Стан та перспективи реалізації державної молодіжної політики у Сумській області


Спротив сумських студентів - ось з чого починався київський Майдан. То яка ж зараз молодь? Як реалізовується молодіжна політика? І головне – як вона має бути реалізована новим урядом?

У 2004 році молодь показала усі свої найкращі якості. По-перше, не справдилися прогнози тих політологів, які вважали, що молодь, як і раніше, виявиться інертним щодо політики середовищем. Молодь прийшла на вибори.

По-друге, молодь стала найактивнішим учасником подій.

„Пора”, „Чиста Україна”, „Знаю” та інші просвітницькі проекти довели, що молодь добре об’єднана, мобільна і може виступати незалежним суб’єктом у політиці й ефективно впливати на історичний процес в країні.
По-третє, не справдяться прогнози тих, хто вважає, що процес демократизації в Україні може бути зворотнім. І не дозволить цього зробити саме молодь.

Говорячи про сумську молодь, необхідно зазначити, що, починаючи з весни 2004 року, саме вона була в авангарді боротьби за зміни в Україні.

Спротив сумських студентів - ось з чого починався київський Майдан. То яка ж зараз молодь? Як реалізовується молодіжна політика? І головне – як вона має бути реалізована новим урядом?

Молодь
Відповідно до чинного українського законодавства, молоддю вважається вікова група від 14 до 35 років. Однак, існуюча статистика і соціологічні дослідження дозволяють характеризувати молодь у віковій групі від 14 до 30 років. Згідно з офіційною статистикою, у Сумській області проживає близько 290 тисяч молодих людей (2,6% від загальноукраїнської), що складає близько 22% населення області, у тому числі у складі міського населення – 24%, сільського населення – 18%.

Втім, якісні характеристики молоді можливі лише за умови більш широкого сегментування загальної цільової групи за кількома ознаками (вік, стать, соціальний стан батьків, географічні характеристики (місто обласного/районного підпорядкування, СМТ, село), освіта, робота, стан здоров’я тощо).
Тобто, ми маємо розрізняти різні типи молоді.

У молодих людей 15, 25 та 30 років дуже різняться проблеми, різняться бажання й бачення себе й свого місця в соціумі. Так само відрізняються й люди одного віку: у двадцятирічних студентів вузів та вже працюючих випускників ПТУ життєві установки будуть дещо різнитися.

Чим більш глибоким є сегментування молоді на дрібні цільові групи, тим більш якісним буде загальний аналіз.

Однак, розуміючи необхідність виокремлення з числа молоді окремих цільових груп, все ж мусимо констатувати, що загалом нинішнє покоління під впливом відповідних соціально-економічних, культурних, історичних та інших чинників суттєво відрізняється навіть від попереднього.

Його соціальний портрет досить суперечливий, а саме:
– покоління людей, які у своїй більшості підтримують процеси формування демократичної незалежної держави, відродження України, ринкові перетворення;
– генерація, що вимагає більш конструктивних і динамічних еволюційних кроків щодо розвитку суспільства;
– покоління людей, які у більшості своїй бажають вчитися, працювати, власними силами забезпечувати своє життя;
– генерація людей радикально налаштованих, які не сприймають фальш і пусті обіцянки.


Суб’єкти регіональної державної молодіжної політики
Регіональна державна молодіжна політика є окремим системним напрямом практичної та теоретичної діяльності суб’єктів такої політики: органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, інших соціальних інституцій, що здійснюється в усіх сферах життєдіяльності молоді (освіти, праці, побуту, відпочинку, духовного та фізичного розвитку, патріотичного виховання тощо), реалізується з урахуванням умов, специфіки та можливостей регіону – реально утверджує і забезпечує декларовані й узаконені найвищими законодавчими органами права і свободи молодої людини, створює необхідні умови для її ефективного соціального становлення, розвитку здібностей, реалізації творчого потенціалу як у власних інтересах, так і конкретного регіону, суспільства в цілому.

Однак, мусимо стверджувати, що за умов минулого режиму регіональна молодіжна політика була неефективною й безсистемною, про що свідчать численні експертні опитування. Причому, неефективною вона є на всіх рівнях прийняття рішень.

