На дачі Януковича підпрацьовують студенти – за 100 гривень "чорним налом"


Студентські дошки оголошень в інтернеті просто рясніють повідомленнями типу: "работа подсобником 100 грн", "работа с землей 100 грн." і так далі.

Зазвичай, звернувшись за таким повідомленням ти вже наступного дня потрапляєш на будівництво палацу в передмісті Києва, власник якого навряд чи стане відомим простому підсобнику. Робота виконується, студенту віддають чесно зароблені гроші, і всі залишаються задоволеними.

Один знайомий автора цих рядків заробляє у скрутні моменти в такий спосіб. І ось якось, повернувшись з роботи, він повідомив сенсаційно: "Сьогодні я працював на дачі в Януковича!".

Після порівняння його короткої розповіді з інформацією "Газети по-українськи", що вже повідомляла про цей "об’єкт" в селі Нові Петрівці, сумнівів у достовірності не залишалося.

Студентів наймають для підсобних робіт на дачі Віктора Януковича, що поблизу Вишгорода. Звернувшись до студентської дошки інтернет-об’яв, можна знайти повідомлення наступного змісту:

"Подсобники на завтра(18.09) ВЫШГОРОД! 100грн!

Характер работы: подсобник (принеси, подай и т.п.)
Место работы: Вышгород
Время работы: с 9-00 до 18-00 + час обеда
Оплата: по 100грн сразу на месте после работы!
Примечание: с собой нужно ОБЯЗАТЕЛЬНО иметь ксерокопию 1-2, 11 и 12стр.
паспорта и оригинал (так как объект государственный и охрана серьезная!) кто
был, тому не нужно!"

Правда, на цей раз до повідомлення додано примітку:

"ЗАВТРА РАБОТА ТОЛЬКО ДЛЯ ТЕХ, КТО УЖЕ ТАМ РАБОТАЛ! МЕСТА ОЧЕНЬ ОГРАНИЧЕНЫ!
ТАК ЧТО ЗАПИСЬ ОБЯЗАТЕЛЬНА! СОСТАВЛЯЕТЬСЯ СПИСОК!"

Перша думка, що виникає – "Необхідно поїхати і подивитись все самому!". Але дзвінок на телефон, що вказаний в повідомленні, приносить розчарування.

Голос зі слухавки повторює, що беруть тільки тих, хто раніше вже працював, і не погоджується на всі умовляння взяти на роботу, аргументуючи це нестачею місць. На запитання про те, чи дійсно це дача Януковича, роботодавець відповідає ствердно.

Отже, через неможливість потрапити на "объект государственный", де "охрана серьезная", доведеться вдовольнитись розповіддю тих, хто вже встиг там побувати і готовий поділитись своїми враженнями.

Студенту Сашку вдалося попрацювати на Януковича лише одного разу. Ходив ще раз, але вдруге його не взяли.

У цілому, роботою він задоволений. Працювати було "не напряжно", а гроші заплатили одразу. Сашко чітко пам’ятає подробиці того суботника і радо їх переповідає.

Починається його історія зі дзвінка на телефон з оголошення. У відповідь на запитання про роботу, йому назвали кілька альтернатив, та Сашко вибрав Вишгород, адже, за розповідями друзів, там і платять більше і робота простіше.

О 8.30 наступного дня на станції метро "Героїв Дніпра" зібралися охочі попрацювати, яких на об’єкт повинна була відвезти маршрутка.

За розповіддю Сашка, ті, хто вже неодноразово брав участь в роботах на дачі (а таких серед пасажирів маршрутки виявилося понад десяток) одразу впізнали цей транспорт та його водія. Без особливих розмов всіх повезли у Нові Петрівці.

Відремонтована за найвищим класом асфальтована дорога з ліхтарями вела аж до брами з контрольно-пропускним пунктом.

