Місяць КПСС у Харкові


У Харкові діє КПСС

16 жовтня в приміщенні ректорського корпусу НТУ “ХПІ” пройшла презентація для громадськості програми “Кампанія підтримки студентського самоврядування” (КПСС), що реалізується Східноукраїнським фондом розвитку демократії, Громадським інформаційно-аналітичним Центром для молоді, Харківською обласною громадською молодіжною організацією “Зебра” та Студентським парламентом НТУ “ХПІ” за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні.

Метою презентації було ствердження нових механізмів і підходів, що будуть реалізовані в ході програми, представлення місії та конкретних заходів Кампанії, а також ознайомлення ідеями Кодексу честі студента та Мережі розвитку студентського самоврядування.

У презентації взяло участь біля 40 молодих людей (студентів, представників молодіжних громадських організацій), а також представники міських органів і установ по роботі з молоддю.

Учасникам було запропоновано долучитися до Кампанії в цілому та до окремих заходів її, а також до спільного створення наочних “продуктів”, зокрема, інформаційно-довідкового видання, що буде підготовлено в рамках програми.

Дмитро Таран, співкерівник Кампанії зазначив, що в рамках програми буде діяти постійний “живий” моніторинг стану захисту прав студентів і розвитку системи студентського самоврядування в м. Харкові.

В результаті проведення презентації студенти НТУ “ХПІ”, УкрДАЗТа, ХНЕУ й ін. висловили зацікавленість у проведенні певних інформаційних і просвітницьких заходів у рамках КПСС у їхніх вузах, або для їхніх академічних громад. У цілому аудиторія виявила небайдуже активне й оптимістичне ставлення до ідей організаторів програми.

Ганна Антіпова, студентка ХНЕУ: “Я люблю спілкуватися з креативними людьми, саме тут можна знайти відповіді на багато питань студентського життя”.

Юрій Блудов, студент НТУ “ХПІ”: “Дуже дякую... Ніколи не думав, що таке може бути... Буду ходити на Ваші заходи, мені дуже цікаво”.

Взагалі Кампанія підтримки студентського самоврядування як крок до сприяння розвитку демократії в вищий освіті, громадянської активності, соціальної справедливості та відповідальності учасників освітнього процесу активно стартує.




99,9% студентів ніколи не бачили правил внутрішнього розпорядку в вузі

16 жовтня після презентації Кампанії підтримки студентського самоврядування, що реалізується Східноукраїнським фондом розвитку демократії, Громадським інформаційно-аналітичним Центром для молоді, Харківською обласною громадською молодіжною організацією “Зебра” та Студентським парламентом НТУ “ХПІ” за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні, пройшов перший круглий стіл "Нормативно-правове забезпечення отримання молоддю вищої освіти". Він був спрямований на сприяння усвідомленню та становленню стійких знань у галузі нормативного забезпечення отриманню молоддю освіти в Україні на міжнародному, національному та місцевому рівнях.

Порядку 30 студентів взяло участь у роботі круглого столу, що складався з трьох “сесій”.

На першій сесії Дмитро Александров, президент Східноукраїнського фонду розвитку демократії, як колишній депутат районної в м. Харкові ради розповів учасникам про особливості підтримки молоді на місцевому рівні, які зводяться до формальної методичної або інформаційної допомоги, дрібного матеріального або морального заохочення.

На сесії “Молодь і освіта: взаємовключення” керівник Громадського інформаційно-аналітичного Центру для молоді Артем Коновалов зробив екскурс у масив міжнародних і національних нормативних актинів щодо вищої освіти та соціального становлення й розвитку молоді, а також загальнодержавних і місцевих програм у цих галузях. Тільки в сфері взаємовідносин “студент – вуз” щонайменше біля 30 актів різного рівня (від закону до наказу МОН) регулюють ті чи інші питання. На питання “Хто бачив або читав правила внутрішнього розпорядку або статут вузу?” тільки один учасник зголосився... А саме ці документи є одними з головних безпосередньо в вузі актів для студентів.

