Хроніка 9 та 1/2 кроків на шляху до створення Молодіжного правозахисного Руху (МПР) як «нової хвилі» правозахисного руху


Хроніка 9 та 1/2 кроків на шляху до створення Молодіжного правозахисного Руху (МПР) як «нової хвилі» правозахисного руху

1.Засновники МПР – люди молоді, але не надто…
2.Витоки МПР – організації та групи.
3.МПР як міжнародний проект та проект покоління.
4.МПР і генетичний зв'язок зі «старою хвилею» правозахисників.
5.МПР як вільна спільнота, де ступінь участі окремих людей і груп дуже різний і визначається ними самими.
6.МПР як молодіжний громадський ресурс для багатьох сучасних правозахисних організацій, а зовсім не спроба створення нової супер-організації.
7.МПР як соціокультурний і змістовний проект.
8.МПР як Школа і лабораторія соціальної творчості.
9.і 1/2. МПР як те, чого поки нема….

1. Коли міжнародний МПР (Молодіжний правозахисний Рух) виникав як ідея (весна – 1998), як «проект» декількох організацій (серпень-1998) і як спільноти (1998-1999), його першими батьками і матерями –засновниками були молоді люди, які були вже не так вже й молоді;
Звичайно, це були достатньо молоді люди, але – не школярі, і в більшості своїй навіть вже не студенти, а ті, кому було приблизно від 21 до 3о років, тобто люди, які стали більш-менш відомі і навіть визнані і в «дорослій» правозахисній спільноті, і в некомерційному секторі.

2.МПР виникло не на порожньому місці – було декілька молодіжних громадських, студентських і антифашистських груп, які відчували необхідність почати працювати разом;
Однією із головних попередників МПР була міжрегіональна Вільна Профспілка Студентів (офіційно створена 14.12.1992р.), яка діяла в декількох регіонах Росії та мала партнерські зв’язки в Україні, Білорусії, Казахстані, Польщі та деяких інших країнах.
Також у створенні МПР брали участь молодіжні правозахисні групи при «дорослих» правозахисних, громадських і гуманітарних організаціях декількох міст: молодіжна секція Нижньогородського товариства Прав Людини, молодіжна група при Володимирській профспілці журналістів, молоді активісти Міжрегіональної Правозахисної Групи (МПГ-Вороніж/ Чернозем’є) і Центру розвитку громадських ініціатив, антифашистські та екологічні групи декількох країн.
Однією із найбільш «древніх» груп, які брали участь у створенні МПР, була група молодих літераторів та журналістів (офіційно створена як «Профспілка Літераторів» у 1998 році).
Але допомога «дорослих» правозахисних організацій (особливо – великих) на першому початку була мінімальною, і полягала, здебільшого, у моральній підтримці (без якої, маємо зазначити, МПР, напевно, ніколи не виникло б).

3.МПР створювався першопочатково та принципово як міжнародний проект, та, що найголовніше, проект покоління, як спроба познайомити молодих людей багатьох країн та дати їм можливість почати спілкуватися і формувати нову культуру громадської активності, а, значить, – нове покоління правозахисників і громадських активістів;
Це – проект, який проголошує неможливість виникнення нового покоління громадських лідерів у рамках окремої держави і монокультури, та стверджує, що саме суспільство, спільна робота, взаємна допомога та підтримка тисяч молодих активістів і громадських груп десятків країн здатні змінити ситуацію в сучасному світі і дати можливість незалежним громадським структурам і окремим людям стати впливовою силою.
Це – проект, де з самих перших кроків декларувалося амбіційне завдання, яке полягало не в тому, щоб створити ще одну нову правозахисну організацію, але почати формування «нового покоління правозахисників і громадських активістів» на просторах Центральної та Східної Європи і Центральної Азії ( а потім - і ширше!), саме цілого покоління молодих людей, які б не тільки працювали у «дорослих» і професійних правозахисних організаціях, але й навчилися спілкуватися один із одним, відновили зруйновані зв’язки між громадськими групами багатьох країн (якими був такий потужний дисидентський рух 60-80-х рр..), створили б нову культуру і нову мову громадської активності.

