Щодо молоді, то ми робимо все, щоб молоді люди приходили у владу, і така тенденція з’явилася


Прямий ефір, 22.11.2006, ведуча - Інга Савицька
У брифінгу взяли участь:
- Бабенко Наталя, головний редактор газети «Наш город Николаев»;
- Раскопов Вадим, редактор відділу політики газети „Южная правда”;
- Топчий Олександр, заступник генерального директора Миколаївської держтелерадіокомпанії;
- Чиченін В’ячеслав, головний редактор газети „Новая Николаевская газета”.

Питання: Олександре Валерійовичу, вчора Ви були у Києві на зустрічі з Прем’єр-міністром України В.Януковичем. Які результати цієї зустрічі? (І.Савицька).
Зустріч тривала 1 годину 47 хвилин. Для Миколаївської області це була позитивна зустріч, ми обговорили ті проблемні питання, які ми не можемо вирішити на місцевому рівні, а лише спільно з апаратом Кабміну, ВР, адміністрації Президента. Я проінформував Прем’єра про тенденції, що спостерігаються в соціально-економічному розвитку Миколаївської області, в громадсько-політичному житті регіону, після чого ми перейшли до проблемних питань. Спочатку ми розглянули проблеми кожного з суднобудівних заводів. Другий блок проблемних питань, які ми обговорили – це ті заборгованість із заробітної плати, яка росте, і добудова Ташлицького гідроакумулюючого вузла. 3-й блок – це питання, які негативно впливають на імідж влади як місцевої, так і центральної, зокрема, уряду: виконання Державної програми „Шкільний автобус”, надходження субвенцій на ремонт шкіл і лікарень у районах області, проблеми ЖКГ.
Також ми розглянули виконання протокольних доручень, які були надані Прем’єр-міністром під час його візиту на Миколаївщину.
Прем’єр позитивно оцінив тенденції соціально-економічного розвитку. В регіоні. В аналітичній оцінці цих тенденцій, що була зроблена Кабміном, „негатив” міститься на 2-х сторінках, „позитив” – на 5-х.
Питання: При обговоренні приватизації того чи іншого підприємства завжди виникає питання корупції. В ході майбутньої приватизації заводу ім.61 комунара важливо уникнути цього фактору. Прокоментуйте, будь ласка, чи зможемо ми провести приватизацію поза корупцією? До того ж, є така проблема, як позов Ласкарідіса до заводу та України… (В.Чиченін)
Для влади всіх рівнів важливо, щоб цей завод став прикладом успішної приватизації.
Невдала приватизація ЧСЗ була обумовлена, окрім всього, й тим, що фактично і міська громада, й обласна влада були відсторонені від цього процесу.
Зараз ми мусимо врахувати ті помилки, що були допущені при виписуванні умов купівлі-продажу ЧСЗ. Перш за все, держава повинна розставити для себе пріоритети – що вона хоче отримати від цієї приватизації? Адже ж є 2 шляхи отримати максимальну кількість грошей і більш не цікавитися підприємством і продати його так, щоб він працював згідно із своїм профілем, на ньому зросли кількість зайнятих людей, заробітна плата тощо.
Після зустрічі з Прем’єр-міністром я впевнений, що так воно й буде, буде обраний другий шлях, за мету буде поставлено відродження цього суднобудівного гіганта.
Я бачив 2 вдалих приклади приватизації суднобудівних заводів – завод „Океан” і Херсонський суднобудівний завод. З цими підприємствами можна проводити аналогію і по кількості зайнятих людей, і по заборгованості із заробітної плати. Зуміла херсонська влада разом із урядом і Фондом держмайна провести таку вдалу приватизацію? Зуміла! Я впевнений, що це вдасться й нам. Приватизація має відбутися приблизно у травні місяці.
Щодо позову Ласкарідіса. По-перше, Кабміном і Мінпромполітики прийнято рішення про зміну керівництва заводу. Наступного тижня ми узнаємо прізвище нового директору заводу ім. 61 комунара.
Я знаю 4 компанії, які висловлюють бажання прийняти участь у приватизації заводу. Це профільні компанії визначили коло проблем, що існують на заводі, і я сподіваюсь, що до початку приватизаційного конкурсу проблеми із позовами будуть вирішені. У бізнесменів прийнято концентрувати всі борги в одних руках, якщо ти претендуєш на придбання об’єкту.
