Григорьєв: Прийти покричати гасла може кожен


Андрій Григорьєв - голова кримської молодіжної організації "Демократичні
перетворення України" з 2004 року, а з недавнього часу, ще й голова
Молодіжної Ради при Постійному Представництві Президента України в Криму.

Звідки з'явилася ідея створення Молодіжної ради?

В 2005 році я побував на молодіжних муніципальних слуханнях Ради Європи в місті Комсомольську, там обговорювалися ідеї створення таких-от Молодіжних рад, активізація молоді та можливості впливу на прийняття рішень місцевими радами та влади з приводу молодіжних питань. Там я познайомився з багатьма людьми, зокрема, з Дніпропетровська, які розповіли, що у них є така рада при міському голові. Тоді я "привіз" цю ідею в Крим, це була новизна, бо подібного у Криму ще не було. Правда, був Молодіжний парламент, але це не зовсім те.

Ми підготували положення про Молодіжну Раду і звернулися до Віталіни Дзос, тоді заступника голови Ради Міністрів АРК. Тобто, ми спочатку хотіли, щоб ця рада була створена при Раді Міністрів, тобто при профільному Міністерстві молоді. Дзос підтримала цю ідею, але не пройшло півроку як Раду Міністрів відправили у відставку і вона, перебуваючи в команді Матвієнка, теж пішла з цієї посади. Після цього ми зустрічалися з пані Асмоловою, яка прийшла на місце Дзос та міністром освіти. Вона теж висловила свою підтримку нам. Але коли ми подали документи на юридичну експертизу, виявилося, що така рада ніби-то вже існує, вона була створена при Куніцину ще в 1999 році і ніби-то вона діє, тому немає сенсу створювати те, що вже є.

Влітку, ми звернулися до голови Верховної Ради Криму Анатолія Гриценка та міського голови Сімферополя Геннадія Бабенка, вірніше до їхніх заступників. Вони теж ніби-то погодилися, що таку раду треба створити, але пройшло трохи часу і ми дізнаємося, що Молодіжну раду створено при голові Ради Міністрів Гриценку. І парадокс, в тому, що сам Гриценко очолив її. Точно так вчинив і Бабенко, правда не сам став її очільником.

А чому ви не пішли працювати у ті дві Молодіжні ради, ви ж могли долучитися? Що вас не влаштовувало, чи, можливо, щось зупиняло?

Ми не пішли в ці ради, хоч нам і пропонували приєднатися. Але ми хотіли закцентувати свою увагу на профільних молодіжних організаціях - тобто на молодих юристах, молодих економістах, тобто непартійних організаціях. Крім того, ми хотіли працювати зі студентською молоддю. Зараз у нас при Представництві 60 чоловік - 40 від ВУЗів та профкомів і 20 від громадських організацій, які діють. Тобто, у нас - студентська молодь, яка знає проблеми молоді і у місті і на селі. При пану Гриценку у раді присутні лише голови республіканських громадських організацій, лише голови і все, навіть ті організації, що не мали статусу республіканських, не могли туди потрапити, щоправда присутній ще голова студентського профкому півострова.

Мені сподобалося, як охрестили відразу ж цю раду - "кишеньковий комсомол Гриценка". А ще більшим парадоксом стало те, що очолив цю молодь, один з наймолодших учасників - сам пан Гриценко. Тому, я бажаю, що у них все було добре, але коли ініціатива йде зверху, чи просто для галочки, така рада, на мою думку, діяти не буде.

Як формувалася ваша команда?

Переважна більшість - це люди з "Демократичних перетворень" та симпатики ідеї створення Молодіжної ради в Криму.

Також, ми проаналізували діяльність кримських громадських організацій, та вибрали найбільш дієвих та активних, потім ми звернулися до представників профкомів найбільших вузів, з проханням делегувати до нашої ради своїх представників.

Що це дає вам особисто, ви молодий підприємець, для чого вам ця морока?

Ви будете сміятися, але мені особисто приємно спілкування з цікавими молодими людьми, по-друге, я хочу, щоб змінився рівень і якість життя українців, хочу щоб для молоді та наших дітей були створені кращі умови для розвитку ніж є зараз. Ви подивіться, що робиться на селі - вся молодь п'є. Треба терміново щось змінювати.

То коли і з чого почнеться ваша діяльність?

Зараз уже працюють ті комітети, що ми створили - Комітет з депутатської етики, інформації та організаційних питань; з соціальних питань, економічних та працевлаштування молоді; з питань освіти і науки, правових та законодавчих питань; з питань екології та природокористування, охорони здоров'я та медицини та комітет з питань культурно-масової та спортивної діяльності.

Ці комітети зараз моніторять проблеми, пов'язані з тематикою кожного комітету, далі - ми плануємо формувати порядок наших дій. 28 грудня Президія збереться для того, щоб сформувати порядок нашої діяльності.

Хочу наголосити, що наша Молодіжна рада є консультативно-дорадчим органом при Представництві. Тому, ми хочемо насамперед, щоб люди знали куди звернутися з своїми проблемами. А ми - розглядаємо цю проблему та намагатимемося допомогти у її вирішенні, а також, якщо це загальномолодіжне питання - виносимо на розгляд до Постійного Представника Президента. Чому саме до нього, тому що у нас, в Україні, Президент є гарантом реалізації державної молодіжної політики, і ми сподіваємося, що Представництво
виступить інструментом вирішення проблем нашої молоді, чи хоча б сприятиме тому, що про проблему почують.

Чи можна чекати від вас акцій протесту, якщо, наприклад, порушуються права студентів? Тобто можна працювати інтелектуально і довго - і не мати швидких помітних результатів, а можна стати на захист прав, якщо їх порушують, і зробити так, як це було Сумах.

Безперечно, якщо влада не розуміє мови інтелекту, їй потрібні майдани і акції протесту, якщо нас не будуть сприймати і дослухатися , ми не будемо довго думати і станемо на захист прав студентів. У нас уже є такі звернення від школярів, студентів і ми з ними вже працюємо. Ми хочемо, щоб влада дослухалася до нас і була повернута до нас обличчям.

Друге, якщо під Представництво Президента приходить якась божевільна євроазійська молодь, яка говорить, що потрібно розділити Україну: Західну- туди, Східну - сюди, то вибачте, це не тільки суперечить нормальному уявленню про життя в нашій країні, а й суперечить здоровому глузду. Я знаю, що у тих заходах бере участь 15-20 петеушників, яка не знають чого вони прийшли і що вони роблять.

Ми, по можливості, будемо до них звертатися, запрошувати на "круглі столи", обговорювати те, що вони говорять і доносити до них наші погляди. Розумієте, прийти покричати лозунги, може кожен, а от прийти, сісти за стіл, аргументувати свою думку, це не кожному дано. В полеміку, звичайно, з ними вступати ми не будемо, але будемо шукати конструктив.

Тобто, якщо коротко, головна мета нашої діяльності - конструктив, який ми будемо розповсюджувати на ті сфери діяльності, що безпосередньо стосуватимуться молодіжних питань.

Джерело: Молодіжна правда














































Bookmark and Share