«Школа, школа, я сумую». Офіційна частина Школи молодого лідера «NOTA BENE» завершилася


Ті ниточки, які нас пов’язують – це кінці одного й самого клубочку, назва, якому «NOTA BENE». І хоча ми вже сумуємо, що все завершилось, ми не говоримо «прощавайте», адже впевненні у тому, що все ще тільки попереду»… Й, дійсно, в багатьох з наших «учнів», а тепер вже й з впевненістю можна сказати - друзів, ми вбачаємо майбутніх активних членів ХОО ВМГО Демократичний Альянс.

Щодо самого третього семінару, він називався «Я і суспільство» і був присвячений сприянню виховання у дітей патріотично-свідомої моделі поведінки, простіше кажучи, патріотизму. Начитавшись новин від Одеського та Дніпропетровського осередку, ми з невеличким побоюванням очікували приїзду Ревізору :). Ми довго обговорювали в яку із шкіл повеземо Лілю, вже за тиждень почали «підговорювати» дітей, що до нас їде перевірка, тож, щоб всі прийшли вчасно з виконаним домашнім завданням… Діти не підвели… Та, ось Ліля, нажаль, не приїхала. Якщо бути зовсім відвертими, то на початку ми навіть трішечки зраділи, адже ніхто точно не знав, як сприймуть діти день, повністю присвячений патріотизму. І, мабуть, найголовнішим, критерієм оцінювання того, як пройшов семінар, була фраза «А, ви знаєте, я б хотіла, щоб Ліля це побачила». Сподіваємось, що славетний ревізор «прилетить на крилах любові до Батьківщини» до Харкову хоча б на фінал нашої школи, який відбудеться 8-го грудня. Лілечка, дуже-дуже тебе чекаємо!

Тож третій, заключний, семінар пройшов бездоганно. У програмі були різні вправи спрямовані на формування у дітей лідерської поведінки саме в аспекті України, обговорювання, що таке патріот, і що він може, має та повинен робити для своєї Батьківщини. Крім цього, школярам було проведено теоретичний блок з проектного менеджменту, після чого діти самі спробували писати та презентувати власні проекти. Хочеться відмітити те, що більшість з них були доволі креативними та цілком реальними. На деякі з цих проектів ХОО ВМГО ДА поклали око… Тому, можливо, незабаром вони будуть втіленні в життя, звісно ж, за участю генераторів цих ідей… Приємно було те, що цього разу всі діти без виключення розмовляли українською мовою, навіть ті, хто до цього принципово спілкувались лише російською. Можливо, на них вплинула присутність іноземних гостей на семінарі (Міхаєля Хаук з Німеччини у школі № 172 та Дарека Пшебилович з Польщі у 62-ій).

Що ж, гості залишились задоволеними українськими школярами, тренерами та проектом «NOTA BENE» в цілому та пообіцяли прийти на заключну вечірку. В свою чергу школярі подарували іноземцям вишиті власноруч контури України (один із пунктів їх домашнього завдання). Однією з «найприємніших» вправ була «Мрії збуваються», яка включала розпивання дитячого (!) шампанського, написання своїх мрій «я хочу через 10 років…» та закопування пляшки з цими мріями на шкільному подвір’ї. Що ж сподіваємось, що всі ці мрії здійсняться.

P.S. До речі, хочемо привітати з творчим тренерським дебютом наших Аккі, Гумі та Косичок. Ви були на висоті!







Bookmark and Share