На традиціях патріотизму


А починалось усе так. Серед середніх навчальних закладів Києва на початку 1920-х років незаперечно кращою вважалася Перша трудова школа ім. Т. Шевченка. Вона була створена на базі першої в столиці української гімназії, відкритої зусиллями Центральної Ради 18 березня 1917 року, і перейняла її традиції. Від заснування школи її неофіційним шефом став секретар міжнаціональних справ Центральної Ради, відомий громадський діяч Сергій Єфремов. Під час випускного вечора у кінці травня 1923 року 60 випускників школи утворили Літературне товариство, невдовзі перейменоване у Товариство єднання і згоди (ТЄЗ). Головною метою його було зміцнювати шкільну дружбу, підтримувати постійний зв’язок, допомагати педагогічному колективу школи у вихованні дітей. 1924 року товариство очолив 20-річний студент Інституту народної освіти Микола Павлушков. Цей енергійний і, безперечно, талановитий юнак народився у Тулі. Після того, як у роки громадянської війни його батько, народний учитель, а потім священик, був заарештований чекістами і кинутий за грати, Микола перебрався до Києва. Поселився у брата матері – дядька Сергія Єфремова. Коли закінчив школу вступив до інституту народної освіти.

У червні 1925 року М. Павлушков реорганізував товариство у Спілку української молоді. Діяльність СУМ виходила із програми, яку він склав. СУМ ставила за мету формування національної української свідомості, поширення ідей відновлення незалежності Української Народної Республіки, поглиблення знань вітчизняної історії. Ставилось завдання вивчати військову справу, йшлося і про придбання зброї. Так, до прикладу, у червні 1926 року (після вбивства у Парижі Головного отамана Симона Петлюри) активісти СУМ виготовили понад сотню листівок, в яких говорилось про велику роль С. Петлюри у боротьбі за незалежність Української держави. Юнаки назвали його національним героєм України і закликали продовжувати його справу. Листівки були розкидані під час служби у Софійвському соборі з хорів. Саме тоді у соборі офіційно правили панахиду з приводу 10-х роковин смерті Каменяра – Івана Франка. Юнаки і дівчата розійшлися серед натовпу віруючих і агітували подумки помолитися за підступно вбитого Симона Петлюру.

Діяльність СУМ була викрита у 1929 році. Першими заарештованими, які потрапили за грати київської Лук’янівки, були керівники Спілки української молоді Микола Павлушков, Борис Матушевський і Діодор Бобир. Скоро камери тюрми стали заповнюватись новими партіями заарештованих. Люди ДПУ (Державне політичне управління) “працювали” день і ніч. Для проведення слідства були залучені досвідчені “фахівці”. Вирок було оголошено 19 квітня 1930 р. На судовому процесі, що розпочався в Харкові 9 березня 1930 року, головними керівниками СУМ названо Миколу Павлушкова і Бориса Матушевського. Вони були засуджені та відправлені в радянські концтабори. А у 1937 році в урочищі Сандармох на півдні Карелії, на виконання постанови Політбюро ЦК ВКП(б) напередодні 20-ліття Великої Жовтневої соціалістичної революції, капітан Михайло Матвєєв власноручно виконав смертні вироки 1111 в’язням Соловецького табору особливого призначення (СЛОН), серед яких був і Микола Павлушков.

Слід додати, що до справи Спілки визволення України і Спілки української молоді залучена величезна кількість арештованих (до 5000) по всій Україні, яких часом взагалі без суду відправляли у заслання або тюрми. Ось так СУМ характеризували офіційні органи і представники радянської влади. Газета “Вісті” 5 березня 1930 року повідомляла: “СУМ - це суворо законспірована, бойова фашистського типу організація, що брала участь у підготовленні під керівництвом “СВУ” збройного повстання проти радвлади і як організація, що готувалася чинити терористичні акти”. Лише 11 серпня 1989 року Пленум Верховного Суду УРСР знайшов, що “не виявлено складу злочину” у діях засуджених 1930 р. у Харкові і реабілітував усіх, хто був покараний на процесі Спілки визволення України і Спілки української молоді.

Справу, за яку боролися члени СУМ, продовжила українська молодь як в Україні, так і за її межами. У 1935 р. створено молодіжну організацію “Спілка української молоді” на Далекому Сході у Росії у поселенні Харбін. У 1946 р. серед українців-емігрантів було створено СУМ у м. Авсбург у Німеччині. За кілька років діяльність СУМ поширилась на інші країни Західної Європи, Америки та Австралії.

