Новий рік і Різдво ми співає та п’эмо


Бренд.

На західній Україні Різдво Христове одне із найголовніших свят. Люди з’єднуються в єдиному релігіному пориві, у кожній хаті, кидають кутю на стелю, падають на колінки, наче маленьки столбики, моляться до ікон. Якщо зняти ширму телебачення та піратехнічних виробів, то можно побачити на скільки відмінне ставленнє до Різдва. Може це від того, що захід насичений не одною чи двома, а багатьма релегіними конфесіями представленими майже однаковою кількістю парафіян. Різдво відрізняється від нашого тим, що воно святкується масово, тобто таке ж популярне як у нас новий рік. Воно там нарівні бренда, мовляв автохронне, й усі їдуть подивитись на сніг та щось автохронне до Львову. І виникають ускладненя.

Ускладненя.

У різдвяні свята переважна частина магазинів, кав’ярнь, громадських закладів зачинені, бо Львів це сімейне плюс дуже релігіне місто - усі святкують. Поїхати зі Львову теж складно. Чисельна кількість сноубордистів, школярів, студентів, пенсіонерів, далеких родичів намагаєтються, як і ви, їхати звідти. Залізниці не витримують. Усі обвітрюють губи та плачуть залишаючись у Львові ще на декілька днів, ризикуючи не скаласти іспити та вилітіти із роботи.

У регіонах.

Жінки й чоловіки працездатного віку, у великій кількості, працюють закордоном, із причини перереформувань економічних зон: старі заводи розкрадають та руйнують, нові будують зовсім на іншому місті. Тому можна стріти часто таку картину, що у містах живуть або старі люд, яким достаток забеспечує пенсія, або молоді, яким достаток забеспечують батьки з-за кордону. Що дивує, так те що ці люди усім містом відвідують церкви, котрих на 5 тисячне населений пункт аж три. А увечері виходять на вулицю просто так гуляти на 11 градусному морозу. До піздньої ночі на вулицях людно. Молодь збирається на центральну площу підриває підарди та п’э горілку домашнього виробництва. Ходять колядники по квартирах. На другий день вертеп.

Вертеп.

У Львові найкрасивіший вертеп показали козаки. Це при повній зброї, двадцять чоловіків різного віку із оселедцями, як положено, та національних військових косюмах. - співали колядки та стріляли із гармат у повітря. Один навіть їздив на буланому коні. Співали ті козаки співали, а потім один, вже сивий дятько у червоних чоботях, узяв тай вмер. Інсульт. Шапки всі поскидали. Із розмови вдалось встановити, що небіжчика відмовилась забирати швидка та міліція. Козаки стояли похмурі та здивовавані.
В цілому вертеп – це театралізоване дійство, яке відображає події, що відбувались під час народження Ієсуса. Але подібне існувало ще у дохристиянську добу. Тоді ряжені ходили від хати до хати, співали, захищяючи новонародженого бога сонця, якого намагається зїсти змій. Форму перейняли, але зміст та час проведення змінили із весни на зиму. Закінчують колядувати вертеповці таким віршиком:

Віршик.

Маленький Ісусик не спить не дрімає,
Своїми ручками увесь світ обіймає.
І вашу хатину.
І вашу родину.
І всю Україну!
Христос ся рождає!

Ісус народився
Славімо його!

Стрічка висновків.

Приймали нас добре. Дехто вивчив колядок по десять штук. Кормили добре. Місцеві викаблучувались усі три дні різними сортами алкоголю та мя’сних виробів, та жалілися відсутністю жінок. Мер Нового Роздоло цілував кожного із нас в щічку. Дивувались здоровезним церквам з дев’эяти поверхові будинки. Ми дізнались, що людям всеодно на якій ти мові розмовляєш. Та якщо можеш муркою, то викликає додаткові бонуси поваги.






























Bookmark and Share