Питання: Що говорилось під час Вашої зустрічі з Прем’єр-міністром про ЧСЗ? Де зараз його власники, вони на території України? (Н.Бабенко).
Активізовані судові розгляди, є чіткий план по подоланню кризи на ЧСЗ. Там мають змінитися власники, з’явиться інший профільний інвестор або завод знову повернеться у державну власність.
Один з братів Чуркіних знаходиться у розшуку, у відношенні його порушено кримінальну справу, у відношенні однієї з осіб, які представляли інтереси Чуркіних також порушена справа, і він також розшукується органами внутрішніх справ. Старший брат Чуркін знаходиться не в Миколаєві, до нього претензій ніяких ми пред’явити не можемо.
Прокуратурою Миколаївської області на цьому тижні порушена кримінальна справа відносно власників цього заводу.
Після зміни власника новий власник заводу повинен надати план відновлення цього заводу.
Питання: Чи є бажаючі придбати ЧСЗ? (І.Савицька).
Чорноморським суднобудівним заводом активно цікавляться компанії зі світовим іменем, всі вони зустрічались із представниками обласної адміністрації, висловили свою зацікавленість цим унікальним заводом.
Його технічні можливості затребувані на світовому рівні, і потенційні інвестори вже називали суму, за яку вони готові придбати завод – від 100 млн.дол. Ми пам’ятаємо, що контрольний пакет акцій був куплений Чуркіними за трохи більш як 119 млн.грн.
Питання: Олександре Валерійовичу, в нашій області є хай і невеликі, але успішні підприємства. Які кроки робить адміністрація для того, щоб їм допомагати: з інвестиціями, з виходом на зовнішні ринки тощо? Наприклад, „Первомайськдизельмаш”? (О.Топчий)
Почнемо з „Первомайськдизельмаша”. По-перше, я не думаю, що адміністрація повинна розшукувати інвесторів, додаткові ринки збуту для підприємств тощо. Вона мусить допомагати там, де це необхідно. Повторюся вже вкотре: я вважаю адміністрацію сервісною службою. Якщо у підприємства є проблема і воно не може вирішити її, воно звертається до нас. У випадку з „Первомайськдизельмашем” я вважаю, що не треба шукати для нього експортні ринки збуту. Український ринок потребує огромної кількості продукції, яку випускає це підприємство. Для того, щоб показати та довести, наскільки ця продукція конкурентоспроможна, ми плануємо у 2007 році запустити кілька когенераційних установок виробництва „Первомайськдизельмаш” на об’єктах Миколаївської області, в тому числі – нашому протитуберкульозного диспансеру. Вважаю, багато закладів можуть бути обладнані такими установками. Наступний об’єкт, де ми плануємо розмістити продукцію „Первомайськдизельмашу” – це в Арбузинці, де ми хочемо встановити когенераційну станцію, яка буде опалювати кілька бюджетних установ.
Термін, за який ці установки окупаються – 2,5 роки. Це дуже цікаві проекти, особливо для бюджетної сфери, де треба економити саме на енергоносіях.
Питання: Як заохочується до нашого регіону дрібний інвестор, готовий інвестувати у невеликий бізнес? (І.Савицька)
На різноманітних підприємницьких форумах я звертаюся саме до середнього та малого бізнесу: якщо є проекти, звертайтесь до нас, не мовчіть!
Наведу приклад: з’являються чутки, що у підприємства почалися проблеми з податківцями, які виходять за межі законних дій. Під час розмови підприємець підтверджує, що це так, але офіційної ходи давати цьому не бажає.
Але якщо він не хоче розмовляти на офіційному рівні, я допомогти йому не зможу. Підприємець повинен розуміти: 50% його проблем - від того, що він не хоче витягувати їх на світ божий.
Питання: Олександре Валерійовичу, під час розмови якою була позиція Прем’єр-міністра щодо повернення селянам відсотків по банківських кредитах?(В.Раскопов)
Це, дійсно, я вважаю, проблемне питання №1 сільського господарства. Ми не повинні допустити, щоб селяни були обдурені у такому важливому питанні, як відшкодування відсотків по кредитах, які вони взяли. На жаль, питання поки що не знайшло свого рішення. Прем’єр-міністр попросив, щоб найближчим часом я направив на його ім’я звернення і у моїй присутності дав завдання першому віце-прем’єр-міністру М.Азарову, щоб все-таки знайшли можливість ще раз провести корекцію бюджету Міністерства аграрної політики і дістати ці гроші.
