Ігор Гузь: „УПА буде визнано!”


Ігоре, Всеукраїнська молодіжна громадська організація „Національний Альянс”, яку ти очолюєш, була у складі оргкомітету по відзначенню 64-ої річниці УПА у Києві 14 жовтня наряду з іншими націонал-патріотичними силами. Чи вдалося втілити заплановане?

Основне завдання, яке ставилося оргкомітетом, – забезпечити силами організацій, молоді, громадськості можливості ветеранам УПА пройти головною вулицею столиці – Хрещатиком. На жаль, за рішенням суду і поданням політика, який показав своє неукраїнське єство - Черновецького, така можливість була відібрана і у вояків ОУН-УПА, і у тих громадських та політичних сил, що їх підтримують. Але вдалося організувати Марш в обхід Хрещатика від Майдану Незалежності до Софіївської площі, де відбувся мітинг. Марш видався кращим та організованішим, ніж минулорічний.

Чи були якісь сутички між Національним Альянсом та представниками лівих сил?
Масштабних протидій правих сил лівим не було, що є нормальним для європейської держави. Все обмежилося незначними епізодами. Натомість дії міліції були не зовсім адекватними. Так, зокрема, біля київського ЦУМу працівники „Беркуту” перешкодили представникам Національного Альянсу просуватися в напрямку мітингу, який провадили представники ПСПУ і абсолютно некоректно виштовхали колону в провулок.

Чи співпрацюєте ви з іншими організаціями патріотичного спрямування в напрямку визнання УПА?
Позитивним є той факт, що було усунуто минулорічну помилку і створено єдиний оргкомітет. Домінуючу роль у ньому відігравало Всеукраїнське об’єднання „Свобода”, воно взяло на себе велику частину організаційних і фінансових видатків, зокрема, по мобілізації людей які мали бажання дістатися до Києва. Ми із самих початків були включені до складу комітету, намагалися допомогти усім, чим могли.
Щодо наших подальших дій, то я думаю, що вже сьогодні варто створювати оргкомітети як на всеукраїнському рівні, так і на рівні областей по святкуванню 65-ої річниці УПА. Адже ми маємо розуміти, що чимало вояків не дожили до цього дня, стан здоров’я інших викликає занепокоєння, вони можуть і не дочекатися наступної річниці. Тому наступне свято УПА має відзначатися на державному рівні, а не на рівні громадських та організацій політичних партій і достойно, з відповідними реальними кроками і діями.

Чи долучався Національний Альянс до відзначення 64-ої річниці УПА на рівні обласних осередків?
Звичайно. Західноукраїнські обласні осередки ініціювали проведення ряду заходів. Так у Рівному 8 жовтня відбулась зустріч громадськості з Юрієм Шухевичем, сином головного командира УПА Романа Шухевича, де я мав можливість виступити від „Національного Альянсу”.
Івано-Франківська обласна організація за сприяння Управління у справах сім’ї, молоді та спорту ОДА видала цікавий буклет для молоді із цитатами сучасних музикантів, письменників, які виступають за визнання УПА. Ось-ось буде випущено мультимедійний компакт-диск з фотографіями і відео про УПА. У перспективі випуск диску з повстанськими піснями у виконанні сучасних виконавців.
На Волині разом із Конгресом українських націоналістів ми створили оргкомітет, дії якого підтримали і Волинська обласна державна адміністрація, і Луцька міська рада. З 10 жовтня до 1 листопада у Народному Домі „Просвіта” буде функціонувати виставка повстанських світлин „Галерея повстанської слави”. Також проведено конкурс малюнку та конкурс на найкращий шкільний твір про УПА. Як і у Франківську, на Волині відбувалися покази фільмів на повстанську тематику.

Чим є для тебе особисто участь у подібних заходах?
Щодо особистого, то я як людина правих націоналістичних переконань (та й просто як українець) вважаю, що свідомість кличе кожного з нас бути щороку в цей день у Києві разом з вояками УПА, щоб захистити їх, запобігти будь-яким провокаціям зі сторони лівих сил.

Які чинники перешкоджають визнанню УПА? Вони є реальними чи штучно створеними?
Чинник один і дуже простий: країна у нас розколота. Верховна Рада усіх скликань починаючи з 1991 року не була готовою до визнання, бо переважна більшість депутатів була антиукраїнських поглядів. Ми сподівалися, що нова Верховна Рада спроможеться на прийняття відповідного закону, однак бачимо, що коаліція Регіони-СПУ-КПУ не буде сприяти жодним чином визнанню. Сьогодні можемо говорити лише про Президента і його кроки.
Вчора надійшла інформація з інтернет-джерел про те, що Віктор Ющенко визнав УПА, підписавши указ. Насправді в указі не йдеться про визнання УПА. Оскільки Президент не наділений повноваженням визнати УПА, і зробити це може лише Верховна Рада за поданням Уряду, то в указі йдеться про дії, які мали б і державні структури, і громадськість планувати та втілювати, стосовно швидшого визнання УПА на державному рівні.

У чому, на твою думку, криються причини ворожого або, принаймні, настороженого ставлення до вояків УПА?
Протягом п’ятдесяти років УПА була переслідувана радянською пропагандою. Її показували в негативному світлі як посібника німецького фашизму, що є абсолютною неправдою. УПА воювала як проти радянського комунізму, що поневолював Україну, так і проти німецьких окупантів. І хоча на даному етапі історії заповнюються білі плями щодо діяльності УПА, але дуже важко викорінити зі свідомості людей ті численні стереотипи, що нав’язувалися радянською владою. Проблема у тому, що з цими стереотипами ніхто не бореться в незалежній Україні, зокрема і серед молоді.

Чи вдасться ветеранам ОУН-УПА пройти наступного року маршем по Хрещатику?
Я переконаний, що так. Якщо влада чи антиукраїнські сили цього не допустять, то у Києві буде у десятки разів більше українських патріотів-націоналістів. Ми підемо навіть на дії, що можуть частково межувати із законодавством. Мається на увазі, якщо антиукраїнський суд чи антиукраїнські правоохоронці, чи інші сили намагатимуться завадити Маршу, ми зробимо все можливе, щоб він таки відбувся і саме на Хрещатику.


























Bookmark and Share