Замовника і механізм фальсифікації Мукачівських виборів ВИКРИТО !


В Ужгородському прес-клубі реформ з журналістами зустрівся екс-начальник Закарпатського обласного управління юстиції, заслужений юрист України, голова Закарпатського відділення спілки юристів України, секретар Мукачівського міськкому СДПУ(о), безпосередній учасник скандальних виборів мера Мукачева 18 квітня 2004 року Василь Мангур, який зробив декілька неочікуваних заяв.
Напередодні 8 річниці членства у СДПУ(о) Василь Мангур вирішив розповісти закарпатцям правду про сумнозвісні минулорічні мукачівські вибори та у присутності ЗМІ оприлюднити дві власні заяви — про вихід з партії та про готовність добровільно виступити у ролі свідка у справі фальсифікації виборів мера Мукачева. До такого кроку доповідача спонукали наступні події: 1) заклик лідера СДПУ (о) Леоніда Кравчука до переосмислення членами партії своїх дій, визнання помилок та „очищення” від того, що заважає рухатися вперед; 2) пограбування помешкання, сліди якого, як свідчить власне розслідування Василя Мангура, ведуть, за його словами, „на площу Театральну в Ужгороді” (портал – обласний обком СДПУ(О)); 3) розслідування слідчої групи Генпрокуратури у Мукачеві, затримання В. Дернового, В. Дядченка, інших осіб.
За словами екс-чиновника Василя Мангура, мукачівськими виборами він займався у позаробочий час та у вихідні, виконуючи вказівки тодішнього голови ОДА, надавав юридичну допомогу як юрист з 30-річним стажем та керівник управління юстиції. Василь Васильович у деталях змалював журналістам хід дня голосування, оскільки перебував тоді у Мукачівському міськвиконкомі разом з групою інших працівників ОДА. Отже, за його словами, до 20-ї години все проходило спокійно. З часу, коли почали надходити перші попередні результати голосування з ДВК, що одразу передавалися губернаторові, ситуація ставала все більш напруженою. Було зрозуміло, що перемагає Віктор Балога. З приїздом перших представників ДВК, що подавали протоколи з результатами голосування, ситуація набрала ще більш нервового характеру. Керуючий справами міськвиконкому Юрій Мелешко, який доповідав попередні результату губернаторові, отримав вказівку змушувати членів ДВК перераховувати бюлетені. Однак це не міняло справи, оскільки вірогідність помилкового підрахунку була низькою через велику кількість присутніх при підрахунку спостерігачів, народних депутатів. Розповідає Василь Мангур: „Іван Різак у телефонній розмові наказав оголосити переможцем Ернеста Нусера, хоч протоколи свідчили зовсім інший результат. Після чергового дзвінка з погрозами від губернатора Віктор Дядченко зайшов до одного з кабінетів мукачівської ратуші і сказав мені направляти до нього членів ДВК, що прибували (перед тим, як зайти безпосередньо до приміщення ТВК) — для „попередньої бесіди”. На боковий вхід, через який заходили члени ДВК (бо центральний вхід був перекритий через ремонтні роботи), мало хто звертав увагу. Тому я мав змогу передавати прибулим прохання Дядченка. Я не знав, що робилося за тими дверима, лише пізніше довідався, що там вносилися поправки до протоколів. Не всі члени ДВК погоджувалися зайти у той кабінет, одразу прямуючи до ТВК. А ті, що побували у Дядченка, виходили через 3-5 хвилин і тоді вже йшли до ТВК з виборчою документацією. Були випадки, що членів ДВК супроводжували нардепи. Звичайно, у їх присутності не було можливості направити людей до Дядченка”.
Як розповів Василь Мангур, саме на підставі „відкорегованих” протоколів голова ТВК Юрій Переста оголосив переможцем Е. Нусера, що стало несподіванкою, шоком для присутніх. Василь Мангур розкрив також „поствиборчі технології”, до яких вдалася тодішня влада задля „узаконення” проголошеного результату. Отже, за його словами, т.зв. технічний кандидат, учасник виборчих перегонів — Віктор Свирида уже наступного дня після виборів подав до суду скаргу, в якій перерахував чималу кількість порушень, які ніби мали місце у ході виборів. Мукачівський міськрайонний суд відмовив у визнанні виборів недійсними. Цим, за словами Василя Мангура, було випереджено можливі аналогічні позови реальних кандидатів — рішення суду вже було на руках. Потім було викрадено бюлетені, однак більша частина документів усе ж залишилася на місці. „Я не знаю, чому грабіжники не забрали іншу документацію, яка згодом була доправлена до столиці. Генпрокуратура порушила справу і фальсифікаторам стало зрозуміло, що залишені бюлетені та протоколи (серед яких — і виправлені) — це бомба уповільненої дії, яка приведе їх до лави підсудних. Тому було розроблено наступний план. Які вищі владні кабінети були його авторами — не знаю, у Закарпатті ж усі вказівки роздавав губернатор І. Різак. Схема була така: підставний Свирида знову просить суд переглянути результати попереднього рішення за „нововиявленими обставинами”, а саме через те, що частина бюлетенів виготовлена, на його переконання, незаконним способом. Міськрайонний суд Мукачева просить Генпрокуратуру надіслати бюлетені назад — для дослідження. Через деякий час бюлетені повертаються у Мукачево, а Свирида одразу відмовляється від своїх вимог і справу закривають. Бюлетені, як вже непотрібні, вирішують знищити. Генпрокуратурі суд повідомляє, що бюлетені повертають до ТВК, бо справу закрито. Мене ж попросили допомогти скласти акт про знищення бюлетенів”. Рішенням ТВК було постановлено таємничу виборчу документацію спалити на околиці села Пістрялово.
„Сьогодні звинувачення висувають голові ТВК Юрію Пересті, секретарю ТВК Марії Стеблак, голові однієї з ДВК п. Дуді, іншим учасникам виборчого процесу. Але вони були лише виконавцями наказів Івана Різака, — стверджує Василь Мангур, — а юриспруденція саме організаторів карає найбільше. І. Різак був під вартою лише декілька годин і сьогодні перебуває на лікуванні. Через нього можуть постраждати невинні люди, які виконували вказівки, бо боялися втратити роботу”.
„Хтось має нарешті сказати правду, — вважає Василь Мангур. — Рішення виступити далося мені нелегко, я розумію усі його можливі наслідки. Закликаю Івана Різака набратися мужності, тієї міри відповідальності, про яку він так часто говорить, і зізнатися у своїх діяннях”.
Василь Мангур заявив: „Передбачаючи реакцію керівництва СДПУ(о) на мій сьогоднішній виступ, знаючи порядки, що панують в цій організації, я підготував заяву про вихід з партії через категоричну незгідність з одноосібними диктаторськими методами керівництва голови обкому та вищого керівництва партії”.
Крім того, Василь Мангур пообіцяв одразу після прес-конференції передати керівнику слідчої групи Генпрокуратури заяву, у якій просить допитати себе як добровільного свідка, який має докази, що суттєво вплинуть на хід справи: „Думаю, що своїми свідченнями я допоможу тим, яких заарештували і ще заарештують, суд зможе правильно встановити ступінь відповідальності і міру покарання”.