Так, у регіоні реалізацією молодіжної політики опосередковано займаються управління освіти та науки, культури, спорту (їх структурні підрозділи на місцях та в органах місцевого самоврядування) та безпосередньо Управління у справах сім’ї та молоді ОДА, Центр соціальних служб для молоді (ЦССМ), служби у справах неповнолітніх (ССН) з відповідними підрозділами в адміністративно-територіальних утвореннях всіх рівнів.

У кожному з цих секторів реалізація державної молодіжної політики в адміністративно-територіальних утвореннях всіх рівнів, у територіальних громадах, трудових колективах державою здійснюється за трьома загальними напрямами:
– створення умов і гарантій для соціального становлення і розвитку молоді у відповідній сфері її життєдіяльності;
– виховання молодого покоління; забезпечення механізмів реалізації державної молодіжної політики Відповідно, мусимо констатувати, що у всіх напрямках системних успіхів не відбулося з наступних причин:
1. Відсутність оптимального ресурсного забезпечення галузі. Так, на 2005 рік у бюджеті обласного центру на реалізацію молодіжних проектів закладено 40 тисяч грн., (загальний бюджет міста 196,07 млн. грн), що становить 0,02% бюджету (для порівняння, на видатки комунальній газеті, яка за гроші платників податків в останні роки несла упереджену інформацію громадянам, видатки майже у два рази більші; у райцентрах це на порядок більші кошти). У інших суб’єктах господарювання відсоток ще менший. Водночас, в успішних західних країнах законодавчо заборонено зменшувати відповідні видатки нижче 1-3%.
2. Неефективне використання ресурсів у галузі. Так, у місті Суми більшість коштів (близько 70%) у 2004 році було витрачено на організацію святкових заходів (День молоді, День Незалежності, новорічні свята, дискотеки тощо). Крім того, у райцентрах дуже часто відбувається дублювання заходів відділами молоді на місцях та центрами соціальних служб. Так, у 2002 році трапився дуже характерний випадок у одному з районів, коли відділом було проведено районний конкурс „Міс 2002”. Незадоволена результатами й суддівством, директор ЦССМ провела альтернативний „правильний” конкурс.
3. Неефективний механізм побудови за функціями у галузі. Три структури, що здійснюють політику у галузі, дуже розрослися й не відповідають витратам у галузі. Так, у структурах здійснення політики у області (18 районних та 7 міських) працюють понад 130 державних службовців та службовців місцевого самоврядування.

Навіть фонд заробітної плати (з нарахуваннями) державного службовця нижчих категорій складає 7-11 тисяч грн. на рік, а відповідно утримування одного держслужбовця коштує платникам податків близько 12-15 тисяч гривень. Відповідно 130 х 12 = 1560 тисяч грн. щороку. І це при тому, що увесь бюджет обласного управління складає 96 тисяч гривень. Бюджети районів взагалі смішні. Так, у м. Лебедині на молодіжні проекти і заходи закладено 4100 гривень (відповідно на утримання апарату – на порядок більше). Навіть утримання обласного управління коштує платникам податків більше за бюджет на програмні витрати. Загалом же коштів, які витрачаються на утримання апарату на порядок більше, ніж коштів на реалізацію молодіжної політики.
4. Структури здійснення політики не мають достатньої кваліфікації. У найкращих випадках, коли службовець вболіває за молодь, структури перетворюються в гуртки за інтересами, а службовці в районах здебільшого зайняті складанням планів та звітів, відписками та „колядуванням” грошей у бізнес-структур на призи для заходів. Багато ж службовців просто досиджують до пенсій і не бажають ніяких змін.
5. Структурам реалізації молодіжної політики не вдалося звести якісні контакти з НУО молодіжного та дитячого спрямування. По суті, замість міжсекторної співпраці, НУО ділилися на „свої й чужі”, спільні заходи проводилися рідко. У багатьох районах діють 1-2 „молодіжки”, а в трьох районах області не зареєстровано жодної. Виключенням є лише якісна співпраця Сумського обласного комітету молодіжних організацій(СОКМО) з обласним управлінням, результатом якого стала низка міні-проектів, реалізованих молодіжними організаціями за підтримки обласного бюджету. Та й тут ініціаторами змін були не державні органи, а громадські організації, які розробили положення про відповідне фінансування. Більш того, вже затверджені до фінансування проекти при зміні керівника управління можуть бути повернуті (наприклад, за політичними мотивами).
6. Структури здійснення політики не змогли налагодити потрібний контакт з бізнес-структурами. По суті підприємства усіх форм власності в регіоні не беруть участі у соціальних молодіжних проектах, хоча діти саме їх працівників і є молодь (і майбутнє кадрове наповнення тих же підприємств).
7. Власне структури здійснення політики жодного (!) разу не здійснювали комплексного соціологічного та експертного опитування щодо проблем молоді та перспектив галузі. По суті, лише зараз це вперше здійснюється в рамках проекту СОКМО за підтримки міжнародних донорів.
8. Робота відповідних структур, за деякими виключеннями, ніколи не базувалася на вивченні громадської думки й урахування пропозицій НУО. В основу роботи було закладено невірний принцип патерналізму над молоддю, замість того, щоб створити умови для реалізації політики самою молоддю, молодіжними НУО та територіальними громадами у межах повноважень.
9. Відділам і управлінням доводиться звітувати про понад 40 державних програм. Відсутність ресурсів на їх виконання призводить лише до будування „потьомкінських селищ”, паперовому звітуванню. Зовсім не враховувалися пропозиції щодо зменшення загальноукраїнських програм, і натомість, збільшення регіональних.

