ВІТАЄМО З СВЯТОМ !


Указом Президента України 22 січня відзначається як День Соборності, тобто єдності українських земель. Поняття соборності в національно-політичному розумінні єднання Наддніпрянщини і Галичини було задеклароване Головною Руською Радою у Львові ще 1848 року. Однак ця ідея остаточно викристалізувалася на зламі ХІХ і ХХ століть.Першу спробу теоретично обґрунтувати боротьбу за самостійну соборну Українську державу зробив у 1895 році Юліан Бачинський у праці "Україна irredenta", в якій на підставі наукового аналізу дійшов висновку, що політична самостійність і соборність України необхідна передумова ії економічної та культурної розбудови.

У 1914 року в Галичині було організовано Головну Українську Раду, яка проголосила у своєму заклику "За волю України" утворення самостійної і соборної української держави зі столицею в м. Києві, де були б українське керівництво і український парламент (дума), вибраний усім українським народом.

Та тільки в січні 1919 року була проголошена самостійна соборна незалежна Українська держава.
А до цього після збройного виступу січових стрільців у листопаді 1918 року було створено Західно-Українську Народну республіку на чолі з головою української національної Ради Євгеном Петрушевичем та столицею у м.Львові.
У грудні 1918 року. керівництво Західно-Української НР провело переговори з Київським керівництвом про злуку з Українською народною республікою (столиця м.Київ) від Галичини, Буковини й Закарпаття були обрані делегати на Трудовий конгрес, скликаний у м.Києві. Делегація ЗУНР прибула до Києва на чолі з Л.Бачинським, віце-президентом ЗУНР - основним автором закону про злуку.

Урочистий Акт Злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12.00 на Софіївському майдані, де зібралися десятки тисяч киян і військовиків, духовенство. В присутності іноземних дипломантів держсекретар Л.Цегельський передав голові Директорії В.Винниченкові Грамоту-ухвалу УНР. Було зачитано універсал, в якому проголошено про з'єднання Західно-Української Народної Республіки з Українською (Придніпрянською) Народною Республікою в одну суверенну Народну Республіку. Від нині злилися в одно Галичина, Буковина, Закарпаття, Придніпрянська Україна в одну Велику Україну.

Універсал підписали: В.Вінниченко, О.Андрієвський, С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко.
23 січня в оперному театрі м.Києва відбувся Трудовий конгрес. За Акт Злуки проголосували всі чотириста делегатів. Було ухвалено скликання парламенту Великої Соборної України і перейменування ЗУНР на Західну область Української НР, від якої до Директорії було обрано Є.Петрушевича та подальший процес об'єднання України був призупинений під тиском зовнішніх сил.

Директорія УНР зазнала поразки від більшовицьких військ і втратила майже всю свою територію, а Західні терени з часом були захоплені Польщею.
Впродовж десятиліть історіографія замовчувала сам акт проголошення злуки українських земель. Лише 22 січня 1990 р. в пам'ять про славетну акцію 1919 р. мільйони тоді ще радянських українців було влаштовано "живий ланцюг" з тисяч громадян від Києва до Львова і далі до Карпат.
На державному рівні це свято почали відзначати тільки в останні роки.

Отож, складна історія була в цього свята. Переживши повне забуття за часів перебування нашої країни в Радянському союзі, воно знову повернулось до нас на хвилі незалежності.
Але реалії сьогодення дають привід сказати, що Україна потребує нового об’єднання. Від виборів до виборів наша країна стає полем бою, на якому політики змагаються за електоральні симпатії, а результатом цього стає все більше і більше розділення держави на два ворогуючих табори.

Підготувала Галина Тимощук



















Bookmark and Share