На в'їзді студентам веліли виходити. Першим в очі кинувся невеличкий будиночок для охорони, але поряд вже добудовувався новий, трошки більший. Зліва від брами простягався довжелезний семиметровий мур. Справа мур був ще дещо недобудований.

Дочекавшись старшого групи, що вийшов хвилин за десять (на вигляд йому було років тридцять, вдягнений він був в робочу форму) студенти разом з ним рушили до прохідної.

Усім необхідно було дістати копію та оригінал паспорта. Копії для тих, хто ще не працював на об’єкті, потрібно було здавати. Першими зайшли ті, хто вже бували на тут роботах. Далі поіменно почали викликати нових чорноробочих.

"Зайшовши до прохідної, одразу проходиш рамку металошукача. Усе металічне необхідно вийняти з кишень для перевірки. Перевіряються також особисті речі. Мобільні телефони з камерами проносити на територію заборонено. Їх відбирають і віддають лише на виході", - розповів Олександр.

Студентів поділили на групи за родом робіт. Групу Сашка відправили направо від брами, працювати в підвальному приміщенні. Робочий день тільки починався, але будівництво вже кипіло.

Справа знаходиться ще не оновлена частина дачі. По дорозі до "свого" підвалу Сашко споглядає дві старі будівлі, якісь гаражі та інші залишки старої інфраструктури.

Перевдягатись порекомендували в закритому павільйоні, що лаштований для обіду працівників. Студентам роздали респіратори і всі відправилися працювати в свій підвал.

Його завданням було відбивати зі стін стару штукатурку, а з підлоги – плитку.

Сашко розповідає, що працювати було не важко, роботу особливо ніхто не контролював, тільки кілька разів до них навідувався прораб. Ще один цікавий факт, який вдалося помітити – більшість робітників, з якими довелося поспілкуватися на будівництві дачі Януковича – вихідці з Західної України, про що неважко було здогадатися через особливості їх мови.

Обід кожен приніс з собою, жодного централізованого харчування для працівників-студентів не передбачено. Але Сашко згадує, що недостачу харчів можна було компенсувати сном. В обідній час студенти поснули, хто де міг.

Благо для нашої історії, робота в підвалі передбачає час-від-часу невеличкі прогулянки на свіжому повітрі. Під кінець робочого дня Сашко з другом вирішили подихати свіжим повітрям, а разом з тим і оцінити масштаби будівництва, що відбувається на 200 гектарах.

"Ми пішли назад у бік прохідної, але по дорозі звернули до красивого кованого паркану, що йшов паралельно семиметровому муру. Пройшовши зі сто метрів, вирішили, що краще обійти паркан з іншого боку, адже тоді була менша вірогідність, що нас помітить охорона. З іншого боку паркану розташовувалися надзвичайно красиві ковані ворота. За ними виднілося озеро, не надто велике, але й не маленьке. Берег озера був обкладений камінням, над поверхнею води розташувався місток. Озером плавали чорні лебеді", - захоплено переповів свої враження Сашко.

За його словами, позаду озера стояла будівля в кілька поверхів, яка була обнесена парканом – там велося будівництво. Поряд з озером – вже завершена будівля, в один чи два поверхи.

"Озеро оточували лавочки. На одній з них я помітив молодого чоловіка, схожого на Януковича-молодшого, а поряд з ним сиділа білява дівчина. Я одразу згадав, що вже бачив його в цей день, коли той з невідомим другом їздив за надувним човном до гаражів, що розташовувались поряд з місцем моєї роботи", - розповів Сашко.

"Ми вирішили не затримуватись і рушили далі. Нашому погляду відкрився чудесний парк зі звивистими доріжками, що і ведуть до інших будівель дачі. Але практично одразу ми наткнулися на охоронця", - додав студент-чорноробочий.

Пункти охорони розподілені по величезній території дачі, і це не дає можливості працівникам вільно по ній пересуватись. Діалог з охоронцем виявився доволі неприємним, і хлопці пішли, щоб повернутися до місця роботи.