Молодіжні неурядові організації
Молодіжний організований рух в області об’єднує в своїх лавах переважну меншість молоді (близько 20%). Ця цифра така велика лише завдячуючи Асоціації правозахисних організацій студентства – самої масової організації в регіоні. Порівнювати з Європою, де в різних країнах в об’єднаннях молодь складає від 60 до 80%, дуже важко.
За форматом об’єднання молодіжні організації можна поділити на наступні типи:
- припартійні молодіжні організації – УСДМ, НДЛМ, Молодий рух тощо.
- молодіжні організації найбільших підприємств області – Фрунзе, Хімпрому, концерну “Укрросметал”
- молодіжні організації за виховними напрямками або ідеологічно орієнтовані: Дитячо юнацька екологічна ліга (ДЮЕЛ) – екологічне виховання, Спілка української молоді – патріотичне виховання;
- організації за інтересами, клубні молодіжки – краєзнавчі, мистецькі об’єднання тощо;
- правозахисні та розвитку громадянського суспільства.

За типом переважають організації, авторитет яких стоїть на авторитеті лідерів.
Є лідер - є організація. Немає лідера – організація зникає.

Десь до третини зареєстрованих організацій – організації фантоми. Їх дуже важко знайти, про їх діяльність нічого не чути. Найпотужнішими в регіоні є Спілка української молоді, Українська соціал-демократична молодь, „Матриця”, Дитячо-юнацька екологічна ліга, Літературно-мистецька студія “Орфей”, Молодіжний націоналістичний конгрес. Результатом Руху студентського спротиву влітку 2004 р. стало виникнення ще однієї потужної організації в регіоні - Сумського студентського братства.
Найпотужнішою організацією регіону є Сумський обласний комітет молодіжних організацій, що по суті є ресурсним центром для молодіжних організацій та своєрідним механізмом впливу на прийняття та реалізацію управлінських рішень; проводить кампанії громадянського представництва в інтересах молоді. До речі, бюджет СОКМО (який щорічно реалізовує 5-7 проектів за підтримки донорських структур) більший за бюджет управління молоді. Молодіжну політику намагаються проводити й найбільші вузи області, але системно це відбувається лише в Сумському державному університеті.

Можливі альтернативи реформування молодіжної політики в регіоні
Розглядаючи можливі альтернативи, ми оцінюватимемо їх за наступними критеріями: ефективності, результативності, справедливості, адміністративної та політичної здійсненності.

Збільшення фінансових витрат у галузі до 1% від бюджетів різних рівнів і проведення обласного конкурсу соціальних проектів для НУО за вибраними пріоритетами (затвердженими представницькими органами в програмах розвитку галузі), спрямувавши таким чином кошти не лише на утримання апарату, але й на безпосередню діяльність у галузі.

