БУЛ - БУЛА, Є Й БУДЕ! СИТУАЦІЯ НАВКОЛО БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В МОСКВІ ЗНОВУ ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ


Хроніка подій навколо спроби ліквідації Бібліотеки української літератури в Москві

Хоча з наскоку бібліотеку ліквідувати не вдалося, ініціатори цього наміру вдалися до інших методів для досягнення тієї ж мети (скасування відповідного наказу Комітету з культури Москви та формальне збереження Бібліотеки було лише камуфляжем істинних намірів, введенням в оману громадськості).
Одразу почався поступовий розвал Бібліотеки. Було призначено нового директора, яка не знає ні української мови, ні української культури та літератури, і власне, є зовсім чужою для української справи, що відверто демонструє. За два місяці звільнилося 7 співробітників. Почалося цькування завідувача відділом російської україніки Ю.Г. Кононенка, одного з небагатьох висококваліфікованих фахівців, що залишилися, який витратив два десятиліття свого життя на створення бібліотеки, збирання книжкового фонду.
Із планів роботи бібліотеки вилучено Український історичний лекторій, припинено передплату для читачів на українську періодику, під загрозою організація передплати для самої Бібліотеки, поточне комплектування українськими книгами. Народний колектив «Українська хорова капела» попереджений про неможливість проведення репетицій у майбутньому в концертному залі Бібліотеки. Майже відверто ведуться розмови про те, що взагалі бібліотека не повинна співробітничати з українськими організаціями.
Звичайно, українська громадськість, читачі Бібліотеки української літератури не можуть спокійно дивитись на метушню, коли Бібліотека стала заручником сьогочасних політичних інтересів. Відповідні дії нами вживаються.
Українські організації знову надіслали листи Президенту Російської Федерації Володимиру Путіну та мерові Москви Юрію Лужкову з висловленням глибокої стурбованості ситуацією, проханням дати оцінку цим подіям, які вкрай негативно позначилися на роботі Бібліотеки, та діям посадових осіб.

Валерій Семененко,
співголова Об’єднання українців Росії та ФНКА українців Росії
+ 7 906 700-1949


Хронологія подій

Березень-квітень
Після призначення нового директора Бібліотеки звільнилось 7 співробітників.

11 травня
При перетині державного кордону російські митники вилучають у Ю. Кононенка, завідувача відділу російської україніки Бібліотеки та першого заступника голови Об’єднання українців Росії, для проведення експертизи 28 відеодисків з українськими культурологічними програмами, 2 флеш-карти з резервними базами даних Бібліотеки та ксерокопію статті з газети «Літературна Україна». Перед експертами ставиться питання – чи немає у вилучених матеріалах ознак порушення авторського права або «чи не відносяться інформаційні продукти до таких, що пропагують націоналізм, фашизм, чи не мають вони антиросійської або націоналістичної спрямованості?». 29 травня експерти дають на всі ці питання від’ємні відповіді, митниця дозволяє ввезення цих товарів та предметів в Російську Федерацію.

17 травня
На сайті «мєстних» з’являється провокаційний матеріал, спрямований проти Бібліотеки та особисто Ю. Кононенка.

Кінець травня – початок червня
Президенту РФ, меру Москви та іншим посадовим особам надіслано листа громадської організації «Українці Москви», а також від читачів Бібліотеки. Його підписали, зокрема, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії Російської Федерації та Національної премії України ім. Т. Шевченка Юрій Барабаш, ветерани Великої Вітчизняної війни Олег Храбан, Ігор Смульський, соліст Московської державної академічної консерваторії, віце-президент Фонду ім. І.С. Козловського Руслан Кадіров та ін. Обурення ситуацією навколо Бібліотеки висловив секретар правління Спілки письменників Росії Володимир Середін.

4 червня
На розширеному засіданні ради РГО «Українці Москви» прийнято звернення до діячів науки і культури Російської Федерації та України.

