Перше робоче місце у проблемному розрізі


В якості експертів виступили керівники спеціалізованих відділів з працевлаштування таких вузів як Сумський державний університет, Сумський державний педагогічний університет, Сумський національний аграрний університет та Українська академія банківської справи.
За результатами опитування експертів виявлено наступний перелік основних проблем існуючої системи працевлаштування випускників вузів:
- застаріла законодавча база (Положення про практику, 1993р.; Лист Міністерства освіти і науки України про створення окремих підрозділів з працевлаштування, що має рекомендаційний характер, 1999р., Положення про працевлаштування, 2002 р. тощо);
- відсутність соціальних гарантій для випускників;
- відсутність державного регулювання проведення конкурсного відбору випускників вузів в державні установи.
Серед другорядних проблем буди виділені наступні:
- відсутність на підприємствах рейтингу випускника (не враховується рівень успішності, рівень знань при визначення заробітної плати);
- неможливість задоволення вимог роботодавця в пункті, що передбачає досвід роботи;
- неоплачуваний період стажування тощо.
До зазначених вище проблем хотілося б додати й такі, як відсутність у студентів елементарних навичок пошуку першого робочого місця, до яких слід віднести наступні: складання резюме (CV), правила проходження співбесіди, само презентація…, а також робота в команді, корпоративний етикет тощо. Останній блок проблем – це саме той шабель необхідних знань, якому дуже часто не приділяють достатньої уваги сучасні державні вищі навчальні заклади. І при влаштуванні на роботу випускник в першу чергу натикається на проблеми некомпетентного підходу. Можна стверджувати, що ця прогалина в навчальному процесі загострюється з поглибленням розвитку комерційної та державної сфери в умовах економіки ринкового типу. Відповідно набуває необхідності загострення уваги компетентних органів до вдосконалення навчального процесу на законодавчому рівні, оскільки зараз спостерігається вирішення зазначеної проблеми виключно за ініціативою окремих вузів, і не має поширеного характеру.
Так, наприклад, за словами начальника «Регіонального центру підвищення кваліфікації та практичної підготовки студентів» УАБС НБУ, Гончарової Л. І. – в Академії з 2000 року за її ініціативою в навчальні програми студентів п’ятих курсів були введені добровільні заняття з психологічних аспектів працевлаштування, в основу яких покладена теза – «Випускник вузу – це є товар. Треба вміти себе продати!». Такий інноваційний підхід, підтриманий студентами, що підтверджується зростаючою кількістю відвідувачів подібних заходів. Попит на навчання практичним навичкам при працевлаштуванні на перше робоче місце очевидний.
Про спробу створення кадрового агентства з числа ініціативних студентів на базі СумДУ нам розказала начальних відділу з працевлаштування Ковбасюк Маїна Григорівна. Схема роботи Агенції була випробувана три роки тому і носила бізнес-основу, а можливо тому й не була успішною. Так, студент повинен був скласти заяву про бажання працевлаштуватися, додати до заяви власне резюме, і щоб потрапити до студентської біржі мав сплатити обов’язків внесок у розмірі п’ять гривень. Таким чином мала би бути створена база студентів, що мають бажання працевлаштуватися за допомогою місця навчання. З іншого боку мала би бути створена база вакансій підприємств, і, щоб бути внесеним до цієї бази підприємство теж мало сплатити внесок, на таку пропозицію відреагували тільки два підприємства. Наступна спроба – налагодити зв'язок з профагентсвами залишилася без реалізації, оскільки послуги таких агентств коштували б вузу дуже дорого.
Посилення уваги до вирішення цієї проблеми з боку Міністерства освіти і науки України, а також з боку відповідних підрозділів вузів, шляхом провадження в навчальні програми обов’язкових дисциплін або дисциплін за вибором для студентів випускних курсів, на нашу думку, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності випускників на ринку праці в сучасних умовах розвитку економіки.













Bookmark and Share