів України. Серед них – узбеки, болгари, молдовани. Ще з першого конкурсного туру глядачам дуже сподобався 24-річний луганчанин Петро Дмитриченко, який, до речі, народився того ж дня, що й Володимир Івасюк – 4 березня. Якщо б на конкурсі існував приз глядацьких симпатій, то саме у цього хлопця були б усі шанси його отримати. На жаль, оцінки журі і залу не збіглися. Дмитро став лише дипломантом, зате взяв “Приз журналістських симпатій”.

Першу премію (і три тисячі доларів) отримала Наталія Шкурко з Луганщини. Другу премію (і дві тисячі доларів) розділили узбек Серижан Жанахметов та болгарка Кремена Кряколова. До речі, представник Узбекистану виконав пісню Івасюка “Тільки раз цвіте любов” майже без акценту і нічим не гірше, ніж це зробив Олександр Пономарьов на конкурсі ім. Івасюка у 1995 році. Третя премія (тисяча доларів) дісталася молдованці Жоржетті Дарабан та киянину Павлу Глобі. Дипломантом став Андрій Штефанець із Молдови. На жаль, журі вже вкотре нікому не присвоїло гран-прі. За всю історію конкурсу його вдалося завоювати лише трьом співакам: Таїсії Повалій (1993 рік), Олександрові Пономарьову (1995) та Марині Одольській (1998).

Гала-концерт конкурсу відбувся на стадіоні “Буковина”. Велику сцену монтували декілька днів. За задумом режисера Олени Мозгової, біля неї залишили місце для танців. На гала-концерті співали і члени журі. Зокрема, Микола Мозговий - “Недоспівану пісню”, присвячену Івасюку. Мансур Ташматов запалив публіку пристрасною східною мелодією. А його колега Паскал змусив весь стадіон підспівувати йому “Бесаме мучо”. Згодом Паскал від душі витанцьовував біля сцени під молдавську пісню Іво Бобула та народну “Ой, чорна я си чорна” дуету “Писанка”. Натомість обіцяний організаторами виступ Олександра Пономарьова так і не відбувся. Співак не приїхав. Микола Мозговий пояснив його відсутність кореспонденту “ВЗ” так: “Незважаючи на розрив між Сашею і моєю донькою, ми залишилися у нормальних стосунках. Він просто не зміг сидіти у журі, бо був зайнятий”. До речі, якби Олена Мозгова та Олександр Пономарьов не розійшлися, то разом із 10-річчям конкурсу імені В. Івасюка вони відзначали б десятиріччя знайомства. Адже вперше побачили одне одного саме у Чернівцях, у 1995 році, під час конкурсу імені Івасюка.

Чернівці-Львів

Наталія ФЕЩУК
www.wz.lviv.ua

Bookmark and Share