У завершенні, Дмитро Таран у сесії “Громадянський бік освітніх процесів” відзначив роль і місце громадської активності самих споживачів освітніх послуг, а також окремо сконцентрував увагу на низькому рівні правової культури молоді, пасивності й іноді негативній активності студентів як у навчанні, так і у соціо-культурній сфері, зокрема, щодо проблем учнівських і студентських гуртожитків. Гарячу дискусію щодо саме гуртожитків підтримали студенти, що розповіли про власні проблеми проживання...

Наприкінці круглого столу, учасники обговорили та прийняли в цілому резолюцію.


Резолюція
круглого столу "Нормативно-правове забезпечення отримання молоддю вищої освіти"
м. Харків, НТУ "ХПІ", 16 жовтня 2007 р.

Освіта - скарб, ключем до якої є праця. Її основним сучасним отримувачем в світі є молодь. Вона довше навчається в школі (середній, вищій) та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Не менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім'я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної "молодіжної" самосвідомості і стилю життя ("субкультури").
Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті. Справа не стільки в абсолютному зростанні чисельності молодих людей, скільки в мінливих соціальних умовах. Чим вищий темп техніко-економічного розвитку, чим швидше обновляються знання, умови праці та побуту, тим помітніше стають соціально-культурні розходження між поколіннями. Нові проблеми та події штовхають на пошуки принципово нових рішень і критичну переоцінку минулого досвіду.
Зважаючи на значущу роль освіти як складової соціалізації молоді ми, учасники круглого столу "Нормативно-правове забезпечення отримання молоддю вищої освіти", вирішили:

1. Звернути увагу молоді, молодіжних громадських організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, навчальних закладів і органів студентського самоврядування на недостатній рівень правової культури, обізнаності молоді в своїх правах;

2. Визнати за необхідне "зворотну реакцію" прав молоді на їхні обов'язки, соціальну відповідальність, громадянську небайдужість і активність;

3. Звернутися до законодавчих ініціаторів (Президент України, Кабінет Міністрів України, Народні депутати України) щодо якісного покращення нормативного регулювання проблем:
- автономності вищих навчальних закладів;
- безперервності навчання до рівнів "спеціаліст", "магістр";
- соціальних гарантій науковцям, викладачам, молодим фахівцям, студентам і їхнім сім'ям (покращення стипендіального забезпечення студентів, житло студентів, перш робоче місце тощо);
- інституціонального становлення та розвитку громадського самоврядування взагалі та студентського самоврядування зокрема.

4. Проводити громадське обговорення ("експертизу") проектів рішень відносно вищої освіти, моніторинг дотримання норм діючих актів;

5. Звернутися до місцевих органів виконавчої влади щодо громадського обговорення та прийняття локальних цільових програм соціально-економічного розвитку щодо вищої освіти, підтримки молоді, що отримує вищу освіту;

6. Розглянути окремо проблему пільгового проїзду учнів і студентів в ДП "Харківський метрополітен" і порушенні останнім права на приватність особистості;

7. Звернутися до органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог щодо сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, регламентування таких норм на локальному рівні (право на пільговий проїзд у трамваї/тролейбусі; право на пільгове користування об'єктами культури та мистецтва, відпочинку, право на пільгове користування спортивними та фізкультурними об'єктами тощо);

8. Звернутися до навчальних закладів, їхніх трудових колективів (академічних громад), органів студентського самоврядування з пропозицією реалізації практик "Кодексів честі" в взаємовідносинах "студент – викладач – адміністрація"

9. Покласти виконання та контроль за ним даної резолюції на ініціативні громадські організації.



Битва за освіту, поки що словесна...

20 жовтня близько 20 молодих людей вступили в битву за освіту, словесну... Для студентів було проведено перші дебати в Кампанії підтримки студентського самоврядування. В навчальному корпусі У-2 НТУ "ХПІ" в суботній день у більш неформальних умовах, ніж на попередніх круглих столах, юні учасники й учасниці Кампанії мали змогу не тільки отримати нові навички інтелектуального конструктивного й аргументованого відстоювання власних позицій, але й відкрити нові погляди та віднайти необхідні знання в дії в галузях вищої освіти та молодіжної політики.

