Нові пригоди комсомольців


« 28 березня Новозаводський районний суд м. Чернігова під головуванням судді Шипова І.М. постановив: Ясенчука Олександра притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173 КпАП України, та оштрафувати його на 51.00 грн.

Що ж зробив такого поганого Олександр Ясенчук, за що його судили? Як вказано в надісланих до суду матеріалах?

09.03.2007 року на розі вулиць Магістрацька та вул. Воровського він скоїв хуліганські дії. А саме - викрикував образи та виражався нецензурною лайкою по відношенню до представників обласної комсомольської організації Чернігівщини.

Як засвідчили під час судового засідання потерпілі комсомольці: "09.03.2007 року близько 11 год. на перехресті вулиць Магістрацька та вул. Воровського м. Чернігова група молодих людей, серед яких був Ясенчук О.А., зустріли їх та почали вимагати від них кинути прапори на землю та топтати їх в багнюку, при цьому Ясенчук О.А. виражався брутальною лайкою."

Комсомольці, як справжні герої, відмовились. Після цього молоді люди самі потопталися по прапорах та дуже швидко втекли у напрямку СІЗО м. Чернігова, бо якраз почала підходити колона комуністів. Так і уявляється 100-кілограмовий атлет Ясенчук, який і на мітингу виступає, і нападом на комуністів керує, і дуже швидко "в напрямку СІЗО" бігає.

Свідками злочинних дій О. Ясенчука виступили ті ж самі потерпілі комсомольці - Супруненко А.Н., Кістерная В.В., Куценко А.В., Демиденко А.В. та Скалозуб Д.В.

У Олександра Ясенчука теж були свідки: Ніконенко Н.В., Петренко Є.С. та Глухенький А.А., які засвідчили, що Ясенчук ніякої участі у конфлікті не брав, а разом з ними повертався з ушанування пам’яті Кобзаря у приміщення партії по Проспекту Миру.

Проте у постанові суду записано бозна-що: "суд критично ставиться до показів свідків Ніконенко Н.В. та Петренко Є.С., оскільки вони є зацікавленими особами...". Тобто таємничо зникли з Постанови Суду свідчення Андрія Глухенького, та й як суд відрізнив зацікавлених осіб від незацікавлених?

Ще одним приводом для притягнення О.Ясенчука до адміністративної відповідальності був акт, складений працівником міліції, який особисто не був свідком подій, не мав можливості пересвідчитися в правдивості слів "комсомольців", бо інших свідків не було знайдено.
Отже, акт про адмінпорушення є абсолютно неправочинним.
Правоохоронними органами не було також порушено справи, бо збитки "комсомольців" менше 450 грн.
Отже, оббріхуючи О.Ясенчука, вони не несли ніякої відповідальності за неправдиві свідчення.

Та як же воно відбувалось за версією Олександра Ясенчука? Нехай розповість він сам.

- 9 березня о 10.00 я з друзями та однопартійцями прийшов до пам’ятника Т.Шевченка, щоб вшанувати його. Після офіційних промов ми провели акцію "Шевченко без шпаргалки" - яка полягала в тому, що виступаючі мали процитувати Кобзаря без листочків - хто що знає. Призи виступаючим, надані "Просвітою" СД-диски з творами Тараса Шевченка, вручала голова Чернігівської облради Наталія Романова. Виступив і я, зокрема, процитував уривок з поеми "Катерина" - "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...". Після цього ми поспівали пісень, зфотографувались на пам’ять, комуністи та соціалісти вже давно пішли від пам’ятника. А ми ще були. По закінченню урочистостей я з своєю подругою Тетяною Ткач пішов неспішною ходою по Проспекту Мира на офіс УНП.

