Пам’ятник Катерині все ж таки відкрили


Ще за кілька днів до відкриття пам’ятника можна було побачити по телебаченню заклики депутата Р.С. Тарпана до одеситів, з проханням прийти на справжнє свято одеситів. Для кого цей день лишився святом – лишається таємницею, бо розчарованими з площі пішли як і прибічники влади, так і опоненти. Вже о четвертій годині на площу було пройти важко, з усіх сторін стояла міліція, і народ шукав серед натовпу своїх знайомих. Крім того, можна було побачити сам пам’ятник замотаний в золоту тканину, одразу ж в голову приходила думка, що так зване «свято» зроблено в типово імперських традиціях, по багатому. Поруч стояли музиканти з оркестру і дівчатка в зеленому вбранні, поруч лежали барабани обмотані білим хутром. Вже о п’ятій годині на площу потрапити було практично неможливо, міліція огородила прихильників та протестуючих залізним парканом. З одного боку молодики років шістнадцяти з прапорами партії регіонів та старі бабці з відбитком комуністичної системи на обличчі, прапорами Росії та гербом російської імперії, з іншого боку представники партій: ВО «Свобода», УНП, НРУ, ПРП, КУН, УРП «Собор» та козацькі організації. Представники НУ-НС не встигли перейти за інший бік паркану, так і лишившись до кінця стояти з боку радісних фанатів Катерини.

Журналісти з великим ентузіазмом бігали з одного боку в інший, брали інтерв’ю та знімали на камеру. За словами Р.С. Тарпана церемонія мала початись о п’ятій, але лише о шостій на сцену почали виходити політики, журналісти та громадські діячі, серед яких я побачила: спонсора Тарпана, художника М. Рема, ігуменю Серафиму та журналіста О. Сидоренко. Сам мер міста чомусь до народу не вийшов, чи то совість замучила, чи просто вирішив зайвий раз не «світитися».

З боку патріотичних сил було чути спів національного гімну, під який «справжні одесити» чомусь почали свистіти і кричати ганебні слова. Крім того, в натовп періодично забігали провокатори, які намагалися влаштувати бійку, після чого кричати, що націоналісти забивають насмерть. Порадувала велика кількість молоді, яка вийшла проти встановленню монументу цариці, яка забороняла викладати українську мову в Києво-Могилянській академії, ліквідувала гетьманство, козаччину; замінила українські книжки в церквах на московські, заборона на українські абетки та дала наказ про примусове вилучення українських варіантів, спалення бібліотеки Києво-Могилянської академії та ввела кріпацтво.

Лише десь о сьомій годині, коли на вулиці стало зовсім темно під так зване «світове шоу», яке більше нагадувала смердючу дешеву піротехніку з п’єдесталу впала тканина. Фанати російської імператриці почали голосно свистіти, старі бабці з онуками під мишками та квітами в руках бігли покладати квіти своєму кумиру, а діти шкільного віку почали складати прапори ПР та Росії. Протестуючій стороні лишилося лише піти до дому, бо такого нахабства можна було чекати від Тарпана, порядні люди, навряд чи будуть в партії Наталії Вітренко, але ж від мера, на якого всі покладали великі надії і сподівання – не очікував ніхто. Відкриття пам’ятника Катерині було незаконне, бо поки в суді лежать нерозглянуті позови людей, ні влада, ні Президент, ні сам Господь Бог не мають права його відкривати. Закон в цій країні один для всіх, хіба що чомусь всі про це забувають.

Самим страшним стало для мене кінцівка цього дня, це коли в людей з прапорами України кидали яйцями, в спину кричали бридкі фрази, закликали померти, або ж їхати до Львова. Деякі занадто агресивні бабці намагалися побити молодь, найбільш «культурні» плювалися при цьому використовуючи нецензурну лексику.

Парадоксальним є те, що у своїй власній державі українцем бути важко. За українську мову, яка є державною називають «бандерівкою», за сприяння розвитку української культури – націоналісткою, а інколи і фашисткою. Зате в самому центрі міста встановлюють пам’ятник всесвітньовідомій повії і гнобительки українського народу.

Зайцева Ольга,
активістка Демократичного Альянсу












Bookmark and Share