Молодь повертається до цінностей своїх предків


Обнадійливі новини про відродження європейської фолк-культури прийшли з крихітних Нормандських островів (в англійському написанні Channel Islands – ВЩ), що лежать між Францією та Англією. Вперше за багато поколінь на острові Джерсі, що належить Великобританії, використання норманської мови (цю мову називають джерсі) зростає, насамперед серед молоді. Існують мовні програми в школах, а також мова використовується на радіо та в пресі. Подібні мови, або діалекти, існують й на інших Нормандських островах – Сарк, Ґернсі, Герм та Алдерні.

Нормани були вікінгами, що оселилися на території сучасної північної Франції та Нормандських островах, потім вторглись та підкорили Англію в 1066 році, сповістивши початок феодалізму та Середніх Віків. (Вільгельм І отримав своє прізвисько “Завойовник” за встановлення в Англії свого правління, а не за перемогу у Битві при Гастингу.)

Норманська мова була сумішшю створеної на основі Латині старофранцузької мови, запозичених кельтських слів та норвезької. Сьогодні на Нормандських островах розмовляють сучасним варіантом цієї мови.

Острови Сарк, Ґернсі, Герм (який заборонив автомобілі і має неолітичні могили-кургани), Джерсі та Алдерні є останнім у Великобританії виноробним районом. Середньовічні податки знищили англійське вино і зробили англійців споживачами елю (клас пива – ВЩ), але, як свідчить шекспірівський Фальстаф, англійська прихильність до “саку” (сорт хересу) з Нормандських островів залишається високою. І навіть сьогодні англійки в пабах скоріше вип’ють хересу замість елю, ладжеру (клас легкого пива – ВЩ) або більш міцного напою.

Нормандські острови були єдиною територією Британської корони, на яку вторглися та окупували німці під час другої світової війни. Характерно, що британці після падіння Франції у 1940 році оголосили острови такими, що “не мають стратегічного значення”, і кинули населення напризволяще. Є відоме фото “бобі” (прізвисько англійських полісменів – ВЩ) у шоломі, що розмовляє з німецьким офіцером. Відважне населення почало вперто розмовляти своєю місцевою “говіркою”, що була незрозумілою для німців та працюючих у них французьких перекладачів.

Ось чудовий опис 1909 року, коли ще було політично коректно описувати загальний етнічний характер народу (Вираз “власну специфічну породу худоби”, що зустрічається в тексті, позначає особливу джерсійську породу корів, що встановили стандарти для американських молочних смаків. Окрема телиця кращої породи була продана в 2005 році за 14100 доларів):

“Група невеликих скельних островів неподалік північно-західного узбережжя Франції в 90 милях на південь від Англії. Група складається з Джерсі та Ґернсі, двох або трьох менших островів – Алдерні, Сарк, Герм – та різних крихітних островів, скель та стрімчаків. Загальна площа біля 75 квадратних миль. Ґрунт родючий і винятково добре оброблений. Острови надсилають велику кількість ранньої картоплі, томатів, винограду та інших фруктів та овочів на англійські ринки. Кожен з більших островів має власну специфічну породу худоби.

Населення норманського походження, працьовите та достатньо заможне. Чисельність виросла з 49430 (включно з Алдерні) у 1821 році до 95840 у 1901, створюючи за останніми даними щільність населення у 1278 мешканців на квадратну милю. Мовою повсякденного спілкування є нормано-французька говірка; на зібраннях, в судах та церквах – сучасна французька. Але в школах вивчають англійську. Острови користуються практично самоуправлінням. Головний виконавчий чиновник на Джерсі, а також на Ґернсі та прилеглих островах є губернатор (Lieutenant-Governor). Мешканці – протестанти, острови належать до вінчестерської єпархії.”

Звичайно, джерсі та інші норманські мови на Нормандських островах не можуть конкурувати з англійською, китайською або іншою глобальною мовою, оскільки глобалізація є провідним фактором світового розвитку. Мешканці Нормандських островів, також як і мешканці острову Мен, бретонці, баскі, валійці, голландці, французи, англійці та нові євро-американці, зацікавлені у розвитку фольклору та розумінні того, що гроші не є єдиною вартісною річчю. Це потребує широкого погляду та спільних зусиль. Відродження джерсі та інших “втрачених” мов є ознакою чогось великого на горизонті. Давайте дружньо відкриємо серце та будемо працювати в ім’я справжніх змін.

Norman Language Flourishes in the Channel Islands
“National Vanguard”, 26 серпня 2005.
http://www.nationalvanguard.org
Переклав Володимир Щербина

Bookmark and Share