Ілля Яшин: "Найгірше, що можна робити зараз, - це боятись"


Лідер російського молодіжного «Яблука» розповідає про те, як і в яких умовах його покоління готує кольорову революцію.
Ілля Яшин, лідер молодіжного «Яблука» і один з координаторів блоку «Оборона», - постійний активіст та організатор найбільш яскравих акцій протесту в Росії останнього часу. Ці акції викликають нервову реакцію влади: тільки за останній місяць Яшина двічі арештовували. Під час травневих свят – влада Білорусі, в зв’язку з його участю в акції-пікетуванні «Чорнобильський шлях» в Мінську. А в понеділок, минулого тижня, - вже в Москві, за організацію мітингу на захист Ходорковського біля будівлі Міщанського суду. Про особливості національного молодіжного руху він розповів в інтерв’ю «Независимой Газете».

Ілля, не боїтесь, що вас посадять по серйозному і надовго?

Не боюсь. Але і не виключаю. Найгірше, що можна зробити зараз, - це боятись. Якщо будеш боятись, то тебе точно посадять. Якщо не будеш, є ймовірність залишитись на волі і довести свою справу до кінця. Є небезпека лише в тому, що влада зовсім не соромиться проводити показові політичні розправи. Заступника голови партії «Яблуко» Сергія Митрохіна омоновці били, не соромлячись, на очах п’ятнадцяти чоловік. Нас вкинули в одну сторону автобуса, Митрохіна – в іншу. Його прикували наручниками до поручня і почали бити коліном в живіт, в груди, по ребрах. Адвокати Митрохіна наполягли на тому, щоб його відвезли на медичний огляд і зняли побої. В травмпункті було зафіксовано, що Митрохін отримав травму грудної клітки. Пізніше нам було висунуто звинувачення по декількох статтях: участь і організація несанкціонованого пікету; опір омонівцям; непокора вимогам працівників міліції. Пришили навіть спробу зірвати погони з офіцера МВС.

Молодих активістів Едуарда Лимонова вже неодноразово били в провулках. Недавно постраждав лідер Авангарду Комуністичної Молоді Сергій Удальцов. Чи очікуєте і ви, що аналогічні дії будуть застосовані до вас і ваших друзів?

Ми вже всі давно до цього готові. Я думаю, що чим радикальнішою стає опозиція, тим більша імовірність того, що на неї розпочнеться тиск з двох сторін. Спочатку – зі сторони правоохоронних органів. І як наступний етап – зі сторони кримінальних елементів. Ми зараз знаходимось на першому етапі. Нас почали пресингувати правоохоронні органи: хлопців посадили за грати на декілька діб. Наступним етапом, напевне, стане зіткнення з тими людьми, що розгромили штаб Націонал-більшовистської партії.

Що ви скажете стосовно «незвичайного фашизму», в якому вас звинувачують прокремлівські «нашисти»?

Коли вони називають прізвища людей, котрі «співчувають фашистам в Росії», - вірменина Каспарова, єврея Невзліна, - стає просто смішно. Це стандартний приклад маніпулювання суспільною свідомістю. Вони пробують поєднати несумісне і по вченню Геббельса подати найбільш жахливу брехню як правду. А як докази використовуються цитати з «Живого Журналу» і, чомусь, з ранніх книг Ломоносова, що має повністю направлений пропагандивний характер.

Чому, на ваш погляд, влада так болісно реагує на дії вашого молодіжного руху?

Тому що вони знають, як протидіяти опозиції в парламенті і в кабінетах, але не мають уявлення, що робити з опозицією на вулиці. Намагаються протистояти їй силами правоохоронних органів або ж просто залякують і тиснуть на активістів силою. Влада дуже боїться того, що вони називають «помаранчева революція». Але проблема в тому, що в опозиції і влади зовсім різні уявлення про те, як розуміти це словосполучення. Для них «помаранчева революція» - це зміна конституційного устрою, для нас – захист нашого права на вибір.

Ви були очевидцем помаранчевої революції на Україні і знаєте, що українська опозиція мала принаймні свій медіаресурс – «5 канал». В Росії, де зовсім інші умови, можливе щось подібне?

Умови зовсім різні і прогнозувати щось неможливо. Якщо від Харкова до Києва добиратися 7 годин, то від Москви до Владивостока - сім днів у найкращому випадку. Але при цьому я прекрасно пам`ятаю, що в липні, за кілька місяців до всіх цих жовтогарячих подій, я спілкувався зі своїми українськими друзями, і вони були налаштовані дуже песимістично, приблизно так само, як ми зараз. Ніхто не вірив, що хтось вийде зрушити цю машинерію, що вдасться вивести стільки людей на вулицю. І для багатьох функціонерів штабу Ющенка й «Пори» було великим одкровенням, коли маховик запустили і вже після першого туру на вулицю вийшло так багато людей. В певний момент ці функціонери навіть не знали, що з ними робити, - це було для них зовсім зненацька. Тому я думаю, що найправильніше, що ми можемо зараз робити, - це не теоретизувати на тему: може бути жовтогаряча революція чи не може бути. Потрібно, щоб кожний робив свою справу. Наша справа - це нарощувати протестні дії демократичного руху.

Якісь висновки з української революції ви зробили?

Головний висновок, який я зробив для себе, полягає в тому, що кожна людина повинна перейнятися ідеєю, оскільки кожна людина - це громадянин, а не бойова одиниця. І треба до нього відповідним чином ставитись.

Леонід Невзлин в одному з інтерв`ю назвав вас «дуже перспективним». Спостерігачі відзначають, що молодіжне «Яблуко» виглядає яскравіше і перспективніше за своїх старших товаришів. Чи не станеться так, що ви внаслідок цих протиріч покинете партію?

Немає ніякого протиріччя. Я хочу нагадати, що «Яблуко» - це єдина демократична партія, що існує з 1993 року. Свого часу я прийшов в «Яблуко» як у партію, що єдина в країні виступила проти війни в Чечні, яка єдина до кінця захищала незалежне телебачення. Я переконаний, що партія збереже себе і в майбутньому. Те, що ми робимо із хлопцями, моя діяльність у рамках коаліційної організації - це саме еволюція нашої партії.

Соратники Якименка продемонстрували, що здатні збирати десятки тисяч людей. Чи важлива на сьогоднішній день чисельність для партії або руху?

Чисельність, безумовно, важлива, але на даному етапі важливо створити структуру й мати бойовий кістяк. Необхідно колись створити кістяк, що у потрібний момент обросте м`ясом, кістяк молодіжної організації, який нікуди не дінеться, щоб не трапилось. Які б репресії не розпочалися, який би тиск не був з боку влади. Потрібні люди, у яких можна бути впевненими до самого кінця. Якщо вони є, то в годину «ікс» навколо них з`явиться маса інших.

Веб-сайт руху "Оборона" www.oborona.org

Bookmark and Share