Петрівська: "Паперовість" - основна проблема молодіжного руху


Про це вона розповіла в ексклюзивному коментарі «Молодіжній правді».

В чому полягають слабкі сторони нинішніх молодіжних організацій? Та, на Вашу думку, якими питаннями їм варто було б займатись в першу чергу?

Це дуже глобальне питання. Якщо спробувати відповісти на нього коротко, то мені здається, що проблема полягає в тому, що більшість всеукраїнських молодіжних організацій є так званими «паперовими». Тобто в них насправді працює лише декілька людей, які відстоюють та лобіюють тільки свої власні інтереси.

На мою думку, громадський рух наразі є дуже слабким і, на жаль, не репрезентує ні інтереси української молоді, ні вирішує їх потреби. Це лише спосіб для деяких лідерів використати «маску» молодіжних громадських організацій, щоб почати свою репрезентацію в суспільстві. Тому «паперовість» - це перша і найглобальніша проблема.

По-друге, в реалізації своїх програм вони не мають ані чіткого механізму, ані чітких результатів. Це не лише слова, окрім мого власного досвіду та спостережень, це підтверджено і дослідженнями Інституту проблем сім’ї та молоді минулого року. Це інша велика проблема вітчизняних молодіжних організацій.

Третя проблема – застарілість лідерів, застарілість думок. Вони продовжують мислити категоріями кінця 90-х – початку 2000-х років і не бажають ані поступатися місцем для нового покоління молоді, ані змінювати своїх думок та позицій. Тобто, на сьогодні ми маємо відсутність оновлюваності в молодіжному русі.

Відсутність досвіду - ще одна проблема. Існують, звичайно, спілки і шановані всеукраїнські молодіжні громадські організації, але тих, які насправді працюють стає все менше і менше. Стає все менше і менше людей – лідерів молодіжного руху - адже вони виростають з цього руху і відходять в бізнес чи інші сфери. І тому нема від кого запозичити досвід. Дійсно, відсутня школа всеукраїнська, потужна, велика для виховання не лише лідерів, а й школа проведення програм, аналізу соціальних проблем молоді тощо. Відсутня позиція третього сектору, відсутня взагалі активність всеукраїнського громадського руху в Україні.

Стосовно того, якими проблемами варто б сьогодні зайнятись нашим молодіжним організаціям, то на це важко дати однозначну відповідь, бо дуже давно не проводився аналіз громадського сектору. Тому мої слова – це моя власна думка, та, якщо узагальнювати, думка організації, яку я репрезентую.

По-перше, слід займатися звичайно ж, подоланням негативних явищ в молодіжному середовищі, бо ті проблеми, які «точечно» покликані вирішувати проекти МО, приміром, з подолання проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії, нічого не вирішують. Вони спасуть деякі життя, але не торкаються проблеми глобально. По-друге, виховання молоді в моральному сенсі, тобто, родинність, повага, банальний патріотизм. Не націоналізм, підкреслю, а саме патріотизм. Звичайно ж, відновлення профспілкового руху – в цьому напрямку теж варто працювати. Це такі глобальні проблеми, які слід проаналізувати і поступово вирішувати.

Джерело: Молодіжна правда

















Bookmark and Share