Молоді все менше і менше: в Україні спостерігається демографічна криза. Спасти може Київ


Демографічна ситуація в Україні є складною, несприятливою, тому вона потребує значної уваги. Про це заявила заступник голови Державного комітету статистики України Наталя Власенко. Представляючи статистичні дані з нагоди Всесвітнього дня народонаселення в п’ятницю, 8 липня, Наталя Власенко заявила: "Скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя і стрімке падіння народжуваності стали характерними ознаками демографічних процесів останнього десятиліття і дають підстави кваліфікувати їх як ознаки демографічної кризи" пише "Кореспондент.net".

За її словами, протягом останнього десятиліття в Україні значно прискорився процес зниження народжуваності. Якби протягом 1989-2001 років народжуваність залишалася на рівні 1989 року, за цей період народилося б на 2,3 млн. дітей більше, ніж фактично.

Водночас, за словами Власенко, певного оптимізму надає ріст чисельності народжених у 2002-2004 роках, уперше після 1996 року.

Проте заступник керівника Держкомстату зазначила, що на цей час відсутні підстави розраховувати на істотне збільшення народжуваності в найближчій перспективі. За найбільш оптимістичними прогнозами національних і міжнародних експертів, збільшення народжуваності до 2020 року становитиме 1,5 дитини на одну жінку (у 2004 році цей показник складав 1,2).

Наталя Власенко також повідомила, що, незважаючи на ознаки певних позитивних зрушень протягом 2001-2004 років, кількість померлих у 2004 році (761,3 тис. осіб) є значно вищою, ніж у 1989 році (600,6 тис. осіб).

За її словами, якби смертність протягом 1989-2001 років залишалася на рівні 1989 року, то кількість померлих за цей період було б меншою, ніж фактично, на 2,4 млн. осіб (за період з 1989 по 2001 роки в Україні померло більше 9,3 млн. осіб, а народилося 6,6 млн. осіб).

Власенко повідомила, що чоловіки в Україні практично з усіх причин у всіх вікових групах помирають значно частіше і раніше, ніж жінки. У зв’язку з цим у загальній кількості населення співвідношення чоловіків і жінок становить 46,2 і 53,8% відповідно. У середньому на 1000 жінок в Україні припадає 858 чоловіків.

Заступник керівника Держкомстату наголосила, що основною демографічною проблемою сучасної України є істотне відставання від розвинутих європейських країн за показниками середньої очікуваної тривалості життя. Для всього населення України цей показник у 2003-2004 роках становив 68,2 роки, для чоловіків – 62,6 роки, для жінок – 74,1.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за цим показником Україна відставала від країн Центральної Європи на 5,5 років, а від країн ЄС – майже на 11 років. Серед країн колишнього СРСР Україна на 3,4 роки за тривалістю життя випереджає Росію, на 2,6 роки Казахстан і перебуває майже на одному рівні з Білоруссю, Киргизстаном і Молдовою.

Різниця в тривалості життя чоловіків і жінок в Україні становить 11,5 років, тоді як в економічно розвинутих країнах цей показник складає 5-6 років.

P.S.
За статистикою столиця України – один з не багатьох регіонів, де кількість населення постійно зростає. Від початку нового тисячоліття щороку в Києві стає більше на 15-18 тисяч людей. Щоправда, зростання кількості населення пов’язано в основному з міграційними процесами зазначає "Київ-Прес-Інформ". Принаймні, поки що.

Смертність у Києві перевищує народжуваність орієнтовно на 15-30%, в залежності від пори року і району проживання. Як тенденція – у районах, заселених активними і молодими людьми (Троєщина, Оболонь, Харківський масив), народжуваність вища, аніж в центральних і старих районах міста (Печерськ чи, наприклад, Поділ). Але в цілому зараз з’являються причини, які можуть призвести до значного покращення демографічної ситуації. І ці причини не просто існують як передумови для нового етапу розвитку – вони вже підкріплені статистичними даними.

Отже, спочатку статистика.
Від початку нинішнього року в лікувальних закладах міста Києва було прийнято 11 тисяч 946 пологів – і це на 417 пологів більше, ніж за відповідний період 2004 року. В принципі, можливо, різниця не така вже колосальна, але порівнюючи з середньої кількістю новонароджених, які з’являються в пологових будинках за день, то, можливо, не така вже й маленька.

За інформацією порталу міської влади, в середньому за день в столиці народжується 70-80 малюків, причому зазвичай – дівчаток більше, аніж хлопчиків. В цілому загальний показник народжуваності за 5 місяців 2005 року ненабагато перевищив показник минулого року і наразі становить 3,8%.

Офіційний перепис населення в Києві відбувався у 1989 та 2001 році. Їхні результати показують, що у віковій системі столиці сталися зміни, зокрема у 2001 році кількість дітей віком до 15 років зменшилася на 7,5%, а кількість киян віком, який перевищує працездатний, зросла на 3,7% у порівнянні з 1989 роком. Навантаження непрацездатного населення (діти та пенсіонери) на працездатне зменшується – за даними перепису 1989 року та 2001 року вона складала відповідно 608 та 516 на 1 тисячу жителів.

