Ще раз про "Форум молоді міста Києва" Київську молодь підрахували - За 12 000


"Форум молоді міста Києва", зібраний 17 червня за волею шести найвпливовіших молодіжних організацій та згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації, завершився гучним скандалом. Учасники форуму дарма працювали з ранку до вечора. 12 000 гривень, які влада витратила на узгодження державної молодіжної політики з громадськістю, пущено на вітер. Закриваючи форум, начальник Головного управління у справах сім’ї та молоді КМДА Олександр Кулик заявив, що він не визнає резолюції форуму. Він сказав, що в залі велика кількість пустих місць, і тому форум є нелегітимним! Ще не оговтались амбіційні хлопці та дівчата від ляпасу, як грянув, затикаючи рота незгодним, перекриваючи викрики з залу, державний гімн...

Причиною конфлікту чиновника з молоддю, очевидно, стало "безконтрольне" обговорення на форумі неефективності діючих молодіжних програм КМДА. Скажімо, виділяються десятки тисяч гривень на спортивні програми прибуткових (!) ФК "Арсенал" та ХК "Сокіл", тим часом фінансування проектів некомерційних організацій урізане в кілька разів. Всім набридли нескінченні концерти за участю одних і тих же гуртів, але КМДА продовжує фінансувати ці концерти, адже то – "підтримка творчої молоді". Правда, новому музичному гуртові, який дійсно потребує підтримки, туди не пробитися... Про боротьбу з корупцією в системі освіти взагалі можна не згадувати. Це ж вигідно навіть багатьом студентам, що "працевлаштовані" в місті на різних підсобних роботах і не мають можливості віддавати час уважному навчанню, а відтак – задовольнити "сувору справедливість" викладачів без хабаря. Київська влада явно не поспішає пояснювати студентам, що такий стан речей краде у них можливість стати висококласними професіоналами! Окремою темою є інформаційне забезпечення молодіжного життя. Основний напрямок роботи КМДА тут просто геніальний – весь "інформаційний" бюджет (270 тис. грн. на рік) отримує сумно відома низькими рейтингами та офіціозністю телепередача "Молодіжна Телевізійна Служба". Розмістити в ній сюжет про захід, який не фінансує КМДА, практично неможливо. Учасники форуму підготували для київської влади пропозиції щодо вирішення цих та інших гострих проблем, але у відповідь отримали лише демонстративне нехтування громадською думкою.

Останнього разу молодіжний форум проводився в Києві в 1997 році. Цікаво, що за комплексною програмою КМДА "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки" він мав відбуватися кожен рік. З цього можна судити про те, як київська влада виконує свої молодіжні програми. "Ми вже вирішили проводити форум власними силами, без допомоги київської держадміністрації, коли нарешті вони виділили гроші на оренду зали в будинку культури Київської Політехніки" – розповіла Марія Богуслав, член оргкомітету форуму. Наступний раз форум вирішив зібратися у вересні цього року для розробки пропозицій від громадськості щодо київського бюджету, який ухвалюватиметься в цьому місяці.

До речі, оргкомітет "Форуму молоді міста Києва" порадував продуманістю і демократичністю всіх процедур. Запрошені були не тільки представники всіх зареєстрованих в місті молодіжних громадських організацій, органів самоврядування та студентських профспілок, творчих спілок та спортивних клубів. 20% учасників форуму набиралися по індивідуальних анкетах, в тому числі через мережу Інтернет – таким чином, думка активних молодих людей, що не представляють якусь зареєстровану молодіжну організацію, теж була врахована. В першій частині форуму кожен учасник через мікрофони в залі міг поставити питання присутнім представникам влади та членам оргкомітету. Між іншим, жоден із запрошених почесних гостей всеукраїнського "калібру" – Томенко, Павленко, Ніколаєнко, Кириленко, Омельченко – не знайшов часу бути присутнім на форумі, хоча заступників і радників наїхало чимало. Коли я спитав, чому в президії форуму сидять люди, яких учасники не обирали, мене (і всіх бажаючих взяти на себе таку відповідальність, хоч побажав скористатися запрошенням тільки один я) було запрошено до президії. В другій половині дня учасники форуму працювали в 9 тематичних секціях, формулюючи пропозиції щодо вирішення актуальних проблем в сферах: освіти; працевлаштування і підтримки підприємництва; національно-патріотичного виховання; здорового способу життя та спорту; дозвілля і підтримки творчої молоді; співпраці громадських організацій з органами влади; соціального та правового захисту дітей, молоді та молодих сімей; інформаційного забезпечення молодіжного життя; міжнародних контактів молоді. На заключному засіданні всі пропозиції були зведені в один документ, який і відмовився визнати від імені київської влади Олександр Кулик. Мовляв, недостатній кворум для прийняття резолюції!