В Миколаївській області сума, яку держава повинна повернути аграріям по короткострокових кредитах, складає близько 30 млн.грн.
Я сподіваюсь, що урядом це питання все ж таки буде вирішено.
Питання: Що має Миколаївська область від Ташлицької ГАЕС? Скільки грошей ми вже отримали, на що витратили і скільки отримаємо ще? (Н.Бабенко).
В цьому році за «ташлицькою програмою» ми маємо отримати 30 млн.грн, поки що отримали і повністю освоїли 14 млн.грн. Один із пунктів протоколу доручення, яке дав Віктор Янукович під час свого візиту на Ташлицьку ГАЕС – розглянути можливість включення до структури тарифу на відпуск електроенергії коштів в обсягах, достатніх для добудови та введення в експлуатацію перших двох гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС.
На жаль, цього зроблено не було. Після того, як я проінформував про це Прем’єра, він дав відповідне розпорядження віце-прем’єру А.Клюєву, який тут же зв’язався з головою НАЕК «Енергоатом» А.Деркачем. І було прийнято рішення про проведення наступного тижня наради під головуванням А.Клюєва і за участі облдержадміністрації, облради, Южноукраїнської АЕС. Сподіваюсь, на ньому будуть розставлені крапки.
А проблем накопичилося багато, це пов’язано з нерівномірним фінансуванням. Зриваються строки пуску другого гідроагрегату, Прем‘єр поставив задачу, щоб пуск відбувся у травні. Але з жалем мушу констатувати: заборгованість лише із заробітної плати 1,5 тисячам працівників (на Ташлику працюють 20 підрядних організацій) складає близько 3 млн.грн.
Сподіваюсь, що таке активне втручання Прем’є-міністра дасть активний поштовх до вирішення цих проблем.
До кінця завершення будівництва Ташлицької ГАЕС Миколаївська область на соціальні об’єкти (а це школи, лікарні тощо) має отримати більше як 100 млн.грн.
Крім того, нагадаю, що згідно угоди з НАЕК «Енергоатом», раніше від загальної вартості проекту нам відводилося 10%, наразі облрада прийняла рішення про 13%.
Питання:
2,5 тисячі людей трудового колективу заводу ім. 61 комунара, що мають заборгованість із заробітної плати кілька місяців, не працювали ці місяці? (В.Чиченін)
Я б не говорив огульно, що всі вони не працювали. На заводі виконувалися ті чи інші роботи, я в цьому впевнений, оскільки спілкувався з представниками трудового колективу.
Я би хотів закликати всіх миколаївців, в тому числі й журналістів: коли почнеться приватизація заводу і процес обговорення умов конкурсу – підключайтеся активно до нього. Чим більше люди знатимуть про нього, чим прозоріше він відбуватиметься, тим більша гарантія, що ми не зробимо якихось помилок.
Інвестори, які боротимуться за право на придбання заводу, мусять пояснювати свої кроки не лише мені як голови облдержадміністрації, уряду і Фонду держмайна, але й трудовому колективу підприємства, міській громаді, облраді, міськраді.
Питання:
Ми знову тягнемо газ у районах. Наскільки ми зазираємо наперед, адже ж газ буде дорожчати? (В.Чиченін)
Я згоден, що деякі населені пункти треба не газифікувати, а електризувати. В Арбузинці ми хочемо показати приклад «газифікації по-новому», із застосуванням сучасних когенераційних технологій. Тим самим ми уходимо від залежності від ціни на газ, за рахунок електроенергії ми зможемо опалювати соціальні об’єкти, і комунальне підприємство, на балансі якого буде когенераційна станція, прийматиме рішення, за яким тарифом відпускати її бюджетній сфері.
Тобто на цих об’єктах вже буде електрифікація.
У нас не газифіковані два райони – Снігурівка і Криве Озеро. І газифікація районів – це, перш за все, не опалення, а розвиток бізнесу. Без газу він не прийде. Привабливість району дуже сильно страждає, якщо в ньому немає газу. І задача районної влади – вирішувати, той чи інший населений пункт газифікувати або електрифікувати.