Однак власне народжуваність у Києві зростає: у 2003 році вона зросла на 10% і склала 23 тисячі 275 дітей, а вже у 2004 році в столиці народилося на тисячу більше дітей.

До речі, останнім часом населення столиці навіть для такої важливої місії, як народження дитини або підготовка до пологів, почали користуватися приватними та сімейними медичними центрами. Зараз у Києві функціонує 16 закладів, що працюють на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини. В цих закладах працює 64 лікаря загальної практики/сімейної медицини та 56 медсестер загальної практики/сімейної медицини. До 2015 року, враховуючи усі фактори, середня тривалість життя жителів Києва зросте до 72,1 року у чоловіків та 79,6 років у жінок. Такі прогнози випливають зі статистичних показників, які вже сьогодні дають підстави вважати, що в Києві зменшується смертність немовлят, жінок віком від 16 до 60 років та чоловіків старше 60 років. Крім того, рівень еміграції буде падати паралельно із зростанням рівня міграції – до 2015 року сальдо міграції знаходитиметься на рівні 56,9 тисяч осіб, тобто приріст населення за рахунок міграції становить близько 8%.

У цілому, згідно з прогнозами фахівців, відображених у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, впродовж найближчих двох років (2005-2006) чисельність постійного населення Києва становитиме 2 мільйони 660тисяч осіб. В той же час, згідно з прогнозами, більше 40 тисяч українських громадян до 2006 року переїдуть до Києва на постійне місце проживання.

Але повернемось до причин. Другим фактором, який значно збільшить кількість сімей, які прагнутимуть народити дитину, є фінансовий. Саме фінансове питання було причиною відмов молодих родин від народження дитини. За результатами соціологічних досліджень, що проводилися на початку року, у Києві майже 60% матерів у віці до 35 років хотіли б мати двох дітей, але не мають можливості нормально утримувати другу дитину. Звісно, специфіка життя в столиці дозволяє отримувати більше, аніж в інших регіонах, та й міська програма «Турбота» допомагає певним категоріям населення, але демографічна проблема вимагає комплексного рішення, і можливо не так за рахунок збільшення рівня народжуваності, як зменшення рівня смертності.

Зараз, схоже, ситуація виправляється.

Як відомо, з 01.04.2005 року допомога при народженні дитини розраховується за новими правилами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України. Відтепер кожна родина, в якій з’являється дитина, має право на одноразову допомогу в розмірі 22,6 прожиткових мінімумів, тобто на сьогодні ця сума становить 8 тисяч 497,6 гривень. З одного боку, таке рішення безумовно стимулюватиме дітонародження (і, звісно, не тільки в столиці). А з іншого – більшість країн давно відмовилися від подібної практики. Причина проста - як доводить світовий досвід, матеріальна допомога при народженні дитини є основним кризовим явищем в сфері неблагополучних сімей. Зрозуміло, що забезпечені батьки або принаймні благополучні родини не будуть ставитися до народження дитини як до одного зі способів покращити своє матеріальне становище. І абсолютно протилежним буде підхід у родин, де батьки є алкоголіками чи наркоманами – цей, нехай поки що не такий масовий прошарок населення може використовувати дитину лише як заробіток. Тому і процедура виплати пояснюється саме небажанням дати привід для так би мовити «нецільового» використання матеріальної допомоги на народження дитини (спочатку виплачується частина суми у дев’ятикратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму – 3 тисячі 384 гривні, залишок розбивається на щомісячні виплати протягом року – саме для того, що простежити, чи здатні батьки утримувати дитину і чи можуть надати їй нормальне батьківське піклування).

Довідка «Київ-Прес-Інформу»: За 2004 рік в притулку для неповнолітніх Служби у справах неповнолітніх Київської міської державної адміністрації перебували 1 тисяча 292 вихованці (986 хлопчиків та 306 дівчат) і з них 792 дитини – фактично більше 60% - мешканці різних регіонів України. 550 з цих дітей – з неповних сімей, 470 дітей з повних родин і лише 233 – сироти або такі, що позбавлені батьківської опіки та піклування.

Отже, передумови для позитиву є.

Крім проблем, характерних для Києва (екологічне навантаження на регіон, наслідки Чорнобильської катастрофи, величезна кількість транспорту тощо) і здатних впливати і на кількість населення, і на тривалість життя, в столиці одна з найкращих у країні ситуація з народжуваністю. Причому навіть просте порівняння яскраво демонструє наслідки цього позитиву – ще два роки тому середньодобова кількість народжених у Києві дітей коливалася на рівні 50-60 немовлят, а враховуючи сучасну динаміку, більше 100 малюків на день стабільно з’являтиметься у столиці вже наприкінці нинішнього року. За розрахунками спеціалістів, для того щоб у Києві приріст населення збільшувався не через міграцію, а за рахунок власних сил (простіше кажучи, щоб смертність була нижчою за народжуваність), показники народжуваності необхідно збільшити мінімум на 30-40%, - і це при умові, що смертність не збільшуватиметься – і Київ реально має такий шанс.

Bookmark and Share