Федір Грубий: „Студентів потрібно зацікавлювати результатами власної роботи”


Федір Грубий активну громадську роботу розпочав ще, навчаючись у 6-ій школі, де його обрали старостою усіх старост. Згодом взяв участь у курсах лідерства, що проводила організація „Наше покоління” . Незабаром став членом самої організації, брав участь у декількох проектах. У 2003 році вступив до Ужгородського інституту інформатики і права. Вже починаючи з першого курсу був обраний старостою, брав активну участь у роботі органів студентського самоврядування. На другому курсі Федора обрали Головою Студентської ради факультету економіки. У 2005 році був обраний Головою Студентської ради ЗакДУ. Цього року вдруге переобраний на цю посаду.

Федоре, ти вже вдруге обраний Головою Студентської ради. У зв’язку з цим, які твої враження та плани?

Щодо вражень, то можу сказати, що я дуже хвилювався... Стосовно планів, то ще влітку ми розробили план заходів Студентської ради ЗакДУ. Розробка тривала два місяці, а вже з першого вересня нам було значно легше – ми просто дотримувалися вже сформованої стратегії роботи, власне приступили до втілення намічених планів.
Основними і найбільш важливими моментами цієї стратегії є прийняття нового Положення про органи студентського самоврядування ЗакДУ, яке готувалося протягом 3-ох місяців, і яке вже затверджене конференцією студентів. Можу з упевненістю заявити, що воно є досить досконалим, адже усі зауваження та доповнення, які пропонувалися, насправді вже були передбачені у ньому. Через те, що ми займалися удосконаленням цього положення, був дещо змінений час проведення звітно-виборчої конференції, яка зазвичай у нас відбувається у вересні. Цього ж разу конференція була проведена аж у кінці жовтня. На це ще й вплинули деякі труднощі у скликанні конференції, пов’язані з великою кількістю делегатів.

Можеш розповісти про найбільш яскраві акції та заходи, над втіленням яких будете працювати найближчим часом.

Ми будемо займатися розповсюдженням інформаційних бюлетенів щодо життя університету. На усіх факультетах, на кожному курсі будуть знаходитись такі бюлетені, в яких наперед зазначатимуться найближчі акції, заплановані Студентською радою. Таким чином, кожен студент зможе долучитися до реалізації того чи іншого заходу, який йому найбільше до душі. Ще одне стратегічне завдання – це обмін досвідом з іншими органами студентського самоврядування як українських вузів, так і закордонних. У рамках цієї діяльності минулого року ми вступили до Всеукраїнської студентської ради. Вона нам дуже допомогла щодо вдосконалення нашої структури, положення. Саме через Всеукраїнську студентську раду найкраще обмінюватися досвідом, виходити на контакт із органами студентського самоврядування інших вузів. Проте я не вважаю за доцільне когось сліпо копіювати чи наслідувати. Кожен вищий навчальний заклад за своєю атмосферою та духом є унікальним, тому якогось універсального рецепту для усіх немає. Треба вміти зберегти свою індивідуальність, при цьому постійно вдосконалюючись.
Що ж до найближчих акцій, то вже на тижні ми будемо проводити святкові заходи до Дня студента. У його організації нам надзвичайно допомагає адміністрація нашого вузу. Також зараз ми проводимо загальноуніверситетське переобрання старост, з тим, щоб інтереси кожної академгрупи представляла саме та людина, яка зможе найкраще відстоювати інтереси студентів.


Як можеш охарактеризувати стосунки керівництва Закарпатського державного університету та органів студентського самоврядування вашого навчального закладу?

У нас ці стосунки базуються на взаємоповазі, взаєморозумінні та визнанні рівності усіх учасників навчального процесу (адже, не було б студентів - не було б і адміністрації, не було б адміністрації – не було б і студентів. Все взаємопов’язано.). Тому, якщо у нас виникають якісь проблеми, то ми звертаємося за ієрархією – спершу до директора (якщо це питання рівня інституту), якщо є потреба – до ректора. І всі наші звернення та подання одразу розглядаються, не було ще жодного прецеденту, щоб було відхилене якесь наше прохання. Керівництво намагається йти на співпрацю з нами у вирішенні усіх питань, включно з найдрібнішими. Наприклад, встановлення автомату кави на першому поверсі навчального корпусу.