Відродження СУМ в Україні відбулося у 1989 році. Перший осередок було створено 17 червня 1989 р. у Харкові. Через рік організація вже нараховувала понад 1000 членів у 19 областях. Спілка стала в авангарді боротьби української молоді за незалежність України. Із серпня 1989 по травень 1990 року організації СУМ провели 27 масових заходів, більшість несанкціонованих владою, в яких взяло участь понад 64 тисячі осіб. 26-27 травня 1990 р. у місті Івано-Франківськ відбувся установчий перший Великий збір СУМ, в ньому взяли участь 220 делегатів з 19 обласних організацій. Делегати збору ухвалили рішення про створення Всеукраїнської організації, прийняли програму та статут, обрали Центральний провід. 21 липня 1992 р. після довгих зволікань Міністерство юстиції України видало свідоцтво про державну реєстрацію Спілки української молоді. Київська міська організація є активною частиною спілки і була зареєстрована 25 червня 1993 р. (перереєстрована Київським міським управлінням юстиції 6 травня 2000 р.).

Нині метою діяльності СУМ є сприяння розв’язанню молодіжних проблем, вихованню в української молоді національної свідомості, допомога в її самореалізації та суспільному становленні, створення умов для організованого дозвілля, відпочинку та спілкування молоді. СУМ далі проводить діяльність згідно зі своїми програмованими засадами та статутними положеннями, спрямовану на виховання молодої генерації українських патріотів. Зокрема, проводяться виховні та оздоровчі таборові збори, наукові та вишкільні семінари, конференції, різноманітні благодійні культурно-мистецькі акції, спрямовані насамперед на відродження національних традицій та обрядів, спортивні змагання. СУМ також займається просвітницькою і науково-дослідною та видавничою діяльністю. СУМ має організації у 23 областях України та у містах Київ і Севастополь, із них зареєстровано або легалізовано 18 організацій обласного рівня. Найбільш потужними відділеннями СУМ у регіонах є обласні організації у Сумах та Харкові.

На всеукраїнському рівні СУМ на цей час зосереджує свою діяльність на патріотичному вихованні української молоді та міжнародному культурному обміні, зокрема з польською молоддю. Київська міська організація СУМ на даному етапі розпочала співпрацю з Київською міською державною адміністрацією. Зокрема, у цьому році за дорученням Головного управління у справах сім’ї та молоді Київської міської державної адміністрації провела культурно-просвітницькі масові заходи - музичні шоу “Молодь Києва проти наркотиків”. У цих заходах, котрі були проведені в усіх районах міста Києва, взяло участь понад 20 тисяч киян. На кожному шоу протягом кількох годин молодь демонструвала свої вміння та таланти. Перед киянами виступали молоді творчі особистості: гурти, ді-джеї, ведучі заходів та інші креативні молоді люди. Глядачі шоу також брали участь у цих яскравих та динамічних дійствах. Організовувались творчі конкурси, переможці отримували патріотичні книжки та інші подарунки. У процесі таких цікавих дійств лунали заклики проти наркотиків та інформація про їх згубний вплив, паралельно роздавалися інформаційно-пропагандистські листівки. А на завершення кожного заходу для його молодих гостей улаштовувалась дискотека. Для отримання навичок по організації антинаркотичних пропагандистсько-розважальних заходів під час проведення шоу залучалась до їх проведення київська молодь, котра мала досвід вживання наркотиків.

На жаль, через номенклатурно-бюрократичну систему та корумпованих чиновників багато програм та проектів СУМ досі не розпочато. Для подолання корупції Київська міська організація СУМ разом із Комітетом по боротьбі з корупцією, Антикорупційним комітетом та Комітетом протидії корупції та організованій злочинності створила Антикорупційний фронт України. Його організовано у формі коаліції з метою координації зусиль та створення сприятливих організаційних і правових умов, спрямованих на здійснення комплексу заходів для забезпечення неухильного дотримання законності і відкритості в діяльності усіх органів державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та судах України; залучення громадських організацій до участі у програмі корпорації “Виклики тисячоліття”; координацію діяльності по вдосконаленню нормативно-правових актів з питань боротьби з корупцією через суб’єкти законодавчої ініціативи; створення робочої комісії з питань координації діяльності громадських організацій у сфері боротьби з корупцією.

Без сприяння влади втілити у життя українські молодіжні програми чи проекти складно, але на майбутнє Київська міська організація СУМ запланувала чимало заходів. Серед них -започаткування та проведення серії патріотичних таборів у лісах Київщини, багатотиражне видання безкоштовної газети “Молодість”, представлення інтересів української молоді у всіх громадських радах при органах влади. Окрім того, планується створити безкоштовний культурно-розважальний клуб для молоді, сприяти патріотичному вихованню молодих військовослужбовців і відродити в Києві козацькі традиції шляхом впровадження програми “Джура” (”Сокіл”), а також запровадити аматорське молодіжне радіо FM.

Володимир МОЗГОВИЙ,
Голова Київської міської організації
Спілки Української Молоді

“Урядовий кур’єр” 2007.10.23























Bookmark and Share