Тимур Нагалевський: „Студентське самоврядування виховує майбутню еліту нації”


Про це, а також про становлення молодих лідерів, посилення студентського самоврядування – в інтерв’ю з керівником проекту „Всеукраїнська мережа студентських громад”, екс-головою „Молодого Руху”, а нині – першим заступником голови ради „Молодіжного Союзу Наша Україна” Тимуром НАГАЛЕВСЬКИМ.

- Тимуре, в чому полягає суть вашого проекту, для чого він узагалі потрібен і чим він корисний для українського студентства?
- Ми розглядаємо студентське середовище країни як демократичну систему, покликану працювати на утвердження молодого громадянина, молодого лідера. Ця система має бути в чомусь схожою на суспільну модель України на даному етапі. А згодом студентське середовище має якісно покращуватись, аби якісно покращувати суспільну модель України. Студентське середовище в нашому розумінні – це система студентських громад. Ця система, ми переконані, має працювати на забезпечення прав і свобод молодої особистості та виховувати лідера. З цієї системи мають виходити майбутні політики, вчені, митці тощо. Ця система має сприяти зміні поколінь в українській владі та еліті. Вона покликана поліпшити суспільну модель України. Прихід до влади молодих лідерів ми вважаємо продовженням Помаранчевої революції. Тобто, на наше глибоке переконання, оновлення влади – це насамперед її омолодження.
- Але ж молодіжні лідери – не є лідерами одного політичного табору. Їх не можна об’єднати в одну політичну силу. Це показав досвід провальних політичних проектів на взірець „молодіжних партій”, „нових генерацій” і т.ін.
- І не потрібно об’єднувати всіх в одну політичну силу. Ми повинні усвідомити – яку модель, якого політичного спектру ми прагнемо вибудувати на майбутнє. Відтак, зорієнтуватись на діючі політичні сили і просто працювати в них, вишколюючи для цих партій майбутніх політичних лідерів: лібералів, соціалістів, націоналістів – це вже право кожного, яку ідеологію він сповідує. Головне – єдність системи, моделі, яку визнаємо ми всі, незважаючи на політичні погляди кожного з нас.
- І твій проект може розв’язати таку глобальну проблему, як зміна покоління еліт?
- По-переше, це проект не особисто мій. Хоча автором ідеї є я. Це проект, який реалізує „Молодий Рух” спільно з іншими молодіжними організаціями та студентами. По-друге, проект народився з нашого попереднього проекту періоду президентських перегонів. Він називався „Студент обирає вільно!” і був спрямований проти адмінресурсу в українських вузах під час виборчої кампанії. Тоді майже у півтисячі вузах діяли створені нами студентські моніторингові комітети, які пильнували за поведінкою ректорів і деканів, фіксували порушення виборчого законодавства з їхнього боку і протестували проти наступу на свободу волевиявлення студентів і викладачів. Попередній проект був успішним, бо наші протести наприкінці минулого року увінчалися Помаранчевою революцією, яка відбулася не в останню чергу саме завдяки студентській активності і мобільності. Тому цього року моніторингові комітети ми намагалися перетворити на прототипи студентських громад. Тож наш теперішній проект є лише початком великої справи, яку ми розпочинаємо. Це буде дуже складний і нелегкий шлях. Проте цікавий і правильний. Він неодмінно приведе до успіху. Широка ж дорога, як відомо, веде до пекла.
- Ти вважаєш, що вам вдалося зробити перший крок?
- Гадаю, що так. Ми послали головний месидж. Тому закликаємо всіх охочих долучатися і працювати. Насамперед, зараз потрібно якомога більше актуалізувати саме питання студентського самоврядування як позитивного явища для студентів, молоді, вищих навчальних закладів і загалом суспільства. Наше завдання на сьогодні - готувати лідерів студентського самоврядування, тактично використовувати і вдосконалювати його систему, а стратегічно будувати студентське самоврядування як суспільну модель, робоча назва якої „Студентська Україна”. Ця модель, наприклад, може мати власну студентську Конституцію і студентські закони, які звісно ж не повинні суперечити чинному законодавству. Очевидно, необхідно створити загальнонаціональний представницький орган (студентський парламент), студентський уряд. Можна навіть обирати студентського президента. Така система має породити багато цікавих проектів для українського суспільства. Адже саме активна, студіююча, інтелектуальна молодь мислить неординарно, оригінально і в той же час просто. Ми можемо дати країні нові ідеї та проекти, значно поліпшити стратегію України. Для цього потрібно лише створити належні умови.