На самому початку в ролі тренера Дмитро Таран провів міні-тренінг з методики ведення дебатів як дискусій і спорів. Як приклад була опрацьована детально та критично тема "Боротьба з хабарами в вузах". З боку студентів-учасників було запропоновано такі шляхи розв'язання проблеми та подолання корупційних явищ у освіті:
- посилення контролю;
- незалежне тестування за допомогою ЕОМ;
- незалежні експерти;
- пропаганда чесності та відкритості навчального процесу ("Кодекс честі");
- проведення заходів для посилення мотивації отримання міцних знань, а не просто "кірочки".

Тепер молодим дебатерам було поставлено практичні задачі. Всю аудиторію розділили на дві групи з конкретними темами та завданнями. Одна аналізувала тему "Оптимальній підхід до навчання в молодості - запорука забезпеченої старості", інша - "Молодіжний спорт - помічник у житті та навчанні". Обидві тематичні "кошики" було розглянуто за 20 хв згідно з установленим планом:
- назва;
- проблема;
- план дій;
- результати та/або наслідки.
Першим результатом саме цієї роботи стали презентації груп, другим, найголовнішим у цей день - опонування одне одному. Саме в стадії "запитання - відповідь" розгоралися найгарячіші спори, зокрема, щодо плану дій кожної групи.

Як результат перших міні-дебатів можна винести:
- отримання учасниками первинних знань і умінь про "мистецтво дискусій" і інтелектуальні дебати;
- системний аналіз, планування та прогнозування в мікро-групах молодіжних проблем, їхня презентація;
- обговорення в захисті та відповідях власно розроблених позицій, планів, підходів і методів, а також розвиток вміння конструктивно опонувати;
- домовленість між учасниками й організаторами збільшити кількість дебатних заходів у рамках Кампанії та поза нею.

Дебати проходили в рамках Кампанії підтримки студентського самоврядування, що реалізується Східноукраїнським фондом розвитку демократії, Громадським інформаційно-аналітичним Центром для молоді, Харківською обласною громадською молодіжною організацією “Зебра” та Студентським парламентом НТУ “ХПІ” за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні.



15 прав і 2 обов'язки студента

23 жовтня знов гостинні двері НТУ "ХПІ" відчинилися перед учасниками й учасницями вже другого круглого столу в рамках Кампанії підтримки студентського самоврядування (або просто КПСС). Сьогодні майже 30 осіб із числа молоді зібралися, щоб обговорити докладні відомості щодо гарантованих прав тих, хто навчається в вузах, і молоді взагалі, а також механізмів захисту таких прав і представлення інтересів.

У Кампанії підтримки студентського самоврядування, що реалізується Східноукраїнським фондом розвитку демократії, Громадським інформаційно-аналітичним Центром для молоді, Харківською обласною громадською молодіжною організацією “Зебра” та Студентським парламентом НТУ “ХПІ” за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні це був, як зазначив співкерівник Кампанії Артем Коновалов, круглий стіл, що міг би загально охопити майже всі теми заходів усієї програми.

Він же у першій сесії "Права студентів: реалії та надуманість" повідав аудиторії про масив т.з. "прав молоді", прямих прав студентів і цілу низку "збірних" прав і можливостей студентства України. Зокрема, було сфокусовано увагу на соціальних і трудових правах...

Сергій Дручек, студент УкрДАЗТу: "Чи маю я влітку на практиці на залізниці отримувати зарплатню?" - одне з питань, що прозвучало на круглому столі під час обговорення особливостей праці студентів. А ось Алексій Пономар, заст. голови Студентського сенату ХНУРЕ зауважив, що у його вузі студенти беруть участь у виборі навчальних дисциплін. Це вже з діалогу про суто навчальні права...

Загалом учасники були в цілому згодні, що зазначені в Законі України "Про вищу освіту" 15 пунктів щодо прав осіб, що навчаються в вузах, є більш надуманими, а більш менш реальні гарантовані державною права "знаходяться" в інших нормативно-правових актах. Зокрема й аж 2 обв'язка, що зазначені в тому ж Законі, не є кінцевими.