Зміна структури управління у галузі шляхом значного зменшення апарату управління, об’єднання трьох системоутворюючих структур (управління, ЦССМ та ССН) в єдину структуру (що дозволить зменшити кількість службовців з 130 до 30-40). Так, у районах можна залишити лише по одному спеціалісту (у найменших районах передати функції відділам внутрішньої політики) замість 4-5, ліквідувати обласний ЦССМ (21 штатна одиниця), зменшити структуру управління до 7 штатних працівників. За рахунок вивільнених бюджетних коштів (більше мільйона) провести конкурси для НУО за обраними пріоритетами з урахуванням географії проектів, і, таким чином ефективніше спрямувати кошти безпосередньо для роботи з молоддю.

Залишити все без змін, працювати за діючими схемами – альтернатива, яка не потребує додаткових людських, адміністративних та інших ресурсів.

Порівняльний аналіз альтернативних варіантів (за 5 бальною оцінкою)
Збільшення фінансування до 1%
Зміна структури суб’єктів управління
Нічого не змінювати
Результативність 5 5 2
Ефективність 3 5 1
Справедливість 4 5 1
Адміністративна здійсненність 3 2 5
Політична здійсненність 4 4 5
19 21 14

Результативність
Безумовно зросте в першому та другому варіантах (збільшення фінансування галузі) та буде дуже низькою у третій альтернативі. Однак, при вже затверджених бюджетах виглядає мало перспективною у нинішньому році. Крім того, потребує деякого перерозподілу коштів у межах існуючого бюджету у 2005 році при реалізації альтернативи зі зміною структури: для цього необхідно протягом 2005 року провести ряд навчань для НУО та неформальних молодіжних груп з написання проектів, стратегії управління НУО, роботи в команді тощо, щоб підвищити їх професіоналізм і спроможності.

Ефективність
Буде найвищою у другому варіанті, оскільки зменшиться співвідношення витрат на програмні цілі у відношенні до адміністративних витрат до рівня загальноєвропейських (не більше 15-20%). Але все ж буде значною і у варіанті збільшення фінансування, хоча співвідношення витрат буде не таким вдалим. Третя альтернатива виглядає зовсім неефективною (адміністративні витрати у нинішніх умовах складають до 90% витрат).

Справедливість
Відповідно, найвищим буде у другому варіанті (очікування людей до зменшення чиновницького апарату, заощадження й ефективне використання коштів платників податків); менш справедливим, але достатньо високим для очікувань молоді буде перший варіант (кардинальне збільшення фінансування); зовсім несправедливим для платників податків та для громад в цілому виявляється альтернатива залишити все без змін.

Адміністративна здійсненність
Буде найвищою у третьому варіанті (не треба нічого робити й перебудовуватись), низькою у першому варіанті, так-як доведеться проводити значну роботу в бюджетних комісіях різних рівнів та має бути узгоджене з органами центральної влади в плані норм бюджетного кодексу та інших нормативних документів. Буде найнижчою у альтернативі зміни структури управління галуззю, так-як окрім перерахованих факторів буде ще й фактор спротиву й саботажу на місцях (ніхто з чиновників не захоче втрачати місця).

Політична здійсненність
Найбільша у третьому варіанті, але досить значна й у двох попередніх, так-як результатом приходу до влади уряду народної довіри і політичні сили й соціум готові до реформ.

Висновок
Система управління у галузі молодіжної політики й зокрема її регіональної складової виявилася неефективною й громіздкою, невідповідною європейським стандартам управління, до того ж корумпованою і залежною від владної вертикалі. Найгіршим її результатом стало усунення самої молоді від процесу напрацювання, прийняття та реалізації рішень в галузі, ухил до патерналістської моделі управління.
Необхідне якісне реформування галузі, основним моментом якого має стати передача частини повноважень від органів влади неурядовим організаціям шляхом збільшення фінансування, розробки конкурсних положень та фінансування НУО на конкурсних умовах за вибраними й затвердженими представницькими органами пріоритетами.

"Стан та перспективи реалізації державної молодіжної політики у Сумській області". - Аналітична записка Центру досліджень регіональної політики, 29.03.2005 р.

Центр досліджень регіональної політики

Bookmark and Share