ФОРУМ? МОЛОДІ? МІСТА? КИЄВА? - 2007


1 грудня в Колонній залі Київської міської державної адміністрації відбулося Закриття Форуму молоді міста Києва – 2007, апогеєм якого став «рейтинговий відбір» учасників до Ради з питань молодіжної політики при КМДА. Участь у цьому «відборі» приймали представники молодіжних та дитячих громадських організацій, благодійних фондів, активісти органів студентського самоврядування окремих вищих навчальних закладів, молодіжні крила партій та рухів зібрані за покликом молодої душі, з надією на зміни в молодіжній політиці Києва.

Організаторами форуму виступали: Головне правління у справах сім’ї та молоді КМДА, Центр молодіжних ініціатив Святого Володимира та Київський університет імені Т.Шевченка.
В процесі роботи секцій учасниками Форуму був розроблений проект Резолюції Форуму, який, як було вирішено, ще потребує остаточного доопрацювання і прийняття Радою з питань молодіжної політики при КМДА в майбутньому.
Головне правління у справах сім’ї та молоді КМДА також розробило і авторитарно нав’язало молоді проект Розпорядження Голови КМДА «Про створення Ради з питань молодіжної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» в якому міститься «ПОЛОЖЕННЯ про Раду з питань молодіжної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» - тобто про дорадчий орган з питань молодіжної політики при КМДА, основні пункти якого так і залишилися без внесення змін, бо молоді не дали його доопрацювати.
Не зважаючи на демонстративну демократичність організаторів, учасники спостерігали такий хід подій останнього дня Форуму:

Засідання розпочалося о 13.00, відразу після реєстрації учасників, а закінчилося на 3 години пізніше запланованого часу. Мабуть тому, що ситуація в Колонній залі була досить жвавою, адже кожний присутній прагнув досягти своєї мети будь-якою ціною і не помічав, як стрімко летить час.
Розпочалося це дійство затвердженням проекту Резолюції з попереднім обговоренням деталей. Для тих, хто уважно слухав виступи бажаючих та відповіді організаторів, було дивно, що організаторів (владу) не дуже цікавили думки з приводу проекту Резолюції. Організатори лише притримувались норми - надати слово для виступу, аби знизити напруження виступаючих з зали. Та чомусь організатори не поспішали ставити поправки учасників на голосування, а дарма, ми ж демократичну процедуру знаємо...
Мабуть тому, більше половини учасників, як тільки почало темніти, просто непомітно зникли зі зборів, не маючи жодної надії бути почутими та вплинути на ситуацію...

Щодо «відбору» - то дивно відбулося висунення кандидатів. Спочатку учасникам роздали список кандидатів на участь в Раді, а потім зовсім інші кандидати були висунуті до голосування. До речі, й голосуванням те, що відбувалося в залі важко назвати. Швидше рейтингуванням з активною змовою та підробкою бюлетенів, бо бюлетенів, як виявилося, було значно більше за учасників голосування.
Не відбулося і обговорення та узгодження кандидатур на напрями роботи в Раді, що привело до конкуренції достойних кандидатів між собою на одних напрямках і відсутність альтернативних кандидатур на інших. Хоч в кінці висування кандидатур експерти з молодіжної політики, присутні в залі, зазначали про потребу цієї процедури...та через очевидну некомпетентність та змореність учасників перегонів необхідне обговорення було проігнороване...
Після довгих суперечок та спроб виступаючих активістів висловити свою позицію розпочалося довгоочікуване голосування, під час якого члени команд кандидатів та й самі кандидати маневрували в пошуках підтримки, активно обмінюючись позначками в бюлетенях та збираючи по 20-30 штук в одні руки.
Настав довгоочікуваний момент і бюлетні білосніжними папірцями полетіли в прозору урну. Деякі, навіть, по 5 штук за один раз. Ніби від філій однієї організації…Молодіжного центру політики та інформації, бо тільки в цієї організації раптово утворилися філії...
Згодом, відбувся підрахунок голосів, підбиття підсумків рейтингу і всі повільною, стомленою ходою рушили в напрямку дверей, обмінюючись враженнями або поринувши у власні роздуми. Хтось - з «перемогою», хтось – «переможений», як це завжди буває в чесних та нечесних битвах.

Така ситуація має обгрунтуване пояснення. Більшість зібраних в залі кандидатів фактично вперше бачили одне одного, а це означає, що особливого інтересу один для одного вони не представляли. Кожного учасника цікавив лише голос, відданий на його користь…

Мораль цієї казки така: молодь країни, міста, окремої молодої спільноти, врешті решт, потребує проведення справжніх Форумів, і характер цих заходів повинен докорінно змінитися, молодь повинна заставити владу себе почути! І голос молоді звучатиме так: «Ми вимагаємо системних змін молодіжної політики в селах, районах, містах по всій Україні!»
Молодь – найактивніший, найперспективніший актор-будівничий серед населення молодої держави Україна. Активісти, молоді лідери повинні навчитися слухати і чути один одного, здійснювати власні проекти, співпрацювати, конкурувати у висловленні кращих програм, креативних ідей та прийнятті оптимальних рішень. Лише тоді ситуація в політичній, соціальній, економічній сферах в майбутньому опиниться під контролем, адже від нас залежить дуже багато…


Ярина Січеславська,

Та, що Сонце знає та греблі рве...
ua_forum@ukr.net

























Bookmark and Share