Цій частині круглого столу передував показ фільму про громадянські права та боротьбу в захист їх у нашій країні, що був зроблений студентом академії культури як випускова робота. Його віднайшов Дмитро Таран, що після кава-брейку в другій сесії столу "Навчитися діяти в захист власних прав і законних інтересів" розповів про законні акції прямої дії, громадянські ініціативи й інші форми участі, активності та правозахисту, що можуть використовуватися молоддю.

Вже традиційно на завершення круглого столу, після жвавої дискусії про наступні заходи, аудиторія обговорила та прийняла резолюцію.

Резолюція
круглого столу "Права студентів і аспірантів як основа боротьби з корупцією"
м. Харків, НТУ "ХПІ", 23 жовтня 2007 р.

Галузь прав студентів і аспірантів, абітурієнтів і випускників, інших учасників освітнього процесу є специфічною, але охоплює як особливості суто навчання, так і побуду, культурного розвитку та дозвілля, громадської активності, рівня й якості життя, охорони здоров'я тощо. Для поінформованості з усіх таких норм потрібен пошук і систематизація багатьох актів різного рівня, починаючи з Конституції України та міжнародних документів і завершуючи локальними рішеннями навчальних закладів.

Також не слід явно відокремлювати освітній бік від загального молодіжного обличчя студентства. Відомо, що оскільки "права молоді" не виділені в окрему категорію прав меншин і особливих прав, то їх і не розглядають, нажаль, як окрему категорію. Питання про державну політику стосовно забезпечення прав молоді в м. Харкові є дуже актуальним з погляду правового, демократичного становлення України як держави та необхідності створення відповідних умов щодо реалізації особистих прав, свобод і інтересів всіх категорій громадян. Для Харкова молодіжна проблематика особливо актуальна, адже в місті понад 30% населення складає молодь і від забезпечення прав цих молодих людей залежить рівень соціальної стабільності і подальшого розвитку міста.

Досвід останніх років змальовує неоптимістичну картину щодо стану з обізнаністю молоддю (і пересічного населення) щодо власних прав, але поодинокі кроки організацій громадянського суспільства надають успішні практики правової просвіти та громадянської активізації.

Зважаючи на необхідність ствердження прав молоді і механізмів їхнього захисту, зокрема, в освітній галузі, ми, учасники круглого столу "Права студентів і аспірантів як основа боротьби з корупцією", вирішили:

1. Визнати недостатність потуг лишень організацій громадянського суспільства в правовій освіти молоді, але разом із тим, їхній досвід і кращі практики є значущими та необхідними для подальшого впровадження іншими секторами суспільства;

2. Долучитися до громадського обговорення проектів національних нормативно-правових актів щодо молодіжної політики, розвитку громадянського суспільства щодо збільшення ваги та змісту заходів і відповідних програм щодо обізнаності власним правам;

3. Звернутися до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо внесення пропозицій і відповідних змін до місцевих програм соціально-економічного розвиту у галузі роботи з молоддю щодо не тільки формальної наявності статей про правову освіту, але й реальних заходів щодо її реалізації;

4. Звернутися до адміністрації вищих навчальних закладів "не брехати" власним студентам, зокрема, щодо можливостей для абітурієнтів, а також навчальних, житлових і інших гарантів для молоді, ввести практику двух-, трьох- і багатосторонніх угод щодо співробітництва;

5. Звернутися до навчальних колективів (академічних громад) вищих навчальних закладів щодо ініціації або підтримки різних форм самоорганізації, участі та громадської активності, асоціацій (окремі студентські профспілки, студентські ради, радники зі студентських проблем);

6. Звернути увагу громадського самоврядування тих, хто навчається (учнівське та студентське самоврядування), на те, що їхня мета не тільки представлення інтересів академічної громади, але й захист прав її в цілому та кожного окремого індивіду;

7. Звернутися до громадських організацій (їхніх осередків), що діють у вузах, щодо їхньої соціальної відповідальності не тільки за своїх членів, але й за розвиток громадянського суспільства та його принципів на локальному рівні;

8. Визнати, насамкінець, що студент, незважаючи на системну захищеність, є фактично полишеним сам на сам із своїми проблемами;

9. Покласти виконання та контроль за ним даної резолюції на ініціативні громадські організації.


ДОДАТОК (резолюція):
















































































































































Bookmark and Share