Що ж ти за антиглобаліст, як голою дупою СОТ не вб‘єш?


«Міні-Давос» у Києві пікетували «міні-антиглобалісти». Невеличкій купці молодого протестного електорату вдалося влаштувати в центрі столиці досить цікаве дійство хулігансько-порнографічного характеру. Перевернутих машин – візитівки європейської антиглобалістської традиції – не було. Не було й Наталі Вітренко – візитівки української псевдоглобалістської традиції (в якій найреальніший локальний глобалізатор – Росія – підноситься як панацея від зазіхань світового капіталу). Було чоловік зо двадцять із кількох маргінальних організацій, які вийшли порозважатися й довести європейським гостям, що Україна – справжня європейська держава. Гості, які звикли до пікетів проти глобалізації в своїх країнах, мали змогу почувати себе як удома.

Близько 13-ї години «антиглобалісти» окупували невеличкий майданчик під інформагенцією УНІАН. Було їх менше десятка, зате кількаметрове паперове полотно, яке прямо тут і склеювали скотчем із аркушиків формату А-4 (глобальний сенс зображення полотна зрозуміти було важко), відчутно заважало журналістам проходити на прес-конференцію кардинала УГКЦ Любомира Гузара. Ця прес-конференція врешті змусила протестувальників скласти свій музсупровід у вигляді барабанів – працівники УНІАНу раз по раз виходили до барабанщика буддистського вигляду та просили припинити стукіт хоча б до 14-ї години. Врешті, після довгих умовлянь «буддист», помахавши заплетеною в косичку бородою, погодився.

Проблема виникла ще й через те, що заявку щодо проведення акції подавали не на майданчик перед інформагенцією, а через вуличку – на бруківку перед Українським домом, у якому, власне, і відбувався «Давос по-українськи». Але та виявилася перегородженою парканчиком та міліціянтами - лише згодом туди впустили антиглобалістів, які й влаштували шаманські танці під барабан та викрики «капіталізм-канібалізм» та «ВТО не пройде».

Назви ніде не реєстрованих організацій, які долучилися до акції, навряд чи щось скажуть пересічному українцеві – «Громадська ініціатива «Світ не товар», Союз «Боротьба», «Їжа замість зброї» та відносно відоме Всеукраїнське об‘єднання «Ліва ініціатива». Примара СОТ, яка блукає Україною, достатньо схвилювала молоді гарячі серця, щоб ті постворювали свої «ініціативи» до дати «міні-Давосу», який несе в собі страшенну загрозу вступу до цієї організації.

Транспарант «ВТО, выпей йаду» чітко вказував, що його автори з «Лівої ініціативи» є адептами «контркультури», реалізованої на сайтах на кшталт «Удафф.Ком». Контркультура – це те, куди нині втікає молодь у пошуках власної протестної інтелектуальної ідентичності. Нащадки гіппі розгортають свої прапори з заяложеним Че Геварою та роздають листівки з псевдофілософськими текстами, якими пишаються.

«Мы – партизаны глобальной помойки, отрезвленные глаза реальности, глядящей в пустоту самой себя.. Голая задница украинского пролетария – это прилизанное мурло глобального капитализма, резиновая улыбка корейской официантки в псевдоэтническом фаст-фуде современной культуры». Це прилизане мурло демонструється тут же, «не відходячи від каси»: два хлопця та дівчина знімають штани й вихиляють голими дупами, на яких червоним маркером написано WTO. Дупи чомусь націлені не на «Український дім» із його «Давосом», а на вікна конференц-зали УНІАН, де з журналістами спілкується голова однієї з найбільших церков України. Просто в такій позиції (головою – до СОТ, тилом – до преси) сідниці значно швидше потраплять до об‘єктивів теле- і фотокамер. Менш сміливі соратники «стриптизерів» захоплено аплодують.

Протест проти глобалізації в протестувальників, даруйте за тавтологію, глобальний. Той же ЄЕП вони не люблять так само, як і СОТ, стверджує один із керівників акції Олег Шеленко. «Просто ЄЕП – структура неіснуюча, а СОТ уже стукає в двері. Тож якоюсь «п‘ятою колоною Кремля ми точно не є. Просто дивує, що досі в Україні не розгорнуто дискусії про те, чи потрібен нам вступ до СОТ, чи не завдасть він шкоди нашим інтересам», – каже він.

Поруч розгортає свою діяльність «Їжа замість зброї» – кілька хлопців приносять величезну каструлю й такий самий бідон. У каструлі вегетаріанський плов, у бідоні – керкаде. Починається безкоштовна роздача їжі всім бажаючим. Бажають чомусь лише учасники акції.

– Ми хочемо привернути увагу до проблеми голодуючих, адже їжа має бути не привілеєм, а невід‘ємним правом людини, – розповідає хлопець з ополоником. – Чомусь на мілітаризацію витрачається значно більше коштів, ніж на допомогу голодним. Ми й виступаємо проти цього.

Щоб пояснити, до чого тут СОТ та «міні-Давос», хлопець занурюється в нетрі неомарксистської ідеології (мовляв, вся мілітаризація і бідність – це світовий капітал, і все в цьому світі пов‘язано), але зрештою таки зізнається, що просто використали можливість «засвітитися» разом з іншими учасниками акції. Раніше ініціатива вже влаштовувала власні акції на Контрактовій площі, в подальшому планує проводити їх щотижня, розташовуючи свої каструлі поближче до ареалів голодних громадян, ніж Європейська площа. Їжу готують у когось на квартирі, гроші збирають зі своїх.

– На одну акцію в нас у середньому виходить 100 гривень. Сьогодні витратили 120, бо морква подорожчала.

У «статуті» ініціативи, яка була створена ще в 60-х роках у США, зазначено, що продукти для приготування страв «дістаються за змогою безкоштовно». В українській реальності так не виходить – хлопці намагалися роздавати свої листівки на столичних базарах, але бажанням «на шару» віддати вирощені власними руками овочі невідомо кому українські торгівці ще не відзначились. Тому й доводиться витрачати власні гроші. Звісно, назбирати на каструлю рису та моркви не так уже й важко, але студенти будують далекоглядні плани – зараз вони якраз з‘ясовують, скільки коштує польова кухня, що їх так масово нині розпродує Міністерство оборони. Символічно – мілітарна кухня для протимілітарних акцій…

Серед пікетувальників немало таких, чий вигляд недвозначно вказує на їхню не зовсім традиційну орієнтацію. «Барабанщик»-буддист, за твердженням фотокора «І-Репортера» – той самий, що брав участь і в пікетування гомосексуалістами МАУП. Олег Шеленко не бачить у цьому нічого дивного: «Ми працюємо і з секс-меншинами, тим паче, якщо вони приєднуються до наших акцій». Зрештою, якщо до справи беруться голі чоловічі дупи, то без їхніх шанувальників теж не обійтися...

http://www.rep.in.ua

Bookmark and Share