Тобто співпраця з вузівським керівництвом для вас є не лише пустою декларацією?

Звичайно, ні. Перш ніж, приймається якесь рішення та подається на стіл керівництву університету, воно проходить широке обговорення на студрадах інститутів, на Студраді університету: ми багато радимось, ретельно все обдумовуємо, і тільки тоді узгоджений варіант презентуємо адміністрації вузу. У відповідній формі це все потім і реалізується.

Чи наявна зараз тенденція збільшення активності молоді саме щодо участі у студентському самоврядуванні?

Я можу сказати, що з кожним роком кількість активної молоді зростає. Наприклад минулого року, коли у нас ще діяло старе положення, ми нікого не могли прийняти до складу Студентської ради. А тепер у нас є офіційно асоційоване членство у Студентській раді, у будь-якому органові студентського самоврядування. Усім студентам, які хочуть щось робити, ми надаємо цю можливість. А щодо збільшення кількості бажаючих долучитися до студентського самоврядування у ЗакДУ – то це є закономірний результат тієї роботи, яку ми проводили раніше. Люди бачили результати, досягнення, успіх – їх це зацікавлювало, і вони також хотіли до цього долучитися.

А яка вікова категорія найбільш активних студентів: це молодші курси, середні чи найстарші?

За моїми спостереженнями, найактивнішими є, звичайно, наймолодші студенти. Поступово до 4-5 курсу ця активність дещо згасає. Але це характерно для молоді усіх вузів. Адже у віці 20-21 рік молоді люди, зазвичай, вже дещо іншими проблемами переймаються – у когось робота, у когось сім’я і т.д. Тому ми, зберігаючи вже напрацьоване, кожного року намагаємося одразу ж активно залучати до роботи та активної діяльності у сфері студентського самоврядування перші курси.

Що, на твою думку, потрібно для того, щоб і надалі підтримувати та збільшувати активність студентства?

Для цього потрібно проводити роз’яснювальну роботу, інформувати студентів докладно про нас та нашу діяльність, про можливості, які для них відкриті. Але найважливіше – потрібно показувати роботу. Тоді студент сам прийде до нас, і захоче працювати разом з нами.

З якими труднощами найчастіше вам доводиться стикатися у вашій роботі?

Перш за все, це недостатня підготовленість та обізнаність студентства у сфері студентського самоврядування, а також нестача часу на реалізацію тих чи інших проектів, що, власне, випливає із першої проблеми. Адже нестача кваліфікованих виконавців, реалізаторів ідей значно гальмує процес втілення в життя тих чи інших заходів та задумів.

Яу загалом оцінюєш процес становлення системи студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України?

В Україні зараз дуже активно обговорюються питання щодо створення органів студентського самоврядування, адже ми переходимо на європейські стандарти вищої освіти, а невід’ємною сладовою навчального процесу є існування саме таких органів. Бо хто ж краще самих студентів знає їхні проблеми та найоптимальніші шляхи їх вирішення?

Маєш якісь ідеї щодо вдосконалення системи студентського самоврядування?

Я вважаю, що усім органам студентського самоврядування вузів, які знаходяться на території Закарпатської області, потрібно створити такий спільний орган, який: по-перше, буде проводити моніторинг роботи усіх органів студентського самоврядування , по-друге зможе виступити, як репрезентатор кращих органів студентського самоврядування в Україні, по-третє, узгодити та консолідувати нашу діяльність.

Вже ведуться переговори щодо створення такого органу?

Якраз зараз до міжнародного Дня студента плануємо провести круглий стіл за участі керівництва органів студентського самоврядування області. Сподіваємося, вони відгукнуться на таке запрошення. Минулого року також планувалася така конференція, але вона поступово переросла у зустріч з губернатором області. Тобто такого серйозного рівня ми і не сподівались.
















































Bookmark and Share