Окрема думка:
Цікаво, що інший герой Мукачівських виборів, кандидат підтриманий есдеками - Е.Нусер, в користь якого і були зроблені фальсифікації, призначений нещодавно Начальником управління транскордонного співробітництва та євроінтеграції Закарпатської ОДА. Це до речі, змушує задуматися, а чи не буде п.Мангур в найближчий час призначений теж якимось начальником і звісно уникне будь-якої відповідальності ?

ВІДПОВІДЬ ЕСДЕКСІВ ОБ`ЄДНАНИХ НЕ ЗАБАРИЛАСЯ:

Заява Закарпатського обласного комітету Соціал-демократичної партії України (об’єднаної)
6 травня 2005 року секретар Мукачівського міського комітету СДПУ(О) Василь Мангур зробив публічну заяву про вихід із лав партії. У своїй заяві він також звинуватив об’єднаних соціал-демократів Закарпаття загалом та секретаря обкому партії Івана Різака зокрема у фальсифікації виборів Мукачівського міського голови у квітні 2004 року.

Розуміємо, що заяву зроблено в стані психологічного афекту, оскільки нещодавно в житті Василя Мангура сталося кілька прикрих подій: він втратив посаду начальника управління юстиції в Закарпатській області, а також було пограбовано його квартиру. Тим не менш, такий немотивований, некоректний та негідний крок шокував однопартійців своїм цинізмом.

Обласний комітет СДПУ(О) засуджує подібні цинічні дії колишніх членів партії, до яких вони вдаються заради обіцяних новою владою посад, фінансової допомоги та кар’єрного росту. Вважаємо за необхідне нагадати, що обласному комітету СДПУ(О) відомо про план знищення обласної партійної організації, яким передбачалися і подібні заяви від багатьох активістів партії.

Нова регіональна влада замість вирішення соціально-економічних проблем займається пошуком ворогів. Нинішні дії влади не є оригінальними, оскільки під час департизації 2000 року сотні активістів СДПУ(О) переслідувалися за політичними мотивами. Сьогодні ж влада готова і до фізичної розправи з опонентами. Переслідування, утиски, десятки надуманих кримінальних справ, арешти – ось та реальність, в якій доводиться працювати об’єднаним соціал-демократам. Передбачаємо, що аналогічні заяви можуть і далі лунати від слабкодухих партійців, які не витримують морально-психологічного і фізичного пресингу.

Закарпатський обком СДПУ(О) відкидав і рішуче відкидає всі звинувачення на адресу партійної організації та її лідерів у причетності до фальсифікації будь-яких виборів, у тому числі, мукачівських. Ми переконані, що якщо Василю Мангуру було щось відомо про так звані "фальсифікації" виборів у Мукачеві, то він повинен понести передбачену законодавством відповідальність за те, що протягом року з часу виборів приховував ці факти від правоохоронних органів. Таку ж відповідальність мають понести і ті особи, які за цей же період декілька разів змінювали свої свідчення на протилежні, і за голослівними показами яких сьогодні безпідставно перебувають під вартою В.Дядченко та В.Дерновий.

Закарпатський обком СДПУ(О) заявляє, що об’єднані соціал-демократи ні під тиском влади і правоохоронних структур, ні під тиском криміналітету не змінять свої принципові політичні позиції, спрямовані на відстоювання інтересів жителів краю, прав і свобод простих людей.

Bookmark and Share