- На все це необхідні чималі кошти, а їх немає, їх завжди не вистачає в державі. Та й для чого старшому поколінню політиків допомагати створювати собі ж конкурентів на майбутнє?
- Так, кошти необхідні. Тому потрібно об’єднувати зусилля на їх пошук. І джерелом фінансування може бути не лише держава, але й різні міжнародні фонди урядів інших країн, приватні особи, крупний бізнес, який мислить стратегічно, та й самі студенти можуть створювати комерційні структури і заробляти. А щодо конкуренції зі старшим поколінням, то серед нього потрібно шукати людей здорового глузду, які дивляться вперед у майбутнє хоча б на кілька кроків. Сьогодні ж головна проблема України – це відсутність цілісної національної еліти внаслідок причин, які сягають глибоко в українську історію ще періоду середньовіччя. Тому формування еліти на сучасному етапі неможливе без формування молодіжної еліти, яка власне і є основою майбутньої еліти нації. Натомість формування еліти - це постійний процес зміни поколінь, який повинен проходити таким чином, аби якісно покращувати цю еліту з кожною такою зміною. І для цього процесу виховання еліти найбільш придатні вузи, в яких студенти мають набувати не тільки знання за спеціальністю, а й бути активними учасниками громадського життя вузу, студентського самоврядування. Кращі повинні ставати лідерами студентської громади. Тому-то студентське самоврядування покликане виховувати саме майбутню еліту нації. А ми, молоді політики, громадські діячі, активісти студентського руху маємо працювати день і ніч над розвитком студентського самоврядування в Україні як суспільного явища найбільш значимого для українського студентства зокрема та української молоді і суспільства загалом. Бо коли ми активно живемо ефективною студентською громадою у вузі, ми будемо готові жити такою ж громадою у суспільстві та ефективно управляти нею, а відтак і суспільними процесами, країною та державою.
- А що ж, власне, потрібно зробити для розвитку студентського самоврядування?
- Насамперед, зробити його живим і незалежним від адміністрацій вузів. Для цього потрібно створити студентські громади на факультетах та у вузах. Скоординувати їхню діяльність на рівнях міст і регіонів. Згодом створити цілісну національну систему студентського самоврядування. Потрібно вивести студентське самоврядування з-під опіки Міністерства освіти та науки, бо воно є явищем значно суспільно вагомішим, аніж просто елемент навчально-виховного процесу. Студент – це насамперед громадянин, покликаний до лідерства. Він має бути живою здоровою клітиною великого суспільного організму, що зветься громадянським суспільством. Тож потрібно виховувати такого студента через цілеспрямовану політику. Засоби тут традиційні – семінари, акції, конференції, мітинги, громадянські кампанії, виступи в ЗМІ та спеціалізовані друковані інформаційні матеріали: сайти, брошури, буклети, книжки тощо. І все це потрібно робити силами та ініціативами в першу чергу самих студентів та молодіжних громадських організацій. Окрім нас самих нам ніхто нічого не зробить.
- Ти просто ідеалізуєш студентське самоврядування, бо це так би мовити модно.
- Право кожного так вважати. Але найкраще з цього приводу висловився мій колега Олександр Солонтай – керівник Фундації регіональних ініціатив. По-перше, бути активістом студентського самоврядування це краще, ніж нічим не займатися. А по-друге, студентське самоврядування це така річ, що коли ти щось зробиш, то буде або краще, або без змін. Тому потрібно впевнено братися за якийсь проект або захід, - за будь-яких обставин все буде ok.

Розмову вів
Артем Михайлюк

















Bookmark and Share