ЗВЕРНЕННЯ ДО ДІЯЧІВ НАУКИ І КУЛЬТУРИ РОСІЇ ТА УКРАЇНИ

Ми, українці Москви і Росії, дуже стривожені та обурені тим, що не припиняються навколополітичні нападки на діяльність єдиної в Російській Федерації державної установи культури - Бібліотеки української літератури в Москві. Її створення стало втіленням громадської ініціативи, що виникла наприкінці 1980-х років минулого століття по відродженню Центральної української бібліотеки. Вона існувала в місті в 1920-30-х роках.
Торік уряд Москви, нарешті, надав відродженій Бібліотеці нове приміщення, що дозволило її колективу разом з українською та російською громадськістю суттєво активізувати роботу, перетворити Бібліотеку на один з помітних національно-культурних центрів столичного мегаполісу. На повну силу запрацювали Історичний лекторій та Літературна вітальня, відкрилися читацькі клуби, проводяться літературно-музичні вечори та читання, готуються до видання нові книги, організуються художні виставки і презентації книг, читачі нарешті одержали нормальний доступ до унікального фонду Бібліотеки, який має не тільки загальнокультурне, але й наукове значення. І все це служить єдиній меті - допомагає вихідцям з України підтримувати духовний, мовний зв'язок із землею своїх предків, а корінним росіянам - краще пізнавати українську культуру, мистецтво, історію, всю розмаїтість російсько-українських культурних зв'язків.
Ми також знаємо, що на нашій історичній Батьківщині - в Україні зберігаються такі центри російської культури, як театри російської драми, у тому числі київський Національний академічний театр імені Лесі Українки, десятки музеїв, присвячених діячам культури та науки, зокрема Київський музей російського мистецтва, сотні бібліотек із чудовими фондами літератури російською мовою...
Вважаємо культурну взаємодію між нашими країнами та народами найважливішим засобом і умовою їх багатовікового традиційного добросусідства і взаєморозуміння.
Разом з тим лише через кілька місяців із часу святкового новосілля на вулиці Трифоновській, 61 на Бібліотеку української літератури почалися регулярні нападки так званих «молодих політичних екологів Підмосков'я «Мєстниє». Демагогічні, з елементами безграмотного цитатного шулерства обвинувачення Бібліотеки в розпаленні «міжнаціональної ворожнечі», шумні пікети з вигуками «Геть!», що порушують нормальний режим її роботи, демонстративним обливанням бібліотечного порога отрутохімікатами закінчувалися черговою відозвою до столичного керівництва з вимогою «ліквідувати гніздо», «розігнати», «покарати».
Було б природним очікувати, що, розібравшись у ситуації, столичні органи культури боронитимуть свою установу від злісних наклепів. Однак замість цього, у березні нинішнього року, буквально напередодні традиційного Шевченківського свята, відбулася спроба ліквідації Бібліотеки під виглядом «реорганізації», яка не вдалася з-за очевидної культурної контрпродуктивності та політичної провокаційності такого задуму. За Бібліотеку тоді заступилися громадськість, видні політики й дипломати, прості громадяни Росії.
Здавалося б, справедливість тріумфує. Але залишилися непоправні втрати: була змушена піти з роботи директор Бібліотеки, професіонал бібліотечної справи, що віддала їй 13 років життя та роботи, і ще шість співробітників, які не витримали такого тиску. Призначений для непотрібної реорганізації новий директор от уже три місяці керує Бібліотекою, не знаючи ні її фондів, ні самої української літератури, ні мови. Чи можна уявити собі, щоб, скажемо, Музеєм А.П. Чехова в Ялті керувала людина, що не вміє читати російською? Або в Київський театр російської драми прийшов художній керівник, що не знає п'єс Грибоєдова, Гоголя, Островського, того ж Чехова?..
І недоброзичливці не перемінили тактику: продовжують розсилатися анонімні листи «мєстних» і «політичних екологів», що знову обвинувачують колектив Бібліотеки у всіх гріхах. Багато співробітників Бібліотеки стривожені й налякані, читачі стали боятися відвідувати Бібліотеку. Особливу тривогу в читачів викликає ситуація, що склалася з передплатою на періодичні видання і отриманням нової української літератури.
Шановні російські та українські друзі!
В ім'я збереження дружності наших культур, для збереження живих джерел духовності нашої просимо вас взяти участь у захисті Бібліотеки української літератури в Москві від нападок, повернути спокій співробітникам і читачам, вплинути на столичне керівництво, розглянути всі можливості відтворення нормального працездатного колективу.
Бібліотека, як і національно-культурні організації, не може брати участі ні в якій політичній боротьбі, яку нам намагаються нав'язати, ми хочемо спокійного життя разом, розвитку культури в Російській Федерації, невід'ємною частиною якої є українська культура.

З повагою

Рада реґіональної громадської організації «Українці Москви»

6 червня 2007 р.















































Bookmark and Share