Питання: Молоді менеджери неохоче йдуть у владу. Ви відчуваєте дефіцит молодих кадрів у адміністрації? (О.Топчій)
На жаль, у 17-му році ми все зруйнували, потім 80 років будували світле майбутнє, а в 90-х знову все зруйнували, в тому числі й накопичений у радянські часи позитивний досвід кадрової роботи. Колосальна помилка керівників країни у той час – це втрата роботи з кадрами.
Зараз також роздаються звинувачення – мовляв, після Майдану було звільнено багато спеціалістів. В Миколаївській області було звільнено дуже мало спеціалістів-держслужбовців. З тих голів райдержадміністрацій, що звільнилися, хтось працює наразі моїм радником, хтось обіймає посаду голови райради тощо.
Щодо молоді, то ми робимо все, щоб молоді люди приходили у владу, і така тенденція з’явилася.
Питання: Чи влаштовує Вас робота голів райдержадміністрацій? (В.Чиченін)
Було достатньо часу, щоб голови РДА показали себе як державні менеджери. Хтось показав, хтось ні. Деякі під час бесіди визнали, що в них не виходить управляти районом так, як того вимагає час. Чотири голови РДА написали заяви про звільнення за власним бажанням, і думаю, що Президент задовольнить їх бажання піти з цих відповідальних посад.
Питання:
2006-й рік, який оголошений Роком села, закінчується, і вже можна підводити підсумки. Олександре Валерійовичу, на Вашу думку, що дав Рік села Миколаївській області і чи мають сенс такі акції? (В.Раскопов)
На жаль, гучна назва «Рік села» сільськогосподарському бізнесу не дала нічого. У нас стільки проблем, що кожний рік має бути роком і села, і дитини, і охорони здоров’я, і суднобудування. І прикро те, що саме цього року ми маємо проблему із погашенням відсотків, про яку говорили раніше.
Єдине, де є позитив – держава звернула увагу на соціальні проблеми сільських жителів. Велика сума була виділена на ремонт доріг, і, слава Богу, вона продовжуватиметься й наступного року. Це добрий приклад спадкоємності влади.
Ми обговорювали з Прем’єром програму «Шкільний автобус», вона також буде розширена. Наступного року ми маємо отримати за цією програмою близько 26 автобусів.
Активно цього року ремонтувалися сільські школи, я отримав запевнення від Прем’єра-міністра, що ця програма також працюватиме далі.
Питання:
Сьогодні відзначається День Свободи. Чи вважаєте Ви це святом? Як у Вас складаються стосунки із Прем’єр-міністром?
- День Свободи я сприймаю не як свято, а як історичну дату для нашої країни. Я сьогодні не святкую, бо вважаю, що цей день – для осмислення тих подій.
- На жаль, той величезний заряд енергії, що виплеснувся на Майдані, пішов у свисток. Ми використали його на 10%, не більше. І ми маємо зробити висновки, які б пішли на користь державі. Майдан був сигналом для влади: він завжди може повторитися.
Що стосується відносин із Прем’єр-міністром, із Президентом. Я поставлений сюди Президентом для того, щоб виконувати його програму. І головний критерій моєї роботи – це покращення життя людей, які живуть на цій території. Які у мене можуть бути стосунки із Прем’єром? Вони мають бути тільки добрими. Якщо у губернатора не склалися взаємовідносини із виконавчою гілкою влади, то губернатор сам мусить піти. Губернатор не повинен займатися політикою, він повинен працювати, засукавши рукави – із владою, призначеною парламентом.
Щодо моєї партійної приналежності – я її не змінюю, я залишаюсь в «Нашій Україні». Якщо я колись прийму рішення піти з лав партії – як публічна особа (в разі, якщо залишатимуся нею) я обов’язково поясню своє рішення.
Питання:
Чи буде в ці новорічні свята продовжена традиція, яку Ви започаткували то рік збирати благодійні кошти під час губернаторської вечері? (Н.Бабенко).
- 19 грудня обов’язково відбудеться благодійна вечеря, на якій я хочу закінчити збір грошей на обладнання для обласної дитячої лікарні, а також зібрати кошти на складні операції для двох миколаївських дітей, які постраждали під час пожежі (операції коштують близько 60 тис.євро). Однією з родзинок цієї вечері буде аукціон з продажу книг з автографами В.А. Ющенка, В.Ф. Януковича, О.О. Мороза.










































































Bookmark and Share