Очевидно, що цей привід шитий білими нитками. Резолюція на молодіжному форумі ухвалювалася загальним консенсусом: були враховані всі висунуті пропозиції, не було висловлено жодного заперечення, в тому числі від представників влади. Лічильна комісія взагалі була відсутня, а думки щодо кількості людей на останньому засіданні кардинально різняться: від 150 до 300 і більше. В будь-якому разі, форум молоді не є обраним представницьким органом, тому для ухвалення резолюції йому достатньо більшості голосів людей, які, ставлячись до заходу серйозно, взяли участь в усіх засіданнях. Крім того, дехто з відсутніх учасників делегував голос представникам своєї молодіжної організації або друзям.

Заява Кулика стала прикрою несподіванкою навіть для членів оргкомітету, які, на відміну від Олександра Михайловича, вважають легітимною ухвалену резолюцію. Таким чином, скандал на молодіжному форумі ще раз продемонстрував неготовність влади до діалогу з громадянським суспільством.

ПРЯМА МОВА. До вашої уваги – дослівні коментарі деяких учасників форуму.

Олександр Кулик, начальник Головного управління у справах сім’ї та молоді КМДА, депутат Київради: Ми виділили 12 000 гривень на оренду будинку культури КПІ, бо в нашому розпорядженні нема свого приміщення. Не думаю, що ці гроші викинуті на вітер. Я роботою форуму задоволений, на жаль, не задоволений результатами. Ми не змогли ухвалити підсумкового документу в тому форматі, який мав бути – це документ, який проголосований. Ви бачили, що кворум на початку був, а в кінці не було. Якщо ми ухвалюємо документ, я повинен підписати його, покласти на стіл міському голові, сказати, що це резолюція форуму. Представники громадських організацій могли визнати резолюцію дійсною, але я, як представник влади, не можу цього зробити. Резолюція ухвалюється більшістю голосів за наявністю кворуму. Ви чули звіт мандатної комісії: було 900 делегатів запрошено на форум, взяло участь на початку роботи 536 делегатів. Тобто за документ має бути віддано не менш ніж 269 голосів. Ви бачили, що тут більш ніж 150 людей не було (насправді, я бачив приблизно три сотні людей – авт.). Це, мабуть, свідчить про те, що не було тих людей, які, дійсно, переймаються проблемами молоді. Звичайно, ми візьмемо до відома деякі пропозиції. Тільки я хочу ще раз повторити, що ми відкриті до співробітництва з молодіжними організаціями, але для цього існує спеціальний орган – Рада з питань молодіжної політики при Київській міській держадміністрації. Я не підтримую пропозицію перетворити саме цей форум у постійно діючий орган, тому що навіть тих 536 чоловік – ми їх ні завтра, ні післязавтра, ні через місяць в тому самому складі не зберемо (ще б пак, коли їх роботою просто зневажили! – авт.). Сьогодні є Рада, комусь вона не подобається – можна її змінити, назвати по-іншому. Але це має бути не п’ятсот людей, а компактна спільнота.

Тетяна Поладько, експерт з питань молодіжної політики представництва ООН в Україні, член оргкомітету форуму: Резолюція "Форуму молоді міста Києва" була погоджена на засіданні, складений протокол з цього приводу. Для мене ясно, що резолюція є дійсною. Тому фінал форуму видається дуже дивним. Наскільки мені відомо, кількість людей в залі на момент прийняття резолюції ніхто не рахував.

Дмитро Бондаренко, голова МГО "Київський клуб веселих та найкмітливіших", член оргкомітету форуму: Те, що зробив Олександр Михайлович Кулик, для нього цілком природньо, треба ставитись до цього філософськи. Головне – що молодь міста Києва сказала "так". Ми ж всі дорослі люди і розуміємо, що будь-який форум повинен ухвалити резолюцію. Має бути кінцевий документ, правильно? Резолюція – це не є пряме рішення для виконання, для її ухвалення достатньо того, щоб відчувалася загальна підтримка. До того ж у нас не було лічильної комісії, отже, ми не могли голосувати. А на початку форуму кворум був, мандатна комісія комісія це визнала. Всі пропозиції в рамках загального контексту форуму були враховані. Ігнорування пана Кулика – це не позиція влади загалом. Наших пропозицій чекає мер Олександр Омельченко, чекає міністр у справах сім’ї та молоді Юрій Павленко. Цією заявою Олександр Михайлович хоче захистити себе, я готовий зараз відкрити вам карти – він з самого початку був проти форуму. Він розумів, і це було видно сьогодні, що форум підніме багато питань, на які у нього нема відповідей. Тому він хоче зробити все, щоб молодь Києва не об’єдналася. Він висловив це так відверто, що тільки принизив себе в очах громадськості.