Робочий день закінчувався. Всі вже чекали моменту виходу на зовні.

В кінці хлопці все ж таки наважилися запитати керівника, про те місце, де їм довелося працювати. У відповідь вони почули: "Так, це справді державна дача Януковича."

Ще один студент – Андрій, відпрацював на дачі Януковича більше тижня. Розповідь Сашка він підтверджує, хоча й додає деякі подробиці. Він навіть намалював схему об'єкту.

"Працював я там сім днів, протягом двох тижнів. Роботу цю знайшов так само, як й інші – побачив повідомлення в мережі, та й друзі рекомендували там попрацювати. Роботи там реально небагато, а платять 100 гривень за день", - розпочав свою розповідь Андрій.

Андрій працював на дачі за кілька тижнів до Сашка. В охорони на прохідній тоді були лише ручні металошукачі, рамка була встановлена, але ще не працювала. Охоронці були озброєні справжніми пістолетами, хоча поводилися зі студентами доволі толерантно.

Працювали хлопці спочатку все у тому ж підвалі. "Ми займалися демонтажем старого устаткування, виносили сміття. Там були якісь старі мотори, їх шматками ми потім грали в підвалі в боулінг. Ось так і проводили час", - розповідає далі Андрій.

Інколи "молдавський" прораб (на будівництві працює багато заробітчан з Молдови) забирав зранку кілька людей для робіт в головному будинку.

"Головний будинок – так ми називали ще недобудовану п’ятиповерхівку поряд з озером. Нам говорили, що це корпус санаторію Кабміну. Впритул до цієї будівлі стоїть вже повністю готовий будиночок. Казали, що саме там і живе Янукович. Недобудований "санаторій" оточує паркан, позаду будівлі – котлован, за ним – ліс, в якому працював екскаватор. Що там будується, я не бачив" - додає Андрій.

Працювати хлопцям довелось лише на першому та другому поверсі "санаторію". Андрій згадує, що робітників там було надзвичайно багато, головним чином – будівельники з Молдавії, що заливали бетоном підлогу. Студенти ж виносили сміття і виконували функції "принеси-подай".

"На першому поверсі там був великий хол та багато маленьких кімнаток, скоріш за все то будуть підсобні приміщення. На другому поверсі кімнати побільше, - згадує Андрій, - Робота там була дійсно простою. Те, що можна було зробити за годину, ми робили цілий день. Хоча було й таке, що горе-працівників виганяли, бо прораб застав їх сплячими на робочому місці".

Одного разу Андрію навіть вдалося побачити приїзд Януковича: "Хлопці розповідали мені, що раніше бачили його на об’єкті, але мене в ті дні не було. Та цього разу Яник приїхав десь о пів на сьому вечора. У той день з самого ранку по території курсували патрулі з собаками. Коли в кінці робочого дня ми вийшли за прохідну, нам наказали відійти з дороги і трохи почекати. Через кілька хвилин на територію заїхало кілька автомобілів з бусиком охорони. Ми були за межами дачі і я зміг зафіксувати це на камеру мобільного телефону", - додає на останок студент.

Розрахунок з хлопцями був чіткий. Після роботи на дачі Януковича вони поверталися додому задоволеними та зі ста гривнями в кишені. Зрозуміло, що гроші платилися без будь-яких угод. Іншою мовою, робилося все готівкою, "чорним налом".

Якби, наприклад, у Німеччині стало відомо, що Ангела Меркель будує собі маєток силами студентів, при цьому виплачує їм заробіток "у конвертах", уникаючи оподаткування, це б спричинило як мінімум – політичну кризу, як максимум – кримінальну справу. В Україні все закінчиться розмовами на кухнях.

АНДРІЙ ЗАПРОПОНУВАВ НА ПАПЕРІ ВІДТВОРИТИ СХЕМУ ЗАГАДКОВОГО ОБ'ЄКТУ:




































































































Bookmark and Share