Прийшовши на офіс, почав працювати. Близько 12.10 мені подзвонив заступник начальника міського відділення УМВС Олександр Попсуй, який розповів про інцидент та те що, комсомольці вказують на мене. Запропонував з’явитися на Шевченко 13, дати пояснення. Я відмовився, через деякий час п. Попсуй приїхав до нас сам, і я йому особисто написав пояснення про свою непричетність. Того ж дня я з Тетяною Ткач все ж таки сходив на Шевченко 13, де дав свої пояснення про свою відсутність на місці інциденту, це ж підтвердила у своїх поясненнях і Тетяна. Це була моя стратегічна помилка. Тих хлопців, яких комсомольці нібито опізнали, але які відмовились щось підписувати міліціонерам, не "пов’язали", а могли. Адже як заявив конецформыначалоформыначальник кримінальної міліції УМВС в Чернігівській області полковник Іван Катеринчук

"Одну особу ми одразу знайшли в Чернігові і склали протокол, а дві інші - одразу ж виїхали з Чернігова, і, за нашою інформацією, знаходилися в Києві." - це так називається моя добровільна поява у міліції, "дві інші" особи нічого не підписали, і міліція нічого не змогла їм інкримінувати. Тож моя гірка порада всім на майбутнє: нічого не підписуйте в міліції. Багатозначним фактом виглядає те, що в матеріалах справи покази Тетяни Ткач ніяк не фігурували, тобто вони просто зникли!

- Що ж насправді відбулось того дня? Чи "була дитина"?

- Так, на мою думку того дня на комсомольців дійсно напали. Проте хто це був? Не забуваймо, що зараз в Україні досить широко відомо про злочини комуністичної партії, прийнято закон про Голодомор. Взагалі в Чернігові вистачає людей ображених на комуністичну владу тодішню і теперішню. Тож я думаю, що скоріш за все це була звичайна молодь чи з Чернігова чи з області, яка нормально знає історію своєї країни.

- Якщо Вас там не було, як ви стверджуєте, чому ж постраждалі впевнено вказують на Вас?

- Комуністичній Партії треба образ ворога. А я відомий противник даної людожерської ідеології, останній раз ми зустрічались з комсомольцями «по різні боки барикад» під час вшанування пам’яті Героїв Крут у Ніжині. Тоді ми з групою інших організацій висловили ініціативу демонтувати пам’ятник В. Леніна, з вуст ніжинських комуністів лунали навіть слова про те, що вони бризнуть всім «осквєрнителям Иллича» кислотою в обличчя. Після того, в газеті «Серп і Молот» з’явилися статті «Фашизм не пройдьот!» про акції Організації Українських Націоналістів на Чернігівщині, яку я очолюю, «Антифашизм - 2007» - про пропагандивну роботу комсомольців серед студентства педуніверситетів області, де ми маємо найбільше прихильників. Лунали по радіо неадекватні заяви відомого колишнього депутата ВРУ Лещенка. Образ ворога було створено.

Мене та друзів судили не за якісь там порвані червоні ганчірки, а за те, що ми свідомі українці. Багато хто любить Україну, її землю, природу. Проте вони люблять її без нас - українців, і вони багато чого зроблять, щоб ми зникли або перетворились знов на кріпаків. Ми виступаємо проти цього! За велику, могутню, модну Україну!

До речі, під час судового засідання один з потерпілих навіть не міг впізнати мене, лише підказка Едіка Шумана допомогла йому вирішити цю проблему. Користуючись нагодою хочу висловити своє здивування інформацією поширеною УМВС України в Чернігівській області в ЗМІ, де нібито вказано, що я «неодноразово своїми діями демонстрував неповагу до суду: не вставав під час своїх звернень до суду, чи до свідків, не реагував на зауваження судді. Про недопустимість такої поведінки йому неодноразово наголошував головуючий» . Як свідчать очевидці, виявляли неповагу до суду якраз комсомольці, а не я, тим, що не вставали при зверненні до судді і не казали "ваша честь". Вони взагалі не з’являлись на деякі судові засідання.

Чи є у Вас докази непричетності до цього інциденту?

Так, фотографії, зроблені прес – секретарем УНП Ігорем Левенком того дня, цифровим фотоапаратом. Пропоную їх вашій увазі. Суд до уваги їх не прийняв.

- Ваші наступні дії?

- Буду консультуватись з юристами, як покарати кривочинців.














































Bookmark and Share