ЛУКАШЕНКО ЗАґРАТУВАВ ЕКСПОРТЕРІВ РЕВОЛЮЦІЇ


Нагадаємо, наших хлопців - членів “Національного Альянсу”, загорнутих у державні прапори, схопили після спроб передати петиції в адміністрацію Лукашенка, - саме тоді опозиціонери розгорнули транспаранти “За нашу і вашу свободу”, “Сьогодні Україна, завтра Білорусь”. Тоді ж затримали й білорусів з організації “Молодий фронт”.
Найперше після дев’яти діб ув’язнення (уже в четвер) вийде лучанин Олексій Панасюк, слідом - засуджені на десять діб голова Всеукраїнської організації “Національний Альянс”, депутат Луцької міськради, нині киянин Ігор Гузь, рівнянин Олександр Машлай та івано-франківець Андрій Гримелюк, 15 діб сидітиме у білоруській тюрмі теж нині киянин Андрій Бокоч.
Двічі хлопці спілкувалися з рідними і побратимами. Як повідомила нас заступник голови Всеукраїнської організації “Національний Альянс” Аліна Шпак, напередодні Великодня ув’язнені висунули вимогу - якщо їх не звільнять до свята, вони оголосять сухе голодування. Минулої середи Ігор Гузь (до речі, радник голови ОДА Бондаря) мав розмову з побратимами, у якій підтвердив, що хлопці таки голодують, але почуваються непогано, навіть попри побиття. Трохи гірше зі здоров’ям в Андрія Гримелюка - дається взнаки хронічна хвороба. Тим часом батьки ув’язнених мають постійний зв’язок із організацією, тож про всі події дізнаються з перших уст. До слова, адвокатські послуги, надані білоруською стороною, виявилися некваліфікованими.
Розправу в Мінську засудила українська влада. Тим часом небайдужі щогодини б’ють у барабани і вигукують гасла у мегафони біля Посольства Білорусі у Києві.
Ольга ГЕМБІК

тим часом
Під час акції протесту чільник волинського “Національного Альянсу” Ігор Кулик заявив, що “до українців, незаконно заарештованих під час акції білоруської опозиції, ставилися з особливою жорстокістю”. Крім молодіжних громадських структур, підтримку бранцям мінської тюрми (до речі, двом колишнім студентам ВДУ - Гузеві й Бокочу) висловили професор Богдан Ярош, завідувач кафедри політології Володимир Собчук, заступник декана істфаку, та викладачі і студенти ВДУ.
Депутатський запит з приводу ув’язнення українців направив у Посольство Білорусі в Україні й Володимир Бондар.
Віктор ВЕРБИЧ

точка зору
Якби Ігор Гузь і четверо українських хлопців не поїхали б у Мінськ підтримати білоруських “братов і сестьор”, президентові Лукашенку довелося б придумати інших Гузів та Бокочів.
Будемо відверті: молоді українські політики-революціонери пройшлися столицею сябрів у дуже “підходящий” для Бацьки момент: щойно Ющенко та Буш пообіцяли демократизувати нашого північного сусіда, щойно Лукашенко нагадав Києву про віртуальний український борг. І треба ж такому статися - в Мінськ приїхали експортери революції. Думаю, мало у кого є сумніви в тому, за чим справді їхали наші хлопці до Мінська. Так, нагадати про Чорнобиль, так, висловити протест режиму Лукашенка. Але насамперед наші їхали, щоб вкотре засвітити з негативного боку тамтешнього презика і пропіарити відносно нову на всеукраїнському політичному небосхилі політичну партію - “Національний Альянс”.
Ви не заперечуватимете того, що “зразково-показове” затримання українців, білорусів та росіян, такі ж показові суворі вироки суду для українців, - це також знахідка для Бацьки. “Революція у нас не пройде!” - такий лейтмотив усіх цих подій. Після цього інциденту стосунки між двома країнами ще довго не стануть теплими. Можливо, аж до повної зміни влади у Білорусі...













Bookmark and Share