Олексій Данилюк, голова МГО "Правове суспільство", член оргкомітету форуму: Заява Кулика насправді не має ваги. Ми переконані в тому, що резолюцію громадськість визнає, оскільки вона розроблялася консенсуально, тобто заперечень під час розробки не було.

Руслан Синельников, учасник форуму, представляє громадянську ініціативу "Воля": Це ганьба, це ганьбище! Просто жахливо: втрата цілого робочого дня! На творчу роботу учасників форуму просто не звернули уваги!

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО,
www.happy.in.ua

ТАКОЖ читайте статтю Олексія Братущака "Форум молодежи г. Киева закончился провалом", а також матеріал Наталії ІВАНЕНЧУК, з "Київ-прес-інформ" - "Конфліктна резолюція":

Райдужні сподівання Форуму молоді Києва на конструктивний діалог з міською владою невимушено переросли у таку собі необтяжливу дискусію з коректними шпильками на адресу одне одного. Однак, швидше за все, ці шпильки торкаються виключно безпосередніх учасників, тоді як менш зацікавлені люди навряд чи усвідомлюють, у чому полягає конфлікт.
Причина всьому – резолюція, вироблена під час Форуму, але невідомо прийнята, а чи ні. Тобто власне представники молоді, зокрема перший заступник голови Київської міської ради молодіжних організацій, один з ініціаторів Форуму, Дмитро БОНДАРЕНКО, вважають, що все відбулося відповідно до процедури, тому резолюція однозначно прийнята. У свою чергу начальник Головного управління у справах сім’ї та молоді КМДА Олександр КУЛИК запевняє, що про прийняття резолюції без кворуму не може бути й мови, то ж максимум, на що вона тягне, – це на рекомендації. Що ж такого несумісного у цьому документі, що його так прагне затвердити молодіжна громада і так сторониться ГУ у справах сім’ї та молоді, але підтримують начальники інших управлінь опосередковано пов’язаних з молоддю? По-перше, основний пункт резолюції передбачає створення Форуму молоді – постійно діючого представницького громадського органу. По-друге, заплановано створення Громадської спостережної ради з контролю за реалізацією молодіжної політики у місті. Крім того, резолюція передбачає деякі інші пункти, котрі дозволять суттєво підвищити вплив молодіжної громади, яка, до речі, зібралася також відслідкувати деякі фінансові виділення з міського бюджету.
То ж обидві сторони взялися відстоювати позицію, з висоти якої вони дивляться на резолюцію. Наприклад, і Олександр КУЛИК, і Дмитро БОНДАРЕНКО поодинці побували в прямому ефірі „Радіо Київ”, а потім начальник ГУ висловився з приводу Форуму на власному брифінгу в мерії. І хоча їхні погляди на резолюцію дещо різняться, однак зрушення і позитив у самому факті проведення Форуму молоді відзначають обидва.

Начальник Головного управління у справах сім’ї та молоді КМДА Олександр КУЛИК:
– На початку Форуму, за даними мандатної комісії, в котру входили представники молодіжних організацій, а не працівники нашого управління, учасниками Форуму стали 536 осіб. Не знаю, було там 536 чи ні, але головне завдання Форум виконав – молодь залучилася, хоч і не так багато, як хотілося, але вона працювала і долучилася до розробки резолюції, працювала у секціях. Загалом секцій працювало 9, і кожна з них напрацювала власні резолюції. Всі ці резолюції ми обов’язково візьмемо на озброєння, тому що вони є абсолютно легітимними. А щодо того документу, який був напрацьований (загальної резолюції Форуму – прим. авт.). Я не маю принципових заперечень проти більшості його положень, єдине, що я не можу погодитися, щоб назвати цей документ РЕЗОЛЮЦІЄЮ Форуму. Адже на момент прийняття у залі було не більше 200 делегатів: маємо відеозйомку, то ж у цьому можна пересвідчитися. Тому взяти на себе відповідальність і сказати, що це є резолюція саме Форуму... хоча це є документ, напрацьований молоддю. Якщо назвати його резолюцією зборів молоді, це буде справедливо, якщо назвати його зверненням чи рекомендаціями молодіжної громадськості, це буде справедливо. А назвати резолюцією Форуму, на якому не було кворуму, – неможливо. Знаєте, були різні пропозиції: одні говорили, хай молодь збереться сама – хто хоче приходить, не потрібно жодних квот. На це я відповідав, що в Києві мільйон молоді, тому навіть такий зал, як КПІ, котрий вміщує 2 тисячі осіб, за один день може прийняти 500 форумів, кожен з них може прийняти свою резолюцію, але яка з них буде правильною? Тому потрібно було, щоб на Форумі були представлені всі організації, які охоплять всі верстви, таким чином це буде єдиний Форум молоді.
Зрештою остаточного документу-резолюції, який включав уже напрацювання всіх секцій, я так і не бачив, тому ми зараз піднімемо записи, що там звучало, піднімемо резолюції всіх секцій. Коли все це буде, ми в будь-якому випадку візьмемо його до уваги, як рекомендаційну інформацію.

