Стан реалізації молодіжної політики : передвиборчі обіцянки і реальні справи


Як правило програми переважної більшості партій та блоків комплексні, тобто охоплюють всі напрямки суспільного життя. Візьмемо один з таких напрямків і спробуємо проаналізувати, чого чекати від влади та опозиції у вирішенні проблем молодіжної політики. Чому саме молодіжної? Справа в тому що для її реалізації не потрібні «революційні» кроки у формі конституційної реформи, зміни політичної системи, радикальних бюджетних та податкових змін, необхідність яких зараз за твердженнями нових урядовців не дозволяють їм реалізувати обіцяні реформи.

В чому полягає сутність молодіжної політики в нашій державі і як вона здійснюється? Край дискусіям на тему «Чи є молодіжна політика самостійним напрямком у державній політиці» було покладено ще у далекому 1993 році. Саме тоді Верховна Рада України прийняла декларацію «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні». Вже в першому пункті цього документу було чітко визначено: «Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави». Крім того були чітко визначені напрямки у яких повинна здійснюватись молодіжна політика, серед яких головними є:


вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян,

допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив,

залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;

надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;

Саме по цих напрямках декларації формували свої «молодіжні» обіцянки політичні сили на минулих виборах. І треба зразу відмітити, що на рівні парламенту кожна з партій(блоків) переможців приділила молодіжній тематиці певну увагу.

Найбільш плідно у цьому питанні попрацювали комуністи. В їх передвиборчій програмі молодіжна проблема зайняла розділ № 1: МОЛОДІ ВІДКРИЄМО ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ в якому конкретно декларувалось: Ми зможемо:


за рахунок державного фінансування створити мережу дошкільних закладів, дитячих санаторіїв, таборів відпочинку, позашкільних спортивних і мистецьких закладів;

забезпечити безкоштовну середню, спеціальну і вищу освіту та отримання молоддю першого робочого місця;

запровадити державну підтримку молодої сім"ї, матері та дитини.

І ще раз молодіжна проблема піднімається у розділі про будівництво:


Створимо широку систему дотацій, субсидій і кредитів для будівництва індивідуального і кооперативного житла на доступних умовах, в першу чергу - для молодих сімей.

Така увага до проблем молоді з боку комуністів зрозуміла. Втрачаючи природнім шляхом своїх виборців, не можна не шукати шляхів до омолодження електорату. Але треба зазначити, не зважаючи на кількість обіцянок, всі вони практично стосуються вирішення соціальних проблем молоді.

Схожа позиція і у колег комуністів по Антикризовій коаліції соціалістів та регіоналів.

Малинові приділили у своїй програмі молоді значно менше уваги: один коротенький пункт:

Молодь і студентство держави будуть спеціально підтримуватись. Вони одержать законодавчі гарантії освіти, працевлаштування і повноцінне житлове кредитування, та одне згадування далі за текстом: підняти студентські стипендії вище прожиткового мінімуму.

Партія регіонів обіцяла «Молоді - якісну освіту і гідну роботу після її завершення», «Посилити дієвість державної політики у напрямку соціальної підтримки молоді як ключової продуктивної сили суспільства. Суттєво збільшити ресурси фондів молодіжного кредитування на цілі освіти й придбання житла, підвищити стипендії до рівня прожиткового мінімуму, забезпечити студентам пільговий проїзд протягом періоду навчання.»

Кидається в око, що всі обіцянки учасників Антикризової коаліції молоді зводились виключно до вирішення її соціальних проблем. Доступна освіта, достойна стипендія, якісне працевлаштування, житлове кредитування. Питання патріотичного виховання, самореалізації молодих людей, розвитку молодіжного громадського руху в програмах цих партій не піднімались. З приводу виконання наданих обіцянок виникає питання: чи в змозі будуть ці партії виконати їх з огляду на проект бюджету на 2007 рік, який вони підтримують. Наприклад соціалісти пообіцяли підняти вище рівня прожиткового мінімуму студентські стипендії. Наскільки мені відомо в проекті навіть мінімальна зарплатня не досягне цього мінімуму. Або, де в проекті бюджету передбачені гроші на обіцянку комуністів: «за рахунок державного фінансування створити мережу дошкільних закладів, дитячих санаторіїв, таборів відпочинку, позашкільних спортивних і мистецьких закладів». Питань більше ніж відповідей. І вже найближчим часом, після прийняття державного бюджету на 2007 рік стане зрозуміло, чи виконають «антикризові» партії свої обіцянки перед молоддю. До речі в угоді про створення «Антикризової коаліції» молодіжна політика як «пріоритетний і специфічний напрямок діяльності держави» взагалі випала. Що це означає? Вибори закінчились?

