Практика успішної боротьби викладачів і студентів: Одеса


Я - викладач Одеського державного аграрного університету , доцент, канд. біол. наук , знаю про істинні справи з студентським самоврядуванням дуже добре. Мені довелося бути одним з ініціаторів студентського протесту проти кримінального злочинця , колишнього комендантом гуртожитку №1 нашого університету. Дійшло до того , що цей покидьок організував ,,карцер" для непокірних , з його точки зору , студентів. Молоду людину ( була це дівчина чи юнак не мало значення ) не пускали в гуртожиток , а поміщали в брудну напіврозвалину кімнату , де бігали щурі . Після того , як до мене прийшли студенти і розповіли про ці середньовічні тортури в незалежній Україні ( було це наприкінці 2003 року) я зразу ж звернувся з заявою до прокурора Одеської області ( я є помічником-консультантом народного депутата України Григорія Омельченка ) , а потім сам поїхав в Приморську районну прокуратару м. Одеси з потерпілими студентами. На другий день на місце події (точніше подій , бо ,,карцер" функціонував довгий час . Жаль тільки , що студенти про це не говорили. Правда , цьому теж є причина. Вони просто вже не вірили керівництву університету , яке не реагувало на звернення , а переправляло їх коменданту для ,,перевірки фактів" ) виїхала слідча бригада Приморської районної прокуратури , м. Одеси. Факти знущання над студентами підтвердилися , була порушена кримінальна справа . Про те ,що комендант почував себе комфортно , маючи підтримку керівництва учбового закладу, можна судити з того , що при хронічній нестачі місць в гуртожитку для студентів , він та його багаточисельна родина займали ціле крило гуртожитку.
Cтуденти вийшли в масовому порядку перед будовою університету ,і годину скандуючи , викликали ректора , який так і не вийшов. Я порадив студентам зайти в актовий зал і там вимагати зустрічі з ректором ( на вулиці тоді був 20-градусний мороз і мені було боязно за здоров"я хлопців та дівчат ). 350 студентів підписали листа про порядки в гуртожитку ,тодішньому губернатору Гриневецькому , який так і не відповів.
Історія ця набрала великого резонансу , про неї писали центральні ЗМІ , зокрема ,,ВВ" . ,,Україна молода" та місцеві часописи. Відбувся суд , коменданта засудили до 2-х років ,,умовно". Правда , дуже погано йому не було - перевели комендантом в інший гуртожиток. Порадив студентам самим обрати студраду , що і було зроблено. Налякана адміністрація практично не втручалася в цей демократичний процес. Хочу зазначити , що каталізатором боротьби за права студентів була молодіжна організація ,,Молодий Собор " , яка і довела справу до логічного завершення. ,,Молодий Собор” був створений самими студентами і не мав ніякого владного ,,даху”. Думаю і дуже сподіваюся , що одеське студентство зуміє дати бій організаціям ,,шампіньйонам” ( ті, які швидко ростуть ) , новоявленим ,,комсомольчикам” , які ладні дивитися жадібними очима на господаря з владної будівлі і чекати , що він ,,підкине „.
Історія , яку я розповів зачепила і мене , правда , я не дуже переймаюся тим , що в спокої мене адміністрація університету не залишила . Я був виведений зі складу вченої ради, на кафедрі , де працюю , був відключений телефон з виходом на міську мережу , була спроба розправитися зі мною , оголосивши догану , яку після мого звернення до суду терміново було скасовано ( справа явно була висмоктана з пальця),був застосований механізм і мені не виплатили ,,тринадцяту зарплату " ( жаль , що разом зі мною постраждали ,,фонові" співробітники ) та інші аморальні дії . Вважаю , що це не повинно нас спиняти боротися за свої права. Був створений правозахисний студентський фонд ,,Сварог” , який я думаю ще зіграє свою роль в справі захисту демократичних прав студентів.

З повагою ,
Нарійчук Федір Деонисович

Bookmark and Share