4.МПР завжди позиціювало себе як відкрита спільнота, яка зовсім не протиставляє себе «старому» правозахисному руху, а навпаки, яка продовжує і стверджує усі принципи і цінності правозахисників «старої хвилі», які тепер повинні звучати по іншому – на новій мові і для нового покоління;
І в цьому сенсі активісти МПР пишаються своїм генетичний зв’язком із правозахисниками «минулих поколінь», що знайшло своє відображення у Громадській Раді МПР, сформованій у 1999 році із визначних правозахисників кінця 20 століття, відомих у багатьох країнах світу.

5.МПР – це міжнародна Мережа, вільна спільнота, в якій кожна людина і кожна група має можливість визначити самостійно ступінь і форми своєї участі;
Це – дуже відкрита і гнучка система, де передбачені різні типи залучення: від рівня «інформаційного учасника» («кореспондент Мережі») – і до добровільного «координування» за будь-яким напрямом та участі у «Міжнародній Координаційній Раді».
Це – спільнота спільнот, де всередині великої міжнародної Мережі МПР діють різні тематичні і методичні секції/мережі і Робочі групи за різноманітними темами – від боротьби із сучасним фашизмом (YNRI-Youth Network against Racism&Intolerance – Молодіжна Мережа проти расизму і нетерпимості) – до розвитку програм правозахисної освіти і громадянської просвіти.

6.Міжнародний МПР – це вільна мережа, що об’єднує людей, ідеї та ініціативи, яка має бути гарним ресурсом для різноманітних сучасних правозахисних організацій, що давно і професійно працюють, а зовсім не спроба формування якоїсь нової громадської супер-організації;
Основна мета МПР – зовсім не в тому, щоб створити нові організації там, де вже працюють відомі і ефективні «дорослі» правозахисні групи, а в тому, щоб мотивувати молодих людей активно працювати з такими організаціями, посилювати і зміцнювати їх, і, таким чином, забезпечувати їх продовження.
Для МПР важлива допомога і підтримка «дорослих» досвідчених правозахисних організацій саме для того, щоб молодь відчувала свій нерозривний зв'язок з ними і була готова працювати в них.
А якщо сучасність змусить активістів МПР виступити ініціаторами створення абсолютно нових типів організацій та груп – це буде природнім продовженням проекту покоління, а не відмовою у підтримці діючих на сьогоднішній день регіональних, національних та міжнародних правозахисних і громадських організацій, які довели свою ефективність.

7.МПР – це соціокультурний і змістовний проект;
Це спроба створити нову культуру громадської активності і захисту Прав Людини, освоїти нові підходи для роботи незалежних спільнот, сформувати кодекс «нового лицарства» молодих правозахисників, які готові «захищати принижених та ображених, служити справедливості і пам’ятати про милосердя».
Це невелика спроба осмислити сучасний світ, роль та місце кожної людини і незалежних спільнот у ньому, шляхи трансформації сучасних держав і політичних систем, можливі форми і види роботи у сфері «людського виміру» і гуманітарної творчості.
Це розгорнута в майбутнє мета про більш справедливий і гуманний світ, який, з точки зору активістів МПР, можливий.

8.МПР – це Школа і лабораторія соціальної творчості;
Це – простір, де можна навчитися майже всьому, незалежно від того, ким молода людина збирається бути і в якому соціальному секторі працювати.
Це – школа гуманітарних і громадських цінностей, яка допомагає сприймати власну причетність та відкритість цьому світу, всім його несправедливостям та подарункам.
Це – творча лабораторія, яка дозволяє кожному взяти активну участь у зміні цього світу і - одночасно – навчитися робити це ефективно, гуманно та весело.

9.І 1/2. МПР – це те, чого поки нема;
Це – те, що лише виникає, точніше – має шанс виникнути і стати чимсь важливим для тисяч молодих людей із десятків країн світу.
Це – те, про що багато хто з них мріє, і не завжди в змозі сформулювати словами…

Наші контакти:
www.yhrm.org
mpr.ukraine@gmail.com
тел. (8044)-289-58-16























































Bookmark and Share