Що до опозиційної БЮТ, та «Нашої України», яка ще не визначилась вступати їй до правлячої коаліції питання стоїть трохи по іншому. Ці партії не впливають на прийняття рішень. Але у сучасній політиці опозиційні партії повинні працювати не менш активно, розробляючи альтернативні законопроекти, та заробляючи на них бали на наступні вибори. Що ж обіцяли молоді опозиціонери?

«Нашу Україну» на перший погляд називати опозиційною силою важко. По перше всі знають, що це партія тісно пов’язана із Президентом, по друге молодіжним міністром є «нашеукраїнець» Павленко. Але не слід забувати, що ми сьогодні переживаємо гостру боротьбу за повноваження між Президентом та кабміном, а забезпечення умов для реалізації молодіжної політики знаходяться в компетенції останнього.

Що стосується самої програми «Нашої України». Окремого молодіжного блоку в ній немає, але за текстом зустрічаються пункти, які стосуються молодіжної політики.


обсяг кредитів для молодіжного житлового будівництва збільшиться удвічі.

ми встановимо з 2007 року державні стипендії для стажування молоді за кордоном, забезпечимо її доступними кредитами на навчання.

відновляться обов"язкові профілактичні огляди молоді.

кожний випускник загальноосвітньої школи вільно володітиме принаймні однією

іноземною мовою та вмітиме працювати на комп"ютері.


до вищих навчальних закладів вступатимуть найдостойніші - за результатами

незалежного тестування знань випускників.


Єдності України - так! Молодь виховуватиметься з любов"ю до України, її історії, культурних традицій. Ми - на сторожі національного культурного простору.

Вже побіжний огляд наведених пунктів програми НСНУ ілюструє серйозну відмінність їх підходу до проблем молоді. Соціальні обіцянки доповнюються пунктом про медичне забезпечення молоді. Крім того на відміну від партій антикризової коаліції, «нашеукраїнці» соціальні обіцянки не тільки кількісним, але й якісним змістом. Не просто гарантуємо право на освіту, але й проголошуємо її стандарти: знання іноземної мови, володіння комп’ютером. Вища освіта найбільш достойним. Також для них стажування за кордоном.

Крім того програма містить серйозні положення, що до духовного розвитку молоді та її самореалізації. На мою думку програма НСНУ більш комплексна і більше відповідає духу наведеної на початку статті декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні». Але ця програма поки що на папері. Будемо чекати коли НСНУ визначиться із своєю політичною позицією і тільки після цього зможемо надати якісну оцінку.

Тепер черга БЮТ. В її передвиборчий програмі практично відсутні пункти по реалізації молодіжної політики, за винятком обіцянки: «Ми піднімемо стипендії до рівня прожиткового мінімуму». Таке ставлення скоріше за все обумовлене політичними причинами. БЮТ був і скоріше за все залишається лідером політичних симпатій серед молоді. Тому мабуть і вирішили автори програми більше уваги приділити іншим соціально незахищеним групам населення. Тут доречно б було додати, що соціальний блок у БЮТ прописано досить ретельно.

Виходить що давати оцінку участі БЮТ у реалізації молодіжної політики ми будемо тільки за їх конкретними справами.

І так ми проаналізували виборчі програми парламентських партій стосовно реалізації молодіжної політики. Надали їм свою оцінку.

Поза нашою увагою залишились роль молодіжних проблем у програмах місцевих партійних організацій і блоків які перемогли на виборах до місцевих рад. Їх ми розглянемо разом з питанням реального виконання цих обіцянок у продовжені даного матеріалу, який вийде у наступному номері газети.











































































Bookmark and Share