Перший заступник голови Київської міської ради молодіжних організацій Дмитро БОНДАРЕНКО:
– З приводу прийняття чи неприйняття резолюції є правильними обидва варіанти, оскільки Олександр КУЛИК дійсно висловився, що він не сприймає цю резолюцію, а загалом Форумом вона була прийнята і процедуру було дотримано. А саме: з самого початку мандатна комісія визнала, що кворум є, адже на Форумі було більше половини офіційних делегатів, які зареєструвалися. Спільно ми домовилися, що не треба створювати лічильну комісію, а резолюція має бути просто погоджена всіма учасниками. Згідно з процедурою, всі пропозиції до цієї резолюції, розробленої оргкомітетом, відпрацьовувалися на секціях. Всі зауваження та пропозиції, висунуті на секціях, були зачитані і враховані у загальній резолюції Форуму, то ж ми повністю дотрималися процедури. Таким чином наша думка була врахована на 95%, у тому числі й резолюція, котра була прийнята громадськістю за основу, є відповідний протокол редакційної комісії.
Жодного заперечення від учасників Форуму не було, єдиний, хто не сприйняв резолюцію – Олександр КУЛИК, натомість заступник голови КМДА, начальник ГУ освіти та науки Валерій КІР’ЯН і начальник Головного управління з фізичної культури та спорту Ростислав КАРАНДЄЄВ визнали, що раз молодь вирішила об’єднатися, то її ініціативу треба підтримати. Тобто резолюцію всі визнали і прийняли, тому її буде поширено у засобах масової інформації.
Оскільки на Форумі були присутні декілька депутатів Київради, а жодного зауваження від них не надійшло, відтак між владою і громадськістю немає жодного конфлікту, навпаки ми декларуємо те, що ми хочемо і будемо конструктивно співпрацювати з владою. Звичайно, від своєї позиції ми не відступимося, але питання, як саме це робити, – на часі, адже треба визначити організаційно-правову структуру цього громадського органу, тобто як молоді люди можуть взяти у ньому участь і лобіювати інтереси молоді у владі різних рівнів, де представлені інтереси столичної молоді.
Відтак ми направили листи усім депутатам Київради, міському голові, міністру освіти, міністру сім’ї та молоді, комітету молодіжної політики Верховної Ради, молодіжним та дитячим організаціям, ЗМІ, словом, усім, аби вони висловилися, якою бачать роботу такого громадського органу. Бо ж прецеденту в Україні ще не було, відтак треба зібрати якнайбільше думок з цього приводу, опрацювати їх, провести ряд круглих столів, щоб виробити позицію громадськості, а не кулуарно прийняти рішення. Ми не хочемо, щоб була вертикальна система управління, навпаки, повинна бути справжня молодіжна громадська надструктура, до якої може звернутися будь-яка молода людина.

Маючи настільки протилежні думки, доля резолюції залишається під питанням. Наприклад, КУЛИК зазначав, що можливо, доведеться проводити восени ще один Форум, а молодь у свою чергу вважає, що отриманий київський досвід буде цілком правильно застосувати на всеукраїнському рівні. Досвід у сенсі напрацювань, а не конфліктів з резолюцією. До речі, у День молоді, 26 червня, відбудеться Всеукраїнський Форум молоді, чиї представники були на столичному Форумі, і за словами БОНДАРЕНКА, багато чого звідти можуть взяти для себе. Крім того, є сподівання, що Всеукраїнський Форум молоді відвідає Президент, то ж створення громадського молодіжного органу багато в чому покладається на його підтримку молодіжної